Le Hammamet Hotel & Spa 4*

Шановні мандрівники!
Як і в попередніх своїх відгуках, я спробую не тільки дати відгук про готель, але й поділитися своїми враженнями та корисними порадами, які стануть вам у нагоді в черговій поїздці по Тунісу.

Начитавшись різних відгуків про сам готель, туроператор і літаки, про звичаї обслуговуючого персоналу, кухні і медузах в морі, про сервіс і т. п... →. «страшилках» - мізки мої «закипали», а чи буде мій відпочинок більш-менш хорошим, чи на мене так само чекає доля «обдуреного туриста»?
Тому я спробую зробити просто огляд, не нав'язуючи своєї думки про країну, і звичайно про готель.
По-перше, чому саме Туніс.
У зв'язку з підвищенням курсу євро – путівки до європейських країн різко підскочили у ціні, і навіть ціни раннього бронювання були необґрунтовано високі. «Моніторя» вартість поїздок сайтами різних туроператорів – не тішили ціни навіть на Туреччину та Єгипет. Турецький готель, в якому ми відпочивали два роки тому за 13.000 руб. , У лютому-березні при ранньому бронюванні показував вартість від 160 до 17.000 рублів! Тому вартість поїздки до Тунісу на трьох дорослих (12.000 руб. за 12 ночей), вигідно відрізнялася від інших напрямків, та й не були ми ще в цій країні.
Готель вибирав, за відгуками туристів, ним виявився Dessole Le Hammamet Resort 4*.
Дізнався, що можна зв'язатися з представником цього готелю та попросити забронювати нам зручні для нас номери, вказавши наші уподобання. Що я й зробив.
Після приїзду в готель, на стійці реєстрації наші прізвища вже знали, вийшов сам директор із розміщення та підтвердив, що отримав від нас запит. Потім довго переговорювався з представниками служби розміщення, як потім з'ясувалося вільних номерів за нашими запитами – не було в наявності, і нам дали два номери (ми їздили з друзями, дві родини) 138 та 133. У яких ми ледве провели одну ніч. Шум від анімації ввечері, постійний клекіт води над головою з центрального кондиціонера, шум вдень від басейну – змусили нас піти на Рецепшин і спробувати замінити нам кімнати.
Директора з розміщення там не було, а ось «щупленький рециптіоніст», і мабуть найжадібніший, на наш запит замінити нам номери, запропонував доплатити по 150 $ за кожну кімнату. Коли я відмовився, мотивувавши, що якби проплачував туроператору одразу за «Суперіор» і то було б дешевше. Тоді службовець запропонував моєму другу віддати за заміну кімнати його годинник, на що отримав ще більш приголомшену відповідь - Цей годинник коштує понад 500 доларів, зовсім, мовляв, офігел!
-Клич директора або Ольгу, представника готелю. На що знову отримали відповідь: – Оля тут ніхто та й директор теж нічого не вирішує, платіть бабки.
Директора ми дочекалися, і він змусив службу розміщення замінити нам номери, які ми спочатку просили – подалі від шуму та на другому поверсі. Ними виявилися 611 та 616 кімнати. Велике йому спасибі за це!
У яких ми і проживали весь час, що залишився.
Спочатку про те, що нам не сподобалося в готелі.
Кухня нормальна, бували і креветки, і мідії, і тунець, АЛЕ, щоб їх отримати, треба було приходити раніше і відстояти в черзі. Прийшовши за годину, після початку обіду чи вечері – вам вони навряд чи дістануться, і замість них починають смажити, наприклад – індичку.
Не було фруктів. Тільки кавуни та дині, іноді половинки апельсинів. В останній день перед від'їздом дали виноград.
Міцні напої в ресторанах не подають, тільки вино та пиво. Вино за смаком краще, ніж у Туреччині та Єгипті, пиво місцеве, але за моїми відчуттями начебто без алкогольного. )))
Соки з апаратів - концентрат типу "Юпі", краще його розбавляти водою. Свіже-вичавлений сік коштує 4 динари, за курсом трохи менше 100 рублів.
Обслуговування (рум-сервіс) - ніяке. Так, забираються там щодня, і рушник міняють, і постільна білизна, АЛЕ…
Рушник міняють, якщо ви його кинули на підлогу. Наприклад на підлозі лежить один або два рушники. Саме їх вам і поміняють, до решти і не доторкнутися. Так що перш ніж кидати їх на підлогу, поспостерігайте, о котрій годині вам прибиратиму кімнату, інакше прийшовши з пляжу - ви будите витиратися рушником з підлоги. Пляжні рушники міняють раз на три дні.
Постільна білизна змінювалася взагалі загадково. Проживши три дні, у нас жодного разу його не поміняли, на четвертий день, сказав своїй дружині, якщо й сьогодні не поміняють – піду скаржитися. Прийшовши з пляжу – на нас чекав сюрприз. Я свою постіль не заправляв, а дружина з донькою свої заправили. Так у мене поміняли білизну, а в них НЕМАЄ!
