Four Oceans Beach Resort 3*

Відмінний готель, причепитися нема до чого, дуже хороші сніданки, і головне, в'єтнамці, добродушні, чуйні люди. Єдине, що зіпсувало на відпочинок, ставлення зустрічаючої сторони "Бібліо-Глобуса" (гід Антон) - його цікавило лише одне - більше набрати народу на екскурсії, а коли нам знадобився лікар, Антон по телефону навіть не розповів, де нам лікаря знайти, ... →аколи ми випадково з ним зустрілися, сказав, що не зрозумів, про що ми його запитали.
згорнути

Територія Оцінка: 4 чиста, багато зелені. Відразу видно, що до оформлення підійшли із душею. Бунгало: все не нове, але чисте. Видно, що ремонт періодично роблять. Номери: чисті. Кондиціонер працював справно, а от лампочки не всі горіли. Сантехніка стара. Прибирали постійно, щоправда, у кімнаті частіше просто підмітали. Жаль, що немає чайника. Безкоштовний се... →йф. Гель для душу, шампунь, мило, фен. Рушники міняли щодня. Ми до номера не сильно чіплялися – тільки ночували там, а для цього там все було у допуску. WiFi ловить всюди, навіть на пляжі. Басейн: невеликий, але чистий. Вдень вода сильно прогрівалася. Пляж: свій, просто відмінний, пісок вранці розрівнюють. Лежаки, матраци. Вхід у море пологий. Харчування: цілком стерпне, чудові були млинці з бананами. Ось на столах могли б краще забиратися. Ними могли й мурахи бігати й птахи.
згорнути

В'єтнам-ням-ням

Оскільки більшість туристів у В'єтнамі росіяни, то й в'єтнамці, відповідно, долучилися до примітивізованих та майже дитячих російських товаришів. Один із них «ням-ням», що означає «їсти» у сенсі слова. Навіть голландці з німцями вживають там нехитре словосполучення «ням-ням», щиро вважаючи його суто в'єтнамським словом. Щоправда, у запасі у ... →місцевих аборигенів є ще: «давай» (з грайливою інтонацією), «ніє» (навмисно протяжне вираження незгоди), «добре», «красиво», «ні тобі – ні мені» (головний аргумент під час торгу) і т. п. А взагалі, в'єтнамці комфортні, доброзичливі, по-буддистськи спокійні та за нашими стереотипами тупуваті. Тому, якщо торгуєтеся, не намагайтеся пояснювати, що ви хочете взяти не один виріб по 20 тисяч донгів за штуку (наприклад), а одразу десять, але по 15 тисяч за кожне.
У в'єтнамському випадку потрібно буквально взяти в руку всі відраховані десять предметів, явно виявити бажання купити їх оптом і відразу, потім показати одне з них, проговорити суму за одиницю, потім ще раз проговорити загальну суму. І тоді з'явиться хоч якийсь шанс, що Ваше прагнення отримати оптову знижку сприйме адекватно.
Але почну спочатку. Нас компанія і їздимо ми завжди концесією до двадцяти людей. В'єтнам був спірним напрямком, всі вагалися та ризикували. Але, Боже мій, як же ми були неправі!

Частина перша. Дорога

Оскільки ми сумчани, і аеропорту у нас уже (або ще) немає, то до Борисполя п'ять годин маршруткою, а до транзитного Дубая ще п'ять годин українськими авіалініями Мау. Годували, напували, якось обслуговували – скромно, не ситно, але й за те спасибі. Шестигодинна стиковка, і з Дубаїв вже Еміратськими авіалініями до Хошиміну 6 годин.
Емірейтси принадність – Боїнг «777», ковдри, подушки, відеореєстратори під «пузиком» та в кабіні пілота, екрани в кріслах, фільми (у т. ч. російською мовою), музика, ігри. А ще гарячі серветки для рук, дворазове харчування, металеві столові прилади (це на борту літака! ), Напої холодні, гарячі та міцні ...Злетіли легко, приземлилися м'яко - балдеж! У Хошимині трансфер для нашої групи – про це подбали ще в Сумах за допомогою фірми «Арго», що відправляє компанії, що входить до мережі «Магазинів Гарячих Путівок» - дякую! В'єтнамка з перекладним ім'ям Ася, яка пристойно розмовляє російською, радісно прийняла в обійми шалених від дороги українських туристів і ще 5.5 годин намагалася нас якось розважати. Дякую, Ася! Дорогою намагалися щось розглянути, але найсильніше враження отримали від плантацій драконячого фрукта, де кожен кущик підсвічений наймогутнішою лампою (щоб урожай був багаторазовим).
А фулі нам річки у В'тнамі потужні, а електростанції будували ще радянські фахівці. Вони ж змастили хімзаводи, військову базу в Камрані і ще багато чого. Незважаючи на дурну в'єтнамську ніч, дорогою заїхали до кав'ярні, де вперше спробували суп Фо. А це, скажу я Вам, просто в'єтнамська диверсія, тому що на суп Фо так підсідаєш, що на батьківщині через фо-залежність починається справжня ломка. У готель Bon Bien Resort, вдало розташований рівно посередині курортного району Муйне біля міста Фантьєт, приїхали вже не ми, а зомбі, тому розселяючись, погано розуміючи у кого номер краще, а у кого немає. Наступного дня примирив, показавши, що сьюїти однакові – хоч на другому, хоч на першому поверхах. Щоправда, наступного дня наступив не назавтра, а на післязавтра.

