Porto Plazza Hotel 3*

Готелем це назвати неможливо. Жахливі номери зі старими меблями, головний менеджер - хам, який не вміє спілкуватися з людьми, на вечерю те, що залишилося від обіду. . . Ми були в шоці... →
згорнути

Була наприкінці травня. Готель – колишній Dimitrion Central.
1. харчування середнє. Чи не голодувала. Без вишукувань, але ситно.
2. Розташування готелю – виправдовує всі дрібні проблеми. На центральній вулиці, два кроки від моря. Клуби тусовочні або релакс на пляжі – кожен вибирає для себе)
3. Вайфай лише на рецепції. Трохи напружує. Щоразу доводиться підк... →лючатися. Пропонується платний варіант для номерів.
4. Магазинів та кафешок/таверн/ресторанів багато на кожному кроці. Сумно не буде.
5. У готелю є басейн, бачила його). Ех, жодного разу не була там. Не хотілося від моря йти)
6. Вхід у воду на пляжі піщано-пологий. Через пару кроків чи плити, чи дно таке щільне.
Висновок – у готелі жити можна. Головне - море, сонце, пляж та особистий настрій)
згорнути

Відпочивали сім'єю у травні 2016 року, територія непогана, басейн, дит. майданчик на траві, харчування хороше, персонал відмінний! Що стосується номера: це страх, матраци продавлені, в прибирання номера входить тільки застилання ліжка і іноді зміна рушників, підлога не мили жодного разу. У нас був номер з видом на бар і басейн, і надивилися ми багато чого, о... →дним словом ШоуЕнімельс) З самого ранку неохайні "люди" виповзали зі своїх номерів і рухалися до бару, до обіду нажиралися в мотлох, падали в басейн, неадекватно репетували, перевдягалися прямо біля барної стійки, були чутні вигуки дамочки за 50, що їй терміново треба піти в номер з кимось із присутніх чоловіків та інше марення від бухих європейців. Шумоізоляції ніякий, єдиний плюс, що цей процес закінчувався о 10-й вечора, тому що бар закривався.
згорнути

Раніше ніколи не були в трійках, можливо так і має бути, але прибирали дуже рідко, за тиждень жодного разу не поміняли рушники, хоча на третій день кинули їх на підлогу натякаючи.
Вікна у нас виходили на головну вулицю, тому спати з відкритим вікном було неможливо, шумлять до самого ранку, а із закритим дуже душно. Ліжко та подушки теж не вразили, не висипа... →лися.
Годують досить смачно, але особливого вибору немає. До пляжу метрів 100, але найближчий пляж нам не сподобався, доводилося тупотіти півгодини до нормального (Старбич). Знайшли дикий пляж якщо йти ліворуч по береговій лінії.
Екскурсії купували в Serapis у Дмитра, все чудово і дешевше, ніж через туроператора. Були на Санторіні та на історичній екскурсії (Кносський палац, печера Зевса). Супермаркет від готелю 5 хвилин (вийшли з готелю та ліворуч). Називається Халкідакіс або Спар.
Якщо плануєте їздити на екскурсії, немає сенсу купувати AI. Ланч бокс, який вони дають із собою замість обіду є бутерброд, пів літра води та яблуко з апельсинкою в кулечку.
Вдалого всім відпочинку
згорнути

У Димитріоні відпочивали із чоловіком. Готель знаходиться в самому центрі Херсонісоса, досить відомого в Греції курортного міста з безліччю розважальних місць, хороших пляжів, магазинів, ресторанів і таверн. Сам готель невеликий, близько сотні номерів, є невеликий басейн, ресторан, бар. До номеру жодних нарікань: чистий, з усім необхідним мінімумом для відпо... →чинку: холодильник, телевізор, спліт, меблі не нові, але й старі її не назвеш. Ми жили на другому поверсі з видом на вулицю, вечорами було шумно, курортне місто, нічого не вдієш, знали куди їхали. Праска, фен, чайник можна попросити на ресепшені, дадуть обов'язково, там платний сейф, ми не брали, ціну не скажу. Харчуватися тут можна за все включено або сніданок-вечеря, ми взяли останній варіант, обідали в місті або на пляжі, де виходило. Харчування без претензій на високу кухню, але ситне (булочки, омлет, яйця. салати, фрукти, сосиски, гарячі м'ясні страви ввечері, десерти, морозиво). Пляж муніципальний за п'ять хвилин від готелю, пісок з галькою, на заході в морі зустрічаються камінці, як зайти, платний, щось близько 7 євро за "ліжко-місце" У готелі можна було й екскурсії купити по Криту, але ми їздили самі брали машину в місті. Загалом і цілому готель теж справив сприятливе враження, ціна та якість відповідають, для 3* готелю якраз.
згорнути