Виходячи на обід і зустрівши прибиральницю, яка не говорила навіть англійською, завів її в нашу кімнату, засунув два динари (чайові зникали постійно) і на пальцях пояснив, що треба поміняти й іншу білизну. Прийшовши з обіду – у нас усе змінилося! А наші друзі так і не мають. Розповів їм про два чарівні динари. Мій товариш Валера, впіймав ту саму прибиральницю, засунув їй два динари і попросив поміняти їм білизну. Поміняла, але тільки на його ліжку! ))))))))))))))
І через тиждень перебування, у нас міняла вже всі три ліжка, а у Валери – коли як, мабуть, він не залишав їй чайових. )))
Так, у номерах іноді з'являлися мурахи, але це Африка доводилося з цим миритися. Номери старі, але жити можна. Гаряча вода з крана – окріп, не те, що в Туреччині, ледь тепленька.
І вечорами іноді було досить холодно. На анімації біля басейну багато жінок укуталися в ковдри, а аніматори їх жартівливо називали – ескімосами! Як казав один із героїв популярного фільму: - «Ніде я так не мерз, як у цій Африці! »
Ну і останній «недолік» – це те, що ми потрапили до «Рамадана». Це свято, що «кочує», цього року воно почалося в липні, триває місяць. Тому виїжджаючи ввечері в місто «по-тусити» – практично все не працювало (крім кафе та ресторанів). У свято не працюють, або працюють максимум до 16.00 навіть місця, ув'язнені під туристів. На це треба враховувати.
Тепер про гарне!
Територія готелю – дуже приємна, багато зелені, квітів, шикарних дерев, яким майже двісті років.
До пляжу – недалеко. Шезлонгів з матрацами в надлишку, але ось місць у тіні – може не вистачити. Але ми вставали о 7-й ранку, снідали і йшли на пляж - завжди знаходили собі місця для шести людей. На пляжі бар, але з напоїв – чай, кава, соки, пиво та вино. У ньому можна і перекусити, якщо зголодніли - снеками. Морозиво дають, але за ним завжди черги і дуже маленькі порції.
Море – шикарне та прозоре. Медузи поодинці, бували, але плавати не заважали. А ось пірнати з маскою – жодного задоволення – дно рівне, піщане. Першого ж дня піймав крабика – віддав діточкам – так натовп збігся подивитися. Ловив морську зірку - знову на пляжі фурор, але всі відпускали назад у море. Монети та рідкісні мушлі – ось і весь улов. Можна рано вранці відплисти через два пляжі вправо, там каміння і вже цікавіше морське життя та шикарні раковини (на глибині), але близько 9 годин з'являються катери та скутери – і вас уже проженуть із цього місця.
Анімація прийнятна, не дуже нав'язлива і російською мовою. Періодично приїжджають різні артисти, від бразильського шоу до трансвеститів. Або грають із глядачами. Деякі ідеї для наших місцевих тусовок від них взяли, але доведеться трохи переробити, не люблю конкурси з пошловатим акцентом.
У всіх барах роблять коктейлі, в лобіо-барі, на пляжі та у двох басейнів, але рецептуру не особливо дотримуються, якщо ви хочете «правильний коктейль», замовте його бармену і покладіть динар чи долар. Все різко змінюється. З'являються і фрукти, і парасольки, кориця і шоколад із сиропом, а також пиво до горішків. Один із барменів мене помітив, що завжди залишаю чайові, і навіть увечері, сидячи далеко від бару на анімації, мене знаходив і надсилав тацю з напоями – пиво (з горішками чи сиром) для мене, а дружині – коктейль!
Про смішне.
Багато було кумедних ситуацій, все зараз і не згадаю, але особливими з вами поділюся.
У цьому готелі вам пропонують відвідати ОДИН із двох ресторанів «Аля карт», ми були в обох. Просто я записався на перший ресторан, сказав, що нас буде 6 чоловік, а мій друг на другий і той же вшестеро. Записуйтесь заздалегідь, або не записуйтесь взагалі, зараз поясню чому.
Туніський ресторан ми відвідали першим. Він знаходиться біля другого басейну, який менший, зате глибокий. Усі гіди хвалили нам місцеву кухню та рекомендували спробувати «Кус-кус». Звичайно ми його замовили, як основне блюдо на шістьох. Хтось ще брав суп, він виявився смачним та наваристим, не те, що у загальному ресторані. Дружина друга замовив телятину під якимось місцевим соусом. Приносять їй тарілку, а в ній щось залито соусом, а з обох боків лежать шматочки сосисок, які подають усім на сніданок. Розрізавши загадкову опуклість, дівчина виявляє, що це просто варене яйце! Покликавши офіціанта стали пояснювати, що вона замовляла телятину, на що «ресторатор» усміхнений приголомшив її заявою, що це вона, сама і є! ! ! Посміялися. Поклевали мляве листя салату, чекаємо на основну страву.