Починаємо відпочивати

Щойно вивантаживши валізи, ми відразу поперлися в басейн «розвантажувати хребет» (все по науці – компанія у нас лікарська).
Природно, «занапастили за приїзд», і з ранку аж до пообіду наші бездихані від недосипання тіла, хаотично розкидані по пляжних лежаках, весело знімали на свої камери дисциплінованіші туристи. Басейн, до речі, теплий, цілодобово опалюваний по периметру, правда, джакузі включаються якоюсь хитрою кнопкою, та й світло навколо басейну теж - але треба тільки піддивитися, як це робить в'єтнамець з персоналу і потім піде саме. Принадність сніданку в перший день не оцінилася, але сам сніданок дивовижний (про нього нижче). Крім того, по пляжу нескінченно курсують захищені від сонця (аж до ватних респіраторів і рукавичок) в'єтнамки з різноманітними фруктами, їх землячки з морепродуктами, земляки з вареною тропічною кукурудзою – шалено смачною (виторгувати можна за 10000 донгів). нижче). Відразу про цінові еквіваленти.
Не бійтеся пугалок про плутанини з грошима, миготіння нулів перед очима і в'єтнамцях, які постійно норовлять обдурити. В'єтнамські донги зручні, купувати їх краще в Муйні, курс коливається від 2.800 до 2.000 донгів за долар. Міняйло скрізь. Все Муйне або вся Муйня (ми схиляли її якось безжально і до речі) - це магазини, ресторани, турфірми та масажні салони в одному банку. В'єтнамський шопінг заразний і виснажливий – щовечора (за винятком днів екскурсій, про які теж нижче) до набряків у ногах ми носилися по Муйні та веслування: бамбукові сорочки, бавовняні та кокосові костюми, шовкові халати та сарафани, адідасовські спорткостюми, та пуховики, магніти з Хошиміном, сувенірні тарілки, крокодилові сумки та гаманці, рисові в'єтнамські шапки-пірамідки «нони»… Наведення: майже у всіх муйнівських магазинах безкоштовно розповсюджується барвиста книжка «Путівник по Муйні» російською мовою.
Дуже миле видання та навіть на сувеніри цілком гідне. Усередині телефони та адреси магазинів, а також купони зі знижками. До речі, для зв'язку картку купіть у Муйні, там же за допомогою продавця активуйте, у нього поповніть рахунок, якщо вимовите всі гроші. Мені скромно вистачило 7 доларів на всі 12 днів.

Екскурсії

Одна з екскурсій була для нас подарунком компанії, що відправляє – Хошимін в останній день перед відльотом. Інші вирішили брати на місці і правильно зробили. Нас багато, тому знижку ми отримували незмінно. Виходячи з відгуків в інтернеті, вибрали «Посмішку» - турфірма і однойменний ресторан знаходяться метрів за сто правіше від готелю через дорогу.
Російськомовний менеджер Лариса отримала б від нас вищий бал, якби не останній «акорд» - коли ми вирішили скористатися розрекламованим правом на четверту безкоштовну екскурсію, обравши найдорожчу, Лариса відключила телефон і не вийшла на роботу. Молодець, - гроші фірми заощадила, але й ми не забудемо написати в інтернеті, що турфірм, як і ресторанів, у Муйні дофіга та їхні послуги приблизно однакові. Ну а ми з'їздили на джипах у дюни та озеро лотосів – класно, на струмок фей – просто цікаво, у Нячанг з отрутою розваг Вінперл і Далат – супер-супер-супер, крокодилячу ферму та термали з грязями, на водоспади та катання на слон страусах – по ходу життя.