І знову і знову аеропорт Уфа. Відправна точка чергової моєї подорожі. Позаду клопіт з організації від'їзду, попереду невідомість. І як таке вже не вперше, але все ж таки ознаки душевного хвилювання присутні. Не тремор, звичайно, а так, певне занепокоєння. І на те є причини. Головна – нестабільність на ринку турпослуг. На той момент тисячі клієнтів операторів... →, що раптом розорилися, (нібито через санкції заходу), виявилися кинутими. Одні не могли вилетіти на відпочинок, інші повернутись додому. І я побоювався, що ця тенденція може торкнутися моє агентство. Невеселі думи псували настрій. Намагаюся відволіктися від сумної теми, але якось не дуже виходить. Зауважую, що сама ситуація аеропорту не сприяє цьому. Якось тут незатишно. Чомусь підлога не вистелена килимовими доріжками. На стінах відсутній живопис та фотомистецтво обдарувань. Немає великої плазмової панелі з показом чогось оптимістичного, життєствердного. А що заважає, у паузах, між оголошеннями, транслювання спокійної електронної музики? З огляду на нервово-психічний стан пасажирів це було б цілком доречно.
Проте, нарешті, з запізненням, подали літак і пора в салон. Відчуття від польоту не відрізняються новизною та описані у попередніх відгуках. І ось, за чотири з половиною години, йдемо на посадку. Праворуч море, зліва будівля аеропорту Іракліон. Усього одна злітно-посадкова смуга. Приземлились. Тяжке очікування закінчення маневрів літака. І ось я на трапі. У ніс б'є гаряче морське повітря. Який букет! Шкода, що поки що не придумано такий пристрій, щоб записувати і потім відтворювати аромати разом із зображенням та звуком, як на відео. Вважаю, що в цьому випадку відчуття від перегляду картинки приморського пейзажу були б дуже реалістичними. Спускаюся трапом. Настрій починає покращуватись. Після проходження митних формальностей та отримання багажу виходжу на вулицю, до представника моєї турфірми – дівчини, яка спрямовує мене до потрібного автобуса. Дорогою придивляюся до працівників аеропорту, водіїв. В особах та манерах нащадків легендарної нації намагаюся вловити щось особливе.
Незабаром автобус рушив. Дивлюся у вікно. В архітектурі та ландшафті багато спільного з Туреччиною (див. подорож зануди-бурчуна в Аланію). Усі ті ж двох – триповерхові будинки з плоскими дахами, з довгими балконами – лоджіями. Така ж рідка рослинність (поза населеними пунктами). В'їжджаємо до Херсонісосу. Головна вулиця по смузі у кожний бік. Спостерігати, як на цій вулиці роз'їжджаються автобуси, квадрацикли, скутери, баггі та інші транспортні засоби спочатку дуже цікаво. Будинки стоять дуже щільно. Деякі з них є готелями, але це не помітиш. Перші поверхи займають магазини, кафе, турбюро та автопрокати.
Мій готель - Димитріон за турецькими мірками дуже скромний. Територія Оцінка: 5 Територія - невелика галявина у внутрішньому дворику з дитячим містечком та обідніми столиками. Один басейн і той без гірки. Натомість є бар. Бармен на ім'я Сокіл тут за розпорядника, і, загалом, контролює ситуацію в готелі. Обід – шведський стіл, де не менше трьох м'ясних страв із різними гарнірами. Овочевих салатів лише два. Є фрукти. Напої близько п'яти видів. Їжа приготовлена ​ ​ якісно. Номер стандартний з усіма зручностями. По телевізору є російськомовні канали. Серед постояльців переважно молоді люди та дівчата з Італії, Німеччини, Англії, Франції, Словаччини. Молодь мене приємно здивувала своєю позитивною енергетикою. Приходячи на сніданок, тільки й чуєш у свій бік – "Хелло, хелло. . . ". Приємно! Міждержавні торгові санкції та зав'язана цього пропаганда не вплинули взаємини простих людей. Цікаво було спілкуватися з іноземцями. Тут довелося згадати все, що знаєш німецькою, англійською, використовувати мову жестів. Після сніданку, як завжди, поспішаю на море. Виходячи з готелю, попадаю на вузенький тротуар. Місто вже прокинулося. Відкрилися крамнички, кафе. Проїжджу частину вже так просто не перейти. Потік утворюють здебільшого скутери та квадрацикли. За кермом частіше дівчата та хлопці, але нерідко бабці та діди. Ось проїхав бородатий весь у тату "Деміс Руссос". . . О-о-о!