Приносять омріяний «Кус-кус». Мда...Це виявляється якась пересохла каша (за моїми враженнями - ячна) з крупно порізаною морквою і вареним перцем. А зверху її увінчує величезний шматок баранини, який складається на 90% з одного жиру! Їсти це було зовсім неможливо. Весілля наше посилилося, а коли нам принесли східні солодощі та фруктову нарізку – ми вже «іржали на весь голос». Солодощі на шістьох – це два шматочки твердої халви і якісь три печиво, а фруктова нарізка – це три невеликі шматочки кавунів, три шматочки дині, чотири зелені вершки та 4 мікроскопічні груши – абсолютно безсмачні!! !
Веселістю не було межі, відвідувачі, що заходять, – питали про причини нашої радості, і дізнавшись що є тут зовсім нічого, брали хоча б щось рибне. До речі, багато відвідувачів майже відразу йшли, побачивши, що їм принесли, або, дізнавшись, що тут всі платні напої.
Загалом, смачне там виявилося лише морозиво та суп. За вино та дві баночки пепсі та спрайту – ми віддали 30 динарів + 3 на чай.
В італійський ресторан ми пішли вже більш підкованими, дізнавшись від сусідів по пляжу, хто вже відвідав його, що м'ясні страви там практично нічим не відрізнялися за кількістю жиру на людину, від туніського ресторану. І замовляли у ньому лише рибні страви чи морепродукти.
У ньому ми хоча б трохи наїлися. Порції не дуже великі, але все було смачно, хоч і мало. Вино те саме. До речі, пляшка 0.7 – у ньому столу 25 динар. Ми в місті брали таке саме вино, але в магазині за 13 динар.
Так що йти чи не йти до цих ресторанів – вибирати вам. Є ще й рибний ресторан, він працює ввечері на пляжі, і хоча в нього теж йдуть строго за записом – навіть їжа в ньому лише за гроші. Тут уже й омари, і королівські креветки, але ціна…
Омар коштує 15 динар за...100 грам. Вага середнього омара близько 800-1000 гр. Так що на рублі він потягне на дві та більше тисячі рублів. Для довідки, ми дізнавалися у місцевого населення, що в місті ціна буде майже вдвічі дешевша.
Якось на пляжі до нас підійшов сторожовий військовий катер, і кинув якір - якраз навпроти нашого пляжу - порадувало думці однієї з наших відпочиваючих, яка довірливо нахилившись до моєї дружини сказав: - А знаєш, навіщо тут став військовий корабель? - Та на нас російських дурні очі, свої то у них страшненькі! ))))
Про країну.
Послугами туроператорів (в даному випадку це був Пегас), намагаємося не користуватися, а як я писав у своїх ранніх нотатках за іншими поїздками, шукаємо місцевих гідів, інтернетом і відгуками туристів, що відвідали цю країну.
У цю поїздку я вже мав телефон місцевого гіда Фатхі Ражхі. Він чудово говорить російською, і розуміє наш національний гумор!
По приїзді в країну, я відправив йому смс із зазначенням готелю та номера кімнати, поспілкувавшись заздалегідь з ним через інтернет.
Він сам передзвонює вам. І ви вибираєте маршрут, який бажаєте відвідати. Для початку ми вибрали Карфаген, з відвідуванням гарячих природних, мінеральних джерел, які з величезної глибини піднімаються на поверхню і виливаються у море. Пегас навіть не пропонує відвідати це унікальне місце.
Вартість послуг у Фатхі – стандартна. Машина з шістьма пасажирськими місцями коштує 150 $ на весь день, або на відстань 500 кілометрів. У Пегаса «Карфаген» тягне майже 60 $ на людину! А ми за 25$ - відвідали те саме, що пропонує «Пегас», плюс викупалися в гарячих джерелах, і побродили по столиці Тунісу – місту Туніс.
Ви можете орендувати його на пів дня, вартість буде вже 75 $ за машину. Усю дорогу він з вами спілкуватиметься і розповідатиме про цю, поки що незвідану для недосвідченого туриста – країну, зупиняючись у гарних місцях для вашої фотосесії, або якихось покупок.
До ресторанів ми не заїжджали – «Рамадан», все закрито, відкриваються вони після сьомої вечора.
Найбільше мене вразили не останки Карфагена, там і дивитися взагалі-то нічого, а руїни колишнього, як у нас прийнято називати «Банного комплексу». Ось це був палац! Поруч є великий рисунок – реконструкція залів. Висота стель складала 30 метрів! Не зрозуміло навіщо, але дуже вражає!
