Miami Beach Hotel 3*

Прилетів один до готелю 26.08. 2010. За системою харчування НВ. Смеркало. Побачивши номер засмутився. 3 односпальні ліжка з яких одне велике зробити не вийшло. Мало того, що частина ніжок на коліщатках так вони ще й на різній висоті виходили. Смеркало. Сантехніка 90-х років минулого століття хоча готелю три роки (пізніше я дізнався, що готель побудований біл... →ьше 10 років тому, але так і стояв не відчинившись. До речі поряд стоїть такого ж плану скарб у якому є і вікна та двері. . . , але там вже йде ремонт і вікон і дверей – все шкуриться, шпатлюється і т. д. ). ТБ з горем навпіл показує РТР ПЛАНЕТА. Стемніло. Що сподобалося так це нормально працює кондиціонер, мінібарний холодильник і непрацююча система заощадження електрики, тобто можна піти з номера з ключем і кондиціонер не вимкнутись. Місячна доріжка на морі вела від нашого пляжу до Саудівської Аравії. За стінкою спілкувалися араби. . . О 19.00 пішов на вечерю. Зустрів двох росіян жіночої статі, які приїхали напередодні. Вони вирішили питання з гідом від ТЕЗ про переселення в рівноцінний готель у Шармі.
Про хліб насущний. готель відверто маленький я очікував гіршого. Але якість та кількість їжі мене повністю влаштувало. На вечерю суп, 2 види рибом'ясного гарячого, тушковані або парові овочі, обов'язково рис, свіжі салати, огірки-помідори, соління, хліба 2-3 види завжди 2 види фруктів (яблука, гуава. виноград, диня, кавун).
Сніданок виявився скромнішим, але теж пристойним. Чай, кава (лимон у вигляді карликового лайма на вимогу (як потім з'ясувалося і кетчуп і соус чилі та майонез). Найсмачніші булочки 2-х видів, хліб, масло, плавлений сир, мед і джеми, твердий сир, м'який сир, моторошно солений сир, кукурудзяні пластівці, молоко, 2 види ковбаси, огірки-помідори, молочні макарони, тюря з квасолі (місцеві це їли захлинаючись), сосиски з цибулею та перцем і за бажанням омлет з наповнювачами з сосисок, грибів, помідорів.
Після вечері походив навколо басейну з арабськими дітьми. Темно. Пора спати.
Раптом о 4-й ранку дзвонить мій будильник у телефоні. Спросоня не можу його знайти, щоб «вбити». За стіною на когось лається араб. Це дзвонив його будильник у його телефоні! А дзвінок як у мене! Ось така чутність у сконектиних номерах (двері фанерні та від підлоги до дверей щілина сантиметра 3-4). За наступну годину будильник продзвенів 6 разів 2 рази зателефонували з ресепшном і 3 рази зателефонував мобільник. Світло. О пів на шосту сором'язливий сусід поїхав. Більше не спалося. О 6-й ранку я бадьорком вийшов до моря. Очі сліпило сонце. Одягнувши спецвзуття, я пішов підкорювати Червоне море. Метрів через 25, стоячи по коліно у воді, переді мною відкрилася сяюча глибина. Зануривши, я відразу пробачив цьому готелю відверто лайнові номери, пляж у верблюжих какашках (каравани цих смердючих тварин з ранку пруться в БЛЮ ХОЛЛ, а після полудня назад в ДАХАБ вздовж моря по пляжах всіх готелів від ДАХАБА до БЛЮ ХОЛЛУ) , як і більшість арабів, мух, ціну в готелі на пляшку води в 2 долари і тридоларове пиво.
Дорога верблюжою стежкою від готелю до найближчого магазину з водою в Дахабі займає 30 хвилин. До набережної – година. Або на таксі за 10 фунтів.
Закупившись водою я захотів подрімати на пляжі під парасолькою. Ага, ща-аз! Там після 10 ранку піднімається вітер і легкі предмети починають злітати І матраци теж. У басейну теж подрімати не доля. Діти, арабські діти. Купатися в морі (дійти безпечно до глибини) виявилося проблематично при вітрі та хвилях. Потім вже знайшов відносно нормальний прохід правою межею території готелю (якщо дивитись на море) до невеликої лагуни. Також можна безперешкодно купатися з пірсу готелю Сі енд Сан та готелю Тропитель. 20 хвилин пішки.
У Блакитній дірці не дайверам робити нічого. Біля готелю підводний світ і чистіший і багатший.
На набережній Дахаба багато пристойних ресторанів. Ціни нормальні.
