Автобусний тур Стамбул по-новому з Одеси

Цистерна Базиліка - одне з найбільших стародавніх підземних водосховищ Константинополя, що добре збереглися, що має деяку поверхневу подібність з палацовим комплексом. Розташована в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмета навпроти Собору Святої Софії.
«Цистерна» перекладається з грецької як «водосховище». Наразі під Стамбулом знайдено понад 40 цистерн. У Базиліці зберігався резерв питної води на випадок посухи або облоги міста, вода доставлялася водопроводом і акведуками (у тому числі й найбільшим акведуком Константинополя — акведуком Валента) з джерел Белградського лісу, розташованому за 19 км на північ від міста.
Розміри підземної споруди – 145 на 65 метрів, ємність – 80 000 кубічних метрів води. Склепінчаста стеля цистерни підтримують 336 колон (12 рядів по 28 колон) 8-метрової висоти, колони стоять на відстані 4,80 метра один від одного, стіни зроблені з вогнетривкої цегли товщиною 4 метри і покриті спеціальним водоізоляційним розчином.
Більшість колон взята з античних храмів, тому вони відрізняються один від одного сортом мармуру і видом обробки, частина з них складається з однієї, інші з двох деталей, у двох колон в основі голови Медузи Горгони. По сусідству знаходиться Басейн бажань, а на дні його поблискують монетки. На піднесенні при виході з Цистерни знаходиться поміст і ресторанчик, де ввечері грає жива музика.
Цистерна активно використовувалася до XVI століття, згодом водосховище було занедбане і сильно забруднене, і лише 1987 року в очищеній Цистерні відкрився музей.

Головний палац імперії Османа до середини XIX століття. Назва Топкапи в перекладі з турецької означає буквально «гарматні ворота». У турецьких публікаціях російською часто також зустрічається написання назви цього палацу як Топкапі. Також відомий як Сераль.
Палац розташований на мисі стрілки Босфору та Золотого Рогу в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмет поряд із Собором Святої Софії. Площа палацу понад 700 тис. кв. м., він оточений стіною завдовжки 1400 м-коду.
Палац Топкапи влаштований за принципом чотирьох дворів (авлу), оточених стіною та розділених між собою. Головні ворота Ворота Повелителя або Баб-и Хюмаюн ведуть у перший двір, де знаходилися службові та посібники. За «Ворітами Вітання» або Баб-ус-селям, у другому дворі, містилися канцелярія дивана та скарбниця. Проходом у третій двір служать Ворота Блаженства чи Баб-ус-Саадет. Тут розташовувалися гарем та ендерун (внутрішні покої). У різних палатах внутрішніх покоїв містилася школа Ендеруна — центр підготовки управлінських кадрів. У четвертому дворі знаходяться павільйони Реван, Софа та Меджидія, башта Башлала, мечеть Софа, павільйон для обрізань, вбиральня та інші приміщення.
В даний час палац Топкапи є одним із найвідоміших музеїв світу. Кількість експонатів, виставлених для загального огляду, сягає 65 000 одиниць – це лише десята частина колекції музею.

1

Одна з великих мечетей Стамбула має два мінарети. Розташована у старій частині міста на площі Беязит. Поруч із мечеттю знаходяться ворота Гранд базару та головні ворота Стамбульського університету.
Мечеть побудована за наказом султана Баязида ІІ у 1500—1506 роках. Діаметр купола - 17 метрів. Мінарети прикрашені цегляним орнаментом. При мечеті збереглися лазні та медресе.

Мечеть Ортакей (офіційна назва Велика мечеть Меджидія) розташована в новій частині міста в районі Ортакей поряд з Босфорським мостом. Побудована у 1853—1854 роках, має два мінарети.
Мечеть зведена у стилі османського бароко. Султан Абдул-Меджид I в 1853 доручив її будівництво архітектору Нігоосу Бальяну, який звів її в найкоротші терміни. До мечеті примикають два мінарети з білих кам'яних плит, кожен із них має окремий балкон (шерефе). Як і всі мечеті, побудовані в епоху Абдул-Меджіда I, мечеть Ортакей складається з двох частин: гарему та особистих приміщень султана «хункяр». Внутрішня частина цієї однокупольної мечеті прикрашена рожевими мозаїками. Високі і широкі вікна пропускають сонячне світло і відображають веселки води Босфору, що переливаються всіма кольорами. Молитовна ніша була виконана з мармуру та доповнена мозаїками, а мармур кафедри у свою чергу покритий порфіром.

Будівництво Гранд ринку почалося в 1453 при Мехмеді II, в наступні роки ринок розширювався і перебудовувався. Це один із найбільших критих ринків у світі, на базарі розташовано понад 4000 магазинів на 66 вулицях. До середини ХІХ століття Гранд базар був центром работоргівлі. У наші дні тут можна придбати різноманітні турецькі сувеніри, кераміку, золото, срібло, килими та багато іншого.

Принцеві острови - архіпелаг із дев'яти островів у Мармуровому морі, знаходиться недалеко від берега Стамбула. Свою назву острова отримали через традицію візантійських імператорів посилати сюди своїх близьких родичів та інших знатних осіб, які зробили замах на їхній престол. Цю традицію продовжили і турки після захоплення островів у 1453 р. - туди відправляли на заслання родичів оттоманських султанів. У XIX столітті заможні турки почали будувати на Адаларах заміські будинки та дачі.
Влітку Принцеві острови - популярний напрямок одноденних подорожей зі Стамбула. До островів можна доїхати поромом (тривалість плавання близько години) як з азіатської частини міста (в Картал і Бостанджі), так і з європейської - від пристані Кабаташ. Пором причалює біля чотирьох головних островів - Бюйюкада, Хейбеліада, Бургазада та Кіналіада. Острів Кашикадаси є приватним володінням, Седефадаси — малонаселений, решта трьох безлюдних.
Сюди приїжджають відпочити від міської метушні. Піші та велосипедні прогулянки, тури на фаетонах, пляжі, монастирі, церкви, особняки різних періодів – все це приваблює на Принцеві Острови безліч відвідувачів.