Вечорами ми кілька разів їздили і в «Медіну» - це торговий район Хаммамета, але як виявилося таксисти нас привозили в район "Ясмін". Вартість поїздок на таксі 5-6 дінар, від готелю 6, відійдете від нього подалі, можете і за 5 динар доїхати, але зважте, після 9 вечора у них починається нічний тариф. Тут уже як торгує, нам вдавалося збити ціну і до 7 динар! І більше 4 людей вони в машину не посадять, так що нам доводилося брати або дві машини або тук-тук. Причому «Стара та Нова Медина» – це практично паралельні вулиці. "Стара" йде біля моря, а ось парк розваг "Картаж" знаходиться на новій. Ми були в ньому кілька разів. Він більш заточений відвідування його з дітьми. Це своєрідний «Діснеіленд», у якому є і водні гірки, і дитячі карусельки, музеї та 5D кінотеатр. Можна відвідувати його окремо за напрямками. Наприклад: Акваленд та кіно. Варіантів маса. Вибирайте на власний смак.
Взагалі Медіна – це базар, але їхати в нього нам, після Ясміна і не хотілося, у магазинах все купували навіть дешевше! )))
Їздили і до національного зоопарку «Фригія». Величезна територія, на якій практично немає клітин, і об 11.13 та 15 годині йде якесь уявлення. Ми були на тому, що триває три дні – це морські леви. Дві години – вистачить вам, щоб подивитися всіх тварин. Але одягайтеся так, щоби не згоріти на сонці.
Добиратися до нього можна на таксі (знову без послуг Пегаса) за 40 динар, вас відвезуть, привезуть, і чекатиму дві години, оплата після завершення поїздки. До речі, якщо обходити його територію праворуч – по колу, вам запропонують погодувати різних тварин, починаючи з оленів. Варто це один динар. Кенгуру йдуть вже по 2 динари і так далі. Чим більша тварина, тим ціна вища, 5.10, 15 динар. Особливо мені було прикро за слона, за 15 динар вам дають шматочки порізаного яблука! Навіть не ціле, а що тому слону цей шматочок, от і випрошує він постійно, мені його було дуже шкода.
Щодо національних особливостей.
Хаммамет – це місто, під туристів, тому там не особливо напружуються на вигляд. Нікого не шокує міні-спідниця, відкриті плечі чи голі коліна. Зустрічаючись з туристами з Монастира дізнавалися, що ось там більш ортодоксальне населення, і жінкам і чоловікам доводиться дотримуватися своєрідного «дрес-коду».
Купувати там особливо нема чого. Шкіряні вироби – лише у спеціалізованих магазинах, інакше – обдурять. І запальничкою підпалюватимуть, начебто не горить, але не натуральна шкіра. Як показав досвід – найвигідніша ціна на товар – це у магазинах із фіксованими цінами. Навіть торгуючись на вулиці з продавцем і знизивши ціну в 5 разів, зайшовши в такий магазин - ви побачите, що цей товар можна купити дешевше. Наприклад, моя донька купила на пляжі біля готелю пару туніських маленьких барабанів по 2 динари за штуку, хоча просив значно дорожче. У магазині вони коштували по 1.5 динари.
Хоча в Тунісі вже в школах викладають по три обов'язкові мови - російську вони тільки ще освоюють, на вулиці продавці знають кілька звичайних слів, у великих магазинах - вже ні, максимум: - Привіт друг, як справи. Тому знання хоча б однієї з іноземних мов – сприяє вашому спілкуванню та значно підвищує вашу здатність не бути обдуреним, та купити товар дешевше! )))
Наші дружини здебільшого затоваривались місцевою косметикою та продукцією таласо-терапії.
Неподалік готелю, практично повернувши на першому перехресті ліворуч, метрів за двадцять є подібний магазинчик, в якому російська продавщиця бере на оплату будь-яку валюту, навіть рублі по 22 рублі за динар. І дає роздруківку про те, який крем та олії від чого, або для чого потрібні.
Ну і оливкова олія, куди ж без неї! )))
Так, алкоголь у Хаммаметі, можна купити тільки в одному магазині "Браво" або як його ще називають - "Блю Айс" (спорт-центр - ковзанка). Більше ніде. І навіть зайшовши в цей магазин - ми не відразу знайшли цей відділ, тому що він відгороджений від основного залу - БРЕЗЕНТОМ! Щоб не опоганити релігійні почуття місцевих жителів. Що вдієш – Іслам.
Відпочинком задоволені.
Загар рівний, коричневий. Моя дружина та син наших друзів зробили собі тату з хни. У готелі ця послуга коштує від 40 динар, на вулиці зроблять за 15, але хоч і обіцяють, що малюнок триматиметься мінімум два тижні, у нас і тиждень не зміг, залишилися залишки – рисочки та крапки, які теж ось-ось зникнуть!
Якщо будуть питання – обов'язково всім відповім. Фото трохи викладаю, про що забув розповісти – згодом у коментарях з'явитися. Сподіваюся, і ваш відпочинок скластися успішно!