Також за 8 днів встиг з'їздити до Ізраїлю із компанією Marwan Tours за 100$. Є плюси – дешево та під час екскурсії все чітко організовано. Мінуси — не можуть організувати екскурсії відповідно до їхнього ж розкладу на їхньому ж сайті: пропонували збільшення вартості поїздки з Дахаба та в інші дні. У результаті всю відпустку за допомогою цієї контори було перевернуто з ніг на голову, довелося терміново дома шукати інші варіанти поїздки. Тому на гору Мойсея я не потрапив, а до Каїра з'їздив з ТЕЗом за 87 доларів.
У сухому залишку: готель НЕ для пляжного відпочинку. Якщо Ви любите поплавати з маскою, або дайвер або серфер, немає бажання нарощувати жири по системі все включено, якщо Ви приїхали для подорожей, коротше якщо немає бажання сидіти в готелі або у Вас самодостатня сім'я щодо розваг і дозвілля, то MIAMI BEACH дуже не поганий варіант. Іншим тут робити нічого. Готель – нормальна трішка, а відпочинок вийшов на 4.
згорнути

Прилетів один до готелю 26.08. 2010. За системою харчування НВ. Смеркало. Побачивши номер засмутився. 3 односпальні ліжка з яких одне велике зробити не вийшло. Мало того, що частина ніжок на коліщатках так вони ще й на різній висоті виходили. Смеркало. Сантехніка 90-х років минулого століття хоча готелю три роки (пізніше я дізнався, що готель побудований біл... →ьше 10 років тому, але так і стояв не відчинившись. До речі поряд стоїть такого ж плану скарб у якому є і вікна та двері. . . , але там вже йде ремонт і вікон і дверей – все шкуриться, шпатлюється і т. д. ). ТБ з горем навпіл показує РТР ПЛАНЕТА. Стемніло. Що сподобалося так це нормально працює кондиціонер, мінібарний холодильник і непрацююча система заощадження електрики, тобто можна піти з номера з ключем і кондиціонер не вимкнутись. Місячна доріжка на морі вела від нашого пляжу до Саудівської Аравії. За стінкою спілкувалися араби. . . О 19.00 пішов на вечерю. Зустрів двох росіян жіночої статі, які приїхали напередодні. Вони вирішили питання з гідом від ТЕЗ про переселення в рівноцінний готель у Шармі.
Про хліб насущний. готель відверто маленький я очікував гіршого. Але якість та кількість їжі мене повністю влаштувало. На вечерю суп, 2 види рибом'ясного гарячого, тушковані або парові овочі, обов'язково рис, свіжі салати, огірки-помідори, соління, хліба 2-3 види завжди 2 види фруктів (яблука, гуава. виноград, диня, кавун).
Сніданок виявився скромнішим, але теж пристойним. Чай, кава (лимон у вигляді карликового лайма на вимогу (як потім з'ясувалося і кетчуп і соус чилі та майонез). Найсмачніші булочки 2-х видів, хліб, масло, плавлений сир, мед і джеми, твердий сир, м'який сир, моторошно солений сир, кукурудзяні пластівці, молоко, 2 види ковбаси, огірки-помідори, молочні макарони, тюря з квасолі (місцеві це їли захлинаючись), сосиски з цибулею та перцем і за бажанням омлет з наповнювачами з сосисок, грибів, помідорів.
Після вечері походив навколо басейну з арабськими дітьми. Темно. Пора спати.
Раптом о 4-й ранку дзвонить мій будильник у телефоні. Спросоня не можу його знайти, щоб «вбити». За стіною на когось лається араб. Це дзвонив його будильник у його телефоні! А дзвінок як у мене! Ось така чутність у сконектиних номерах (двері фанерні та від підлоги до дверей щілина сантиметра 3-4). За наступну годину будильник продзвенів 6 разів 2 рази зателефонували з ресепшном і 3 рази зателефонував мобільник. Світло. О пів на шосту сором'язливий сусід поїхав. Більше не спалося. О 6-й ранку я бадьорком вийшов до моря. Очі сліпило сонце. Одягнувши спецвзуття, я пішов підкорювати Червоне море. Метрів через 25, стоячи по коліно у воді, переді мною відкрилася сяюча глибина. Зануривши, я відразу пробачив цьому готелю відверто лайнові номери, пляж у верблюжих какашках (каравани цих смердючих тварин з ранку пруться в БЛЮ ХОЛЛ, а після полудня назад в ДАХАБ вздовж моря по пляжах всіх готелів від ДАХАБА до БЛЮ ХОЛЛУ) , як і більшість арабів, мух, ціну в готелі на пляшку води в 2 долари і тридоларове пиво.