Вузьким провулком прямую до моря. Доходжу до набережної і впираюсь у нескінченну смугу ресторанів. Ресторан тут - одноповерхова будівля, що складається з колон і даху. У ресторані столики та стільці, а кухня у капітальній будівлі, у протилежному боці вулиці. Там же бутики, сувенірні лавки, кабаре тощо. Між ресторанами знаходжу прогалину і спускаюся трапом на пляж. Чую, як з ресторану когось гукають - Димитріон, Димитріон!...Обертаюся, виявляється це мене. Чоловік середніх років опинився з мого готелю. Представився: - Іване, італійо. Іван так Іван, нехай буде так. Як я зрозумів, Іванові занепало споживання пива на самоті, і тут я на його щастя. Після того, як набралися пива, пішли в море. П'ятихвилинного купання Іванові було достатньо, і він повернувся до ресторану. Я ж лишився на морі. Трохи штормило. Прозора вода. Вхід у море трохи скрутний через нерівне кам'янисте дно. Лежаки на пляжі платні (3 євро), і деякі віддали перевагу своїм циновкам. Нормально. Настав час обіду, і я зібрався в готель. Знайшов Івана і покликав його з собою: - "Комен, готель, ланч! Бір дисконт! " Іван відмовився, у нього вже був новий співрозмовник. Ні так ні. Ну і добре.
Після обіду багато хто в готелі віддав перевагу мліти на безкоштовних лежаках біля басейну. Ближче до вечора ті, що не пішли гуляти на набережну, почали підтягуватися до бару. Тут склалась особлива атмосфера доброзичливості. Грала музика, люди пили пиво, показували один одному фото своїх родичів і не важливо, що спілкувалися на рівні мого "італійського", чи трохи краще. Ось сім'я зі Словаччини, більш-менш, якось російською мовою ділилися враженнями від відвідування Санкт-Петербурга. Душевні люди. Почало темніти. Незабаром з'явився Іван і відразу приєднався до компанії молодих італійців. Я теж виявився поряд. І тут один з компанії, на вигляд і темпераменту "харизматичний" італієць, показуючи на дівчину, заявляє мені чисто російською - "ми молодята і у нас медовий місяць". Від подиву моя щелепа відвисла. Пізніше хлопець зізнався, що російська знає тому, що родом з України, а ось дружина справжня італійка. Як романтично. . . Ось дві дівчинки, схоже, із "наших". З'ясовується, що вони є француженками. Ух ти! А де шарм? Чи, як його, – гламур? Якоїсь миті мені стало смачно і я почав організовувати простір для танців, але, не знайшовши підтримки, покинув цю витівку. Жаль. . . Втім, нудьгував я недовго. Словаки зібралися на прогулянку і вмовили мене. Поза готелем увечері життя тільки починається. Натовпи пустих людей заповнюють тротуари. Хтось іде до найближчого кафе та бутіки, решта ж прямує на пішохідну набережну, де людська маса перетворюється вже на демонстрацію з двостороннім рухом. Увечері на набережній багатолюдніше та святковіше. Люди нікуди не поспішають і насолоджуються спогляданням навколишнього світу.