згорнути

Готель дуже гарний, затишний. Персонал дуже привітний та добродушний. Ідеально підходить для пляжного відпочинку, пісок майже білий, море тепле. Залишилися дуже задоволені.... →
згорнути

Відпочивав з дружиною та онукою, вранці 29.06. 2013 о 5.00 за місцевим, після перельоту та очікування вильоту у Внуково всього 13.5 годин (затримка через "італійський" страйк працівників порту), холодної вечері-встав з дуже великим бажанням розгромити Пегас та готель разом узяті. Але! про всяк випадок вирішив піти подивитися кудись я потрапив. Подивився тери... →торію - приємно, майже райський сад, доглянуто, чистенько. Поговорив з співвітчизниками, що проходять (у 5-00!! ! ) (їх важко не впізнати), майже половина заявила, що приїхали в Десолі не вперше, подивився пляж-море(просто диво!! ! ) і трохи заспокоївся. прийшов у номер (до речі дуже непоганий № 10 недалеко від їдальні-ресторан це звичайно назвати складно і рецепшена). Сходив на сніданок і буря влягла. Тепер оцінка: Готель – тверда четвірка! Обслуговування-п'ятірка! Харчування-на 4 (Туніська кухня досить своєрідна) але фрукти і овочі дивовижні в достатку (кавуни в червні!!! ! ), кому дуже хотілося алкоголю -невичерпне джерело дуже непоганої якості, хоч і місцевого виробництва, особливо кавовий лікер, буха те ж Не погано, але краще в помірних дозах, коктейлі звичайно слабкі. Пляж і море - 5+ (тільки іноді дістають торговці, коли сек'юріті халтурять, особливе задоволення кавун у спеку в ресторані на пляжі) Анімація на 3+ окремі аніматори дуже хороші (онука просто закохалася в Сашка), але "команди" немає, хоча старання прикладалися достатні! І на пляжі і біля басейну і під час дитячої дискотеки! На дорослу вже не вистачало терпіння - різниця в часі давала знати. Дуже сильно засмучувала відсутність зубочисток на столах! Але вони є на стійці, де продають фреш! Висновок: дуже хороший відпочинок за помірні гроші та без мененгіту (а ми збиралися в ЛОО)!
згорнути

Відпочивали в липні 2012 року. Дізналася, що це цілком "Російський" готель за пару днів до вильоту. відмовлятися було пізно, ризикнули. і потрапили в таке пекло, що й згадувати страшно. ми їздили сім'єю: я, чоловік і 6 річний син. шукали спокійного, тихого відпочинку, ні тут було! літали не раз і в єгипет, і в турцію. тепер ось чорт смикнув подивитися туніс.... → . . Десола зіпсував все враження про цю, може, і непогану країну.
1. від аеропорту дуже далеко
2.2 лінія від пляжу. на пляжі пісок білий, але повністю забруднений верблюжими какашками. його вздовж лінії водять, щоб сфотографуватися. але відпочиває верблюд і справи робить на російському пляжі! та й самі русо-туристи не відстають. пляж не забирається. мухи долають зі сходом сонця. навіть позасмагати не вдається спокійно.
3. у росіян є звичка-займати шезлонги з вечора. так що вставайте о 6-й ранку, тоді можна ще знайти вільний. ми принципово не займали. не хочеться уподібнюватися до співвітчизників.
4. дискотека! для любителів веселого життя-з підлогою 9-мультики біля басейну, дитяча дискотека, а потім і доросла. для тих, хто встав о 6-й ранку-уже хочеться якось спати лягти, та й діти теж спати хочуть. не тут то було! лежіть і слухайте, як репетує музика, як бігають за дверима номера гучномовні російськомовні сім'ї в повному складі. поспати не вдасться
5. звукоізоляції ніякої немає. двері в номерах просвічують наскрізь, картонні стінки. ми ніколи не змінювали номери. У цьому готелі змінили 3, але тиші не знайшли.
6. кухня навіть по суті, адаптована під російських. нічого поганого сказати не можу. але ми ж не жерти туди поїхали!
7. у морі риби немає. маску та трубку не треба брати це не єгипет.
8. територія велика. сад райський, як заявлено. але ми ледве знайшли місця, щоби пофоткатися.
9. Екскурсії-раджу взяти на вулиці таксі, самим доїхати до сафарі-парку Фрігія. парк нічого собі. гарний. правда, вдень усі звірі ховаються, їдьте зранку. у цукру на 2 дні теж можна. цікаво, але втомлює. буде і світанок у цукрі, і захід сонця, і ночівля в берберському готелі. і побачите декорації до фільму "Зоряні війни епізод 1-2". А більше нічого в тунісі немає. країна однією відвідування.
9. втім, вирішуйте самі, друзья. для веселих компаній там буде цікаво. хто шукає тиші і спокою-відмовтеся. Вперше в житті ми були раді, що відпочинок закінчився. готель не раджу.