Дорога верблюжою стежкою від готелю до найближчого магазину з водою в Дахабі займає 30 хвилин. До набережної – година. Або на таксі за 10 фунтів.
Закупившись водою я захотів подрімати на пляжі під парасолькою. Ага, ща-аз! Там після 10 ранку піднімається вітер і легкі предмети починають злітати І матраци теж. У басейну теж подрімати не доля. Діти, арабські діти. Купатися в морі (дійти безпечно до глибини) виявилося проблематично при вітрі та хвилях. Потім вже знайшов відносно нормальний прохід правою межею території готелю (якщо дивитись на море) до невеликої лагуни. Також можна безперешкодно купатися з пірсу готелю Сі енд Сан та готелю Тропитель. 20 хвилин пішки.
У Блакитній дірці не дайверам робити нічого. Біля готелю підводний світ і чистіший і багатший.
На набережній Дахаба багато пристойних ресторанів. Ціни нормальні.
Також за 8 днів встиг з'їздити до Ізраїлю із компанією Marwan Tours за 100$. Є плюси – дешево та під час екскурсії все чітко організовано. Мінуси — не можуть організувати екскурсії відповідно до їхнього ж розкладу на їхньому ж сайті: пропонували збільшення вартості поїздки з Дахаба та в інші дні. У результаті всю відпустку за допомогою цієї контори було перевернуто з ніг на голову, довелося терміново дома шукати інші варіанти поїздки. Тому на гору Мойсея я не потрапив, а до Каїра з'їздив з ТЕЗом за 87 доларів.
У сухому залишку: готель НЕ для пляжного відпочинку. Якщо Ви любите поплавати з маскою, або дайвер або серфер, немає бажання нарощувати жири по системі все включено, якщо Ви приїхали для подорожей, коротше якщо немає бажання сидіти в готелі або у Вас самодостатня сім'я щодо розваг і дозвілля, то MIAMI BEACH дуже не поганий варіант. Іншим тут робити нічого. Готель – нормальна трішка, а відпочинок вийшов на 4.
згорнути

За 10 днів перебування тут я закохалася в це райське містечко - готель Miami Beach.
Я повертатимусь сюди знову і знову. Для відпочинку від великого міста, для релаксації, для поновлення, для загострення бажання жити далі, і жити краще!
А тепер – про мій перший день відпочинку.
Коли я вибирала собі готель, мені одразу сподобався Маями, картинка з цим бірюз... →овим басейном і одразу ж море, без жодних парканів, містків, тривалих обходів-переходів. Трохи напружувало відсутність в інтернеті відгуків про готель, крім одного, в принципі, гарного. І я наважилася – поїхала сюди одна (і до Єгипту вперше).
Прилетіла в Шарм, всіх людей садять у великі автобуси, а мене посадили в Тойоту-Короллу (одну) з водієм, що не розмовляє російською, і він мене повіз довго-довго через гори і пустелю, без жодного натяку на море і якусь рослинність . А я ж мови ніякої, крім російської, не знаю (на свій великий сором), зовсім не очікувала такого ландшафту, водій щось сказав, а я – повний нуль. Загалом, у душі кішки заскреблися, і дуже конкретно.
Нарешті, море з'явилося, і мене привезли в готель (який, звичайно, шалений), але кішки шкребтися продовжували. Променистий Марко на рецепшен мене привітав, зробив необхідні формальності, спробував зі мною поспілкуватися англійською (з чого нічого звичайно не вийшло) і мене тут же перевели в номер із шикарним видом на басейн та море. Побачивши це, я трохи підбадьорилася, переодягнулась у купальник, взяла ласти з маскою і пішла до моря.
До мене тут же підійшов трошки сумний, але все-таки променистий Чинудя, в обов'язки якого входить обслуговування території біля басейну та моря – лежачки там, матраци, рушники; він уважно стежить за тим, щоб усім було зручно та всі були задоволені. Він теж спробував зі мною поспілкуватися англійською, а я взагалі жодного слова не розумію! Він приніс мені матрац із рушником, спробував мене якось підбадьорити. (Окрім Марка, Чинуді та ще одного хлопчика з обслуговуючого персоналу я ще нікого не бачила, а вже такий конкретний ранок). Я спробувала поплавати, але були сильні хвилі, а біля готелю дрібно - дуже далеко трохи вище коліна, того й дивись вдарить об дно. Найкрасивіших коралів, помилуватися на які я їхала, не спостерігалося. Так що поплавати закінчилося практично невдачею, я вилізла з моря і героїчно спробувала позагорати, з чого теж нічого не вийшло, бо вітер просто зносив мене з лежака. Холодно, незатишно, страшно, що продує геть! І я пішла вся здивована. Думаю, посплю, а там, може, все якось утвориться. Але ком у горлі стоїть конкретний. Народу, як і раніше, жодної людини!