Про сніданок. І взагалі, про готель

Ви знаєте, що таке в'єтнамська кухня? Ми теж не знали, але це одна з найкращих кухонь світу. Без перебільшення.
У нашому ресторані: суп Фо, млинці з бананами, омлет, яєчня, соуси, роли, курятина, варенички, крученички, локшина, рис, салатики, десертики, сосиски, бекон, овочі, фрукти, соки, чай, кава з молочком, тости і т. п. А за межами – акулятина, страусятина, крокодилятина, баракудятина – не так важко, продовжу без перетворень. Їли гребінці, піранію, оленину, лобстерів, креветок, крабів, устриць, черепаху, кобру, молюсків, мідій, вугра, мурену (треба було все-таки всіх переписати). Все було приготовлено так, що просто вау. Але в готель, де територія камерна, як домашній імператорський театр, а на кожному газоні «живуть» керамічні поросята, хотілося повертатися завжди. Хоча в номерах було все просто – кондишин, ліжко, балкони, меблі, холодильник, дзеркало та постійний гекон на стелі. Коли він походжав з одного кута в інший, ми вмирали зі сміху - хода в нього вульгарна.
Фен можна взяти на ресепшені, гарячу воду попросити там - принесуть у номер. Чайові не потрібні, і взагалі персонал ненав'язливо-непомітний. Ресторан готелю дивиться на Тихий океан, а точніше на одну з його заток, в географії називається Південно-Китайським морем, а у В'єтнамі Східним морем. Хвилі, звісно, ​ ​ але купання прийнятно. Місцевий антураж – кайтери – суміш серфінгістів з парашутистами та рибалки на човнах-тазиках абсолютно круглої форми. Цей вид водного транспорту просто підірвав мозок нашим доморослим фахівцям з аквадинаміки. За в'єтнамською статистикою, однією з найпоширеніших причин смерті туристів є падіння кокосу на голову. У нашому готелі смертність була зведена до нуля, тому що кокоси, що постійно зріли, примусово знімали з пальм.

Будда Бог добрий
У тому, що Будда добрий Бог, ми переконалися ще в Шрі-Ланці, щоразу підіймаючись на чергову гору в чергову пагоду як востаннє… В'тнамський Будда виявився куди добрішим за ланкійський, і якщо святиня знаходилося високо, то до неї обов'язково прокладалася або канатна , або автомобільна дорога. Будда передбачуваний - він або лежить, або сидить, або у нірвані. Тобто жити нікому не заважає. Приблизно так само поводяться і в'єтнамці, - жодні умовності із заборонами не заважають іноземцям відпочивати. Найвеселіший автомобіль, побачений нами у В'єте – це катафалк із золотими драконами, ліхтариками, прапорцями та лавками для тих, хто проводжає. У найкращий зі світів – весело та без скорботи, з вірою у подальші переродження.

Кобра на День народження

За час перебування у В'єтнамі у нас відбулися два внутрішньоконцесійні заходи. Одне з них 8 березня – просто привід і не більше.
А ось друге – День народження одного із наших. І не просто ДР, а піввіковий ювілей! Крім тортика від готелю, двох пляшок Далатського вина від приймаючої сторони, ювіляр отримав наш подарунок - ритуал вбивства кобри з подальшим поїданням. Не буду докладати над темою, що леденить душу, але серце ледве вбитої кобри ювіляру все ж довелося з'їсти - ритуал не терпить відхилень. Ех, блін, хоч би раз у житті і мені такий ось День народження з такою ось екзотикою! Загалом ще сподіваюся. Тим більше, що і ДР, і все, що відбувалося з нами у В'єтнамі, зображувалося не тільки на камери, айпади та інші гаджети. Одна з наших сотуристок, чарівний лікар, взагалі поєднувала відпочинок із професійним фотографуванням нашої групи і навіть тренуванням нас за програмою паралімпійської збірної В'єтнаму із синхронного плавання у відкритих та закритих водоймах.
Хлопці ми не дрібні і, судячи з свідків тренувань, видовище було не для слабкодухих.

Але у В'єтнамі завжди знайдуться причини для захоплення, дивитися там всього – не переглянути, дивуватися – не передивлятися, тому якби не дальність напрямку, поїхали б туди ще не раз. А так, наступною, схоже, стане Західна Африка, на кшталт Марокко-Мавританія і про результати її відвідування вже після приїзду «звідти». Тому закінчую та залишаю телефон для уточнень. Якщо не буду зайнята, то з радістю відповім на всі Ваші запитання. Щасливих та Вам поїздок, шановні споживачі нових вражень!

Олена
згорнути