згорнути

Відпочивала сім'єю з дитиною у липні 2012р. Дуже розчарована відпочинком і більше зла на себе, що купилася на явно Пегасівські позитивні відгуки і проігнорувала, як виявилося абсолютно правдиві та занадто м'які, негативні. природа, яку наші туристи самі тунісці активно загажують. Поясню. Я не побачила там райського саду. Смішно таку маленьку територію, повні... →стю забудовану досить потворними будовами називати садом. Це споруди, а між ними посадки досить старих та красивих дерев та чагарників. Не більше....Фото на сторінці готелю дуже прикрашають це місце. Готелі поряд не менш зелені. По доріжках обійдете готель хвилин за 10. Пляж маленький для такої перенаселеної совдепівської "турбази" як Dessole, Хто не бачив кращого співчуття. Тенти вже зотліли і за час нашого перебування рвалися на очах.
Щоб зайняти місце ближче до моря, бажано приходити не пізніше 5 ранку. Біч бій активно торгує місцями, а наші аборигени із задоволенням заохочують його підприємливість (самі дрихнуть після нічних виливів до 11). За 2 тижні незрівнянний, хрумкий, жовтенький пісочок наші ненажерливі відпочиваючі який тільки гидотою не залили, дітки тут же оговтуються поруч з лежаками, поглинають в неймовірних кількостях їстівне і кидають недоїдки в пісок, поливаючи все це кокаколою, фантою і ін. Звідси мухи, мурахи...Відразу скажу, що пляж зовсім не забирається. Пісок ніхто не грабує і не просіює, як у пристойних готелях того ж рівня. За 2 тижні нашої присутності пляж перетворився на смітник, смерділо сечею, а пляж сусіднього закритого готелю просто перетворився на відстійник сміття. У воді плаває пластик, серветки, памперси. Добре ще хвиля випльовує це сміття на берег.
Заселили нас у жахливий номер поряд із ресепшен, гарячої води не було, лягли немите. Всю ніч повз шастали п'яні кричачі родичі. Намагалася за доплату отримати номер в Резіденс (до речі, тільки там і можна ще жити). Мені відмовили. На наступний день за 25 доларів отримала номер у головному корпусі-смердючий, старий, а найогидніше-мерзопакостна анімація та алкаші біля басейну кричали вдень і вночі. Нормально виспатися та перепочити за весь період не вдалося. Що стосується їжі - кавуни та дині щодня смакують, 1 раз дали інжир дуже солодкий, 1 раз банани та 1 раз персики. Товстопузі тітки намагалися "отоваритися" персиками як на ринку за 2 коп. , тому до кінця вечері персики вже були порізані на чвертки. Столовка (ресторан невідповідне слово цього закладу) не розрахована на перенаселений мурашник. Є ще 3 платні порожні ресторани, але це а ля кард млинець. Кому він потрібен у цьому гадюшнику?
Бруд скрізь і всюди - жирні, заляпані тарілки, просочені жиром та їжею дивани та стільці, скатертини на столах не міняють, а просто перед вашим носом перевертають на виворот...Виделок, ложок, чашок завжди не вистачає. Російська бидловата публіка скрізь влаштовує черги як у "мавзолей". Якщо тобі знадобилося тільки одна страва, на яку до речі, ніхто не робить замах, то не проб'єшся-совкова тітка тебе відзвітує на повну і відправить у кінець черги. Ідуть у бій за їжу як в останній у їхньому житті бій. Печені пампушки тітки на пляжі запихали у величезний пакет-мабуть у номері під ковдрою жерли. Багато наших, явно базарного походження, приїхало плетеною по 8-10 чоловік і вимагало від офіціантів накрити їм "поляну" (зрушити столи) - тут же сулія горілки.
Що стосується різноманітності в їжі - один стіл з гарячим, торти та тістечка з вершками, 2 супи, салати просто місиво з усього поспіль, помідори смачні, справжні та огірочки можна їсти, маслини, оливки. Мідії давали, тунець був, ягня дуже смачне. кожен день маленька кістлява риба. рідко дуже смачна риба-філе. Морозиво дають як собакам, одне закінчилося, потім таке. Ми фруктові не їмо, тому дочекатися свого не могли жодного разу. , пакетики чай.
Найголовніше, що я винесла, що в російський готель потрапити це велике нещастя. Ніколи ні за що. Одного разу я залишила дитину на дитячу анімацію. Дитина прибігла ридаючи.
Виявилося на поданні для дітей якась жирна, неосяжних розмірів бабиня обматерила маленьку дитину за те, що вона спробувала пробратися до сцени, коли фокусник показував дітям хамеленчиків. Що ця корова робила на дитячому спектаклі у перших рядах? Більше дитина не захотіла жодної анімації. Що стосується "контингенту", то це просто приголомшливо як у цей готель набралося стільки бидловатої, неотесаної, відверто потворної і зовні і внутрішньо публіки. Начебто спеціальний відбір проводили. Пристойно ведуть себе та гідно дивлячих було одиниці. В основному пересувалися величезні "ПУЗА", що запливли від жиру фізіономії, без певної статі і віку.