Поспала кілька годин, зголодніла. Пішла до Марка на рецепшен, питаю, скільки обід. Він мене не розуміє! Я намагаюся йому намалювати і пояснити жестами, що я від нього хочу. Він щиро та відчайдушно намагається мене зрозуміти та пояснити. Ще я заплуталася з місцевим часом – у проспекті мого туроператора написано, що час у Єгипті на годину відстає від московського, а насправді виявилося, що на два (а через день у Єгипті перевели годинник і став на годину). Але це з'ясувалося пізніше, я поки що я безпосередньо заплуталася. На рецепшені висить годинник, але їх там стільки - спробуй розгадай, який там місцевий час! Зрештою я дуже неясно зрозуміла, що обід о 2-й годині, або через 2 години, коротше, я нічого не зрозуміла і остаточно заплуталася. Я б звернулася до мешканців готелю (можливо, хтось говорить російською мовою), але нікого нема! Взагалі, не душі! Я одна на безлюдному острові з персоналом, який мене не розуміє! Я в паніці!
Я пішла знову на море до Чинуди, спробувала уточнити про обід. Він кудись сходив, комусь зателефонував, повертається і говорить мені російською: обід о 2 годині.
Ну все, душа моя не витримала, сльози полилися струмком, я пішла в номер і стала сильно переживати. О 2-й годині в номер дзвонить Марко і говорить англійською щось, з чого я розібрала слово – ланч. Я сказала що так, ланч, зараз я прийду. Приходжу на рецепшен, Марко веде мене на другий поверх на ланч. Я в їдальні одна! Мені накритий обід персонально однієї! Я взагалі нічого не розумію. Де ж народ? Де шведський стіл? На обід суп з вермішелі, макарони з томатною пастою, шматочки курки (не смачні), салат з помідорів та огірків, банан. Я з'їла суп, салат і банан, в-принципі, наїлася, але подив зростав і сили.
Як же так? Мене обдурили? Куди я потрапила взагалі?
Знову пішла в номер дивуватися.
Через якийсь час дзвонить мій гід Ніна (підозрюю, що, бачачи мій стан, її викликали хлопчаки).
Я до неї спустилася, питаю, а де народ?
Ніна сказала, що вчора приїхали ще 4 дівчинки з Москви і ще одна дівчина з Москви, яка вже вдруге за місяць приїхала і тітоньку привезла. На мій подив не було межі - другий раз на місяць! ? Як це? Що вона знайшла тут? Ніна каже: побачитеся на вечері, поспілкуєтесь. Тут обіди рідко хто бере, тільки сніданок та вечерю, тож ви й не зустрілися на обіді.
Я стала з нетерпінням чекати вечері, і врешті-решт він настав.
__________________________________________________ ___________________
На вечері сиділи 4 дівчата-москвички та Маша зі своєю тітонькою. Був і шведський стіл, все, як належить, вибір, щоправда, невеликий, але все необхідне є й у достатній кількості. Я взяла собі їжі, сіла за стіл і звернулася спочатку до чотирьох москвичок (але розмова не зав'язалася), а потім повернулася до Маші. І Маша хвилин за 10 розвіяла всі мої сумніви, і зі їдальні я вийшла вже зовсім з іншим настроєм.
І помчало!
Ми гуляли вздовж моря, насолоджувалися краєвидом, повітрям, освіжаючим вітром, і постійно, щохвилини вигукували: О Боже, як чудово! Як добре! Як гарно!