Жінки, якщо ви не боїтеся, що ваші чоловіки від бачення подібних "краси" назавжди втратить свою чоловічу функцію або захочете для порівняння виділитися на їх фоні - то можете ризикнути. У будь-якому випадку користь буде- наочний приклад, як огидно може виглядати людина, яка забула про своє божественне походження і перетворилася на кричущий, хам'ячий жирстрест. А вже як ці мадмуазелі упаковуються і тягнуться у свої незрівнянні вбрання-безкоштовна кімната сміху...Буду рада, якщо мій відгук допоможе зробити вибір розсудливим та інтелегентним людям. Злобні особи не намагайтеся мене образити або зачепити. Я тут з'явилася один раз, щоб допомогти пристойним людям зробити вибір. Ваша отрута мене не чіпає.. .
згорнути

Хочу поділитися своїми враженнями з українцями. Хто ще зміг прочитати - прошу не ображатись. Як є так є, нікуди від правди не втечеш.
Країна Туніс. Країну Туніс треба побачити обов’язково. Привітні мешканці, славетні бугенвілії, тепле і чисте море, бездоганний пісок і помірний клімат. Відпочивали у липні 2012р., не надто спекотно, тричі йшов дощ, після яко... →го над морем з’являлась веселка дивної краси. Море тепле, часом штормить, що радує стрибаючих на хвилях дітей. Дуже цікаві екскурсії, зокрема римські терми, Карфаген і, звичайно, Сахара. Нам сподобалось, адже любимо цікавий розвиваючий і насичений відпочинок.
Готель. Має зелену територію. Досить великий, тому залежно від розташування, до моря шлях може бути не коротким. Але не бачу нічого негативного у прогулянці садом ;) До пляжу веде затишна алея між двома готелями першої лінії. Готують щось смачно, а щось ні, але різноманітно, тому кожний знайде їжу до смаку. Піца, картопля фрі, солодощі, індичка, тощо. Із фруктів зазвичай кавун із динею, сливою, персиками або виноградом. Морепродукти бувають, але повар, мабуть, не дуже вміє їх готувати – вони переварені, отже як резина. На сніданок пончики і млинці – просто супер. Кава відверто погана. Номерний фонд безмежно старий. При заселенні ми давали гроші, тому нам сказали, що нормальний номер буде наступного дня, а ніч треба переночувати у іншому. Цей «інший» давали на вибір. Перший номер запропонували на першому поверсі, стіни зелені від грибка і такий сморід, що знаходитися просто неможливо. Відмовились, дали інший, з «видом» на анімацію… Ніч не спали. Наступного дня отримали нормальний номер, в якому все працювало, було затишно і чисто. Прибирати дуже стараються, респект прибиральникам, адже роботи в них чимало, але про це пізніше. За прибирання ставлю найнижчий бал не за те, що тунісці не прибирають, а за те, що шалений процент відвідувачів засмітнює його так, що отара Золушок не справиться з прибиранням.
Тепер враження… Не я перша буду писати про те, що Dessole означає 99, 9% росіян. Нас це не злякало, якось не перший раз відпочиваємо і не звертали ні на що уваги. Але виявляється кількість має значення… Кожного дня в готель заїжджають і виїжджають десятки росіян, отже кожного разу, по дорозі у ресторан через ресепшн, чуєш гучну лайку «відпочиваючих» з працівниками. Тричі на день – це забагато  В ресторані завжди черги. Штовхаються, кричать, наступають на ноги. Ніколи, я повторюсь, ніколи (!!!) ніхто з них не посміхнеться і не вибачиться. Якимось дивом у готель заїхала сім’я італійців. На обіді вони мовчки стояли і дивились на те, що відбувається. Потім пішли на ресепшн і з того часу їх годували тільки окремо. Коли читала відгуки, думала такого не може бути… може! Кожного дня бійка за їжу, наче її не вистачає. Наче вдома вони місяць голодують, чи більше. Дурня. Намагалися знайти час, коли людей менше, згодом зрозуміли, що марно, адже, виявляється, гроші за відпочинок треба «від’їдати» і їсти двічі на сніданок, обід і вечерю. Людей ніколи не стає менше. Якось, стоячи у черзі, брала дитині м'ясо, він тримав тарілку. Чолов’яга, що стояв позаду вирвав з рук ложку. Я не дуже зрозуміла що сталося, дитина так і стоїть з порожньою тарілкою. Чолов’яга, дивлячись на мене каже (це взагалі нонсенс): «Чьо?! Чьо-т не нраицца?» Звичайно відповідати я нічого не стала, м’яса всім вистачить, хоче перший - нехай. Це дуже дивно. Чесно скажу, будь-якій нормальній вихованій людині це псує відпочинок. У номер мінімум тричі на день стукав якийсь п’яний «відпочиваючий» з подивом дивився на мене і казав «А, б…, єто нє мой номєр». На лавочках після вечері постійно сплять п’яні люди, або співають пісні, або просто гучно перераховують мати.