За 10 хвилин ходьби від готелю є пірс, з якого я (і всі) заходили в прекрасний підводний світ Червоного моря. Біля готелю дуже дрібно і подивитися підводний світ можна лише правіше, де невелика лагунка, я там плавала в останній день - там теж можна побачити багато цікавого та красивого. Але щоб побачити багато коралів, величезний простір і багато риб, треба все-таки прогулятися до пірсу. А з приводу сильного вітру на морі, через яке я не змогла першого дня полежати і позагорати: якщо вітер – можна спокійно лежати біля басейну. Там набагато тихіше і вигляд ще кращий. А біля моря можна порелаксувати, посидіти на самоті, подумати… а вітер там, тобто його немає… по всякому буває. Коли вітру не було, ми, навпаки, сумували і думали: щось тут не так…
Спати у цьому райському місці мені зовсім не хотілося. В 11-12 вечора я просто вирубувалася, а ось о 5 ранку, на сході сонця - схоплювалася і спати-валятися зовсім не хотілося. Я просто вистрибувала з ліжка, вибігала на балкон, милувалася сходом сонця та пейзажем, потім виходила на пробіжку, добігала до пірсу, там робила конкретну зарядку, бігла назад, стрибала в басейн, плавала-плавала, потім йшла в душ, після душа – сніданок. , після сніданку – сонячні ванни біля басейну та плавання у басейні.
Після обіду – пірс, море, підводний світ, пірнання, плавання, милування підводними красами. Після пірсу – знову крос, після кросу – масаж (він там недорогий, у 2 рази дешевше, ніж у нас), після масажу – вечеря, після вечері – прогулянки чи поїздка до Дахаба (таксі можна замовити на рецепшен).
У Дахабі дуже казково та красиво. Ці яскраві вогні, магазинчики, лавочки, ресторанчики, все блищить-переливається. Духи-різні олії, чаї бедуїнські, каркаде, сумки на будь-який смак, лампи-світильники неймовірних форм ручної роботи, майки, розлітайки, пуфи з натуральної шкіри, килимки-покривала з верблюжої вовни, сувеніри та багато-багато всього іншого… … треба тільки обов'язково торгуватись! Рибні ресторанчики, де при вас засмаже рибу, яка вам сподобалася!
Але найкласніше - це фреші! Треба дійти до овочевого ринку (хвилин 10), там продають фрукти-овочі, а поряд є лавочка, де за помірну плату можна випити свіжий сік, який віртуозний юнак робить при тобі. Соки з гуави, лайма, полуниці, кокосовий сік, манговий, апельсиновий, грейпфрутовий та інші екзотичні фрукти. Ми брали соки півторалітровими пляшками із собою, зберігали у мінібарі у номері та споживали у необмежених кількостях.
Так що харчування в готелі цікавило нас настільки, адже у нас були соки та фрукти з ринку!
Але годують у готелі нормально! Готель тримають єгиптяни, у яких на відміну від європейців все добротне (бажано з міцного дерева! ) і необхідне. Без надмірностей. Я не роблю культу з їжі, просто півроку тому я була в Туреччині, а там такий шведський стіл, що просто жах - заворот кишок гарантований! А тут такого нема. І я це пережила із задоволенням.
А ось ви думайте самі.
Чарівність готелю – у його безлюдності. Ходиш територією готелю – ні душі! Лежиш біля басейну – ані душі! Гуляєш уздовж моря – те саме! Безлюдний острів! Після наших міст та суєти. Та навіть після тієї ж Туреччини! Де таке ще знайдеш? За таку екзотику треба додатково доплачувати.
А який там обслуговуючий персонал! Розумні, привітні, променисті, сором'язливі, привабливі, зворушливі, такі класні хлопчаки! Залишайте їм обов'язково чайові – вони мають дуже маленьку зарплату. Але вони вам навіть не натякнуть, що непогано. . .
Я почала вчити англійську спеціально через них.
Велике спасибі Маші - показала мені, що де - пірс, Дахаб, фреші, торгувалася за мене за мої покупки, їздила зі мною в Blue Hole (знамениту "Блакитну дірку" - найкрасивіше коралове місце). Від Майамі – 10 хвилин на таксі.
Не знаю, якби не Маша… на який день я б зрозуміла, в яке чудове місце я потрапила? . . А Маша розплющила мені очі в перший же день!
Хороша компанія має значення, та дуже велике! А компанія була класною!
Упевнена, що кожна людина, яка прочитає мій відгук, зрозуміє, чи це його готель, чи не його. Для нього такий відпочинок, чи не для нього. Ну, немає там анімації взагалі ніякої! Вона там не потрібна.
А я абсолютно впевнена, що цей готель створювався для мене особисто! Це мій райський куточок, це моє персональне Баунті, і я приїжджатиму сюди ще, і ще, і ще.
З дівчатами, з якими ми там познайомилися, ми їдемо до цього ж готелю за півроку – у жовтні 2010 року.
Кличемо всіх позитивних людей у ​ ​ Майамі бич у жовтні!
Жовтень-2010. Зліт позитивних людей. Єгипет. Дахаб. Miami Beach.
e-mail для зв'язку із позитивними людьми: o_raevskaya@mail. ru
згорнути