Ввечері дітям показують мультик. Я вважаю принизливим бігати щось десь займати, тому моя дитина мультик дивилася з краю, через голови бабусь тих дітей, для кого місце було зайняте ще зранку. Потім дитяча дискотека. Весела. Кому з дітей це не подобається  У цей час всі столи і стільці, навіть шезлонги, зайняті. Стояли з краю, сидіти було ніде. Посеред дискотеки на сцену заповзала (у прямому сенсі) чиясь мамаша і кричала: « Ми тут отдихаєм і пйом! Єслі ви найдьотє вот єтого ребьонка, прівєдітє в номєр 215». Це і урізноманітнювало вечірні забави. Все, що відбувалося після дитячих забавок – вульгарно, гучно і, вибачте, в повному угарі. До двох ночі свято не втихає. Якщо номер близько до басейну – заснути не зможете. До того ж на протязі всієї вечірньої забави нещасні працівники один за одним виловлюють відпочиваючих з басейну, хоча незрозуміло, хіба так трудно второпати, що його чистять і лізти не можна. На доріжках, лавках, кущах і парапетах валяється брудний посуд. Прибиральники дуже стараються, але просто не встигають. Тому гуляти не приємно.
Шезлонгів і крісел на пляжі не вистачає ніколи!!! Пляж по суті, як і всі Туніські, гарний. Але відпочивати там дуже складно, адже зайняте все, ще з ночі. Перед поїздкою ми дивились на фото і думали, як гарно мабуть у шатрах. За 14 днів відпочинку так жодного разу не змогли там полежати. Давали гроші біч-боям, щоб знайшли принаймні один (на трьох) шезлонг. Про знаходження місця «у тіньку» не може бути і мови, зайнятий весь пляж аж до самої води. Скільки не дивись праворуч і ліворуч від готелю на узбережжя Хаммамету, таке відбувається тільки в одному готелі – це міні Ялта совкового періоду, центральний пляж. Біля німецький готель, вони за Дезолем спостерігають з подивом і острахом. В барі на пляжі теж годують, піца, картопля, салати, диня. Трохи пізніше морозиво. Але я навіть не хочу описувати, що там відбувається після відкриття і яку чергу треба вистояти за морозивом. Просто сором, адже сніданок тільки завершився і фізично не можна бути таким оскаженіло голодним. Пластиковий посуд несуть до шезлонгів і згодом він розпливається морем і розлітається пляжем в усі боки. Шкурки від дині просто замотують у матраци. Це не виняток, а звичайне завершення ранку.
Екскурсія в Сахару вразила чарівністю. Брали тур від готельного гіда. Він, подивившись на нас, сказав: «Ох, мабуть важко вам буде. Ви не забувайте ліктями штовхатися і пробиватися вперед». Ну ми, звичайно, пораду не виконали (щось не уявляю я себе у ролі людини, яка штовхається), і екскурсія почалась з того, що шалений натовп загружався у автобус штовхаючись і лізучи майже по головам. Ми стояли осторонь, але і там дитина отримала від тітки-бегемота ліктем по голові. Росіянам вдарити дитину – це все одно. Обзиваючи тунісців «чорними» чомусь не задумуються, що він, «чорний», дитину ніколи не образить і тому апріорі вже знаходиться на сходинці вище. Сиділи в кінці автобусу там де залишилось місце. До мене підсіла жінка з іншого готелю і хоча сама з росії, сказала, що категорично не відпочиває в готелях з процентом росіян більшим за 10 )))) Вона права! Диво-дивне, коли нас привезли до верблюдів дивитись захід у Сахарі, ми побачили сотню верблюдів, нас було біля 30. Так от, гід сказав підходьте по черзі, хто перший. Перші були всі )) Таке почалося, ніби золото роздавали. Дуже красивий світанок на соленому озері і звичайно оазіс – це щось. На соленому озері можна придбати дешеві рози пустелі. По дорозі додому робиться зупинка біля магазину, де продається багато сувенірів, оліїї та т.і. Ціни нормальні, дешевше ніж покупати біля готелю. Екскурсія дуже сподобалась. Хоча вона й тривала, але розумно спланована, і дорослий і дитина і особа похилого віку зможуть спокійно її витримати. Але описані нюанси звичайно залишили свій слід. Вважаю, треба бути вихованими, поважати країну де ти всього-навсього гість, поважати один одного і не ганьбити такою поведінкою країну з якої приїхав. Інакше - це шлях в нікуди.
Висновок. Шановні українці, їдьте до Тунісу, дивіться причудову країну. Але тільки у іншому готелі. Нам там не місце.
згорнути