Сонце давно сіло і в небі повний місяць. Повітря нерухоме. Південна ніч зачаровує. Я вмикаю фотоапарат у режим "відео" і, виставивши його перед собою, проходжу більшу частину набережної до маяка. Переглядаю зняте. Захоплюючий вийшов матеріал. От би ще зняти ранкову зорю! Для цього треба змусити себе встати раніше. І наступного ранку мені це вдається. О п'ятій годині я вийшов з готелю і попрямував на набережну. Було темно і безлюдно. По вулиці, де-не-де, бродили невеликі групи напідпитку молоді. Ті, що "перебрали", і вже не могли ходити, відпочивали на пляжних лежаках. Ось дівчата, похитуючись, вийшли з барного закладу та розсілися на квадрацикли. Дивно, але всі вдягнули і застебнули шоломи. Коли ти в такому стані, шолом, звісно, ​ ​ не буде зайвим. Продовжую рух до наміченого місця. По дорозі спостерігаю порожні ресторани і офіціантів, що запобігливо заглядають у вічі. Трохи згодом помічаю самотнього відвідувача, обличчя якого мені здалося знайомим. Той дізнається мене раніше і гукає - "Бон Джорно, Бон Джорно, Димитріон! " – Ба! Та це ж Іван. Сідаю. На столі два фужери, тарілка із залишками мідії. Поруч шампанське у цеберці з льодом. Іван кличе офіціанта. Той замінює фужер і наливає мені шампанське. Приймаю частування. Пояснюю Івану: - "Ай, коме фотосесія! Сані ауфштеєн! І жестами намагаюся продемонструвати природний процес. Іван розуміє киває і просить мої сонцезахисні окуляри (вони у мене висовувалися з кишені). Скільки він їх уже втратив! ? Окуляри не запитання. Ледве посиділи. і я відкланявся. Треба поспішати, вже позначився обрій. . . У готелі мої світанки зняли. А ось Івана я більше не бачив. Іван убув, не попрощавшись. Незабаром і мені додому. Треба ще набратися вражень. І екскурсія буде до речі. Я вибрав п'ятигодинну прогулянку на Sussi (прибережне курортне містечко на схід від Херсонісосу) У заході бере участь кілька катерів, один з яких стилізований під піратську шхуну "Black Rose" з відомого фільму. Є і персонаж дуже схожий на Джоні Деппа. Вихід шхуни в море відбувається в урочистій обстановці, під музику з того ж фільму Ефектне видовище Катери йдуть уздовж берега, відкриваючи мандрівникам панорамний вигляд Кінцева точка – затишна бухта З одного боку пальми, з іншого боку й безліч ресторанчиків, що зручно розташувалися на схилі. Все дуже красиво та акуратно. До програми входить безкоштовний обід. А час, що залишився, можна викупатися тут же в бухті. У призначений час катер вирушив назад, із зупинкою в морі для купання вже з катера. Sussi сучасне місто. І якщо когось цікавить середньовіччя, потрібно вибирати іншу екскурсію. І ще: у морській прогулянці небажано пити пиво: до та під час подорожі (захитає).
Настав час від'їзду. Мене та ще двох із готелю забрало таксі "Мерседес" Е-класу. Круто!
ВИСНОВКИ. Звичайно, курорти Херсонісоса багато в чому поступаються турецьким. Насамперед розмірами. Не скрізь є гірки у басейнах. Незрозуміла ситуація із аніматорами. Немає закріпленої за готелями берегової лінії (пляжа). А ще: вхід на море кам'янистий. Але є плюси. Невеликі готелі зручно скомпоновані. Все у кроковій доступності. До того ж у них якось затишніше. Всі один одного знають та душевно спілкуються. І хоча, наприклад, у нашому готелі аніматор не передбачено, бармен Сокіл успішно заміщав цю посаду. Ну, а ця набережна з ресторанами? Потрібно бачити вираз обличчя людей, що уплітають морські делікатеси. До речі, за цілком помірну плату. При відомих плюсах, що так притягує сюди європейців, у яких і свого моря повно? Думаю, це панує тут атмосфера розкутості, внутрішньої свободи, якогось благоденства, яке певною мірою створюють самі туристи. Ну а що ж греки? А греки схожі на нас, є блондини та брюнети. Десь безшабашні, як і ми, але однозначно миролюбні. Поїхав би я ще на Кріт? Напевно, але вже в інше місто, де шукатиму інші фотосюжети.
Рамілен Ікеєв вересень 2014р
згорнути

Димитріон насилу можна назвати готелем, це - совдеповська вітальня з похмурим холом, моторошними номерами (особливо якщо в номері душова, а не ванна. щоб не бути голослівною, я викладаю фотографії. єдине, що сподобалося в готелі - це привітні дівчата на ресепше які максимально намагалися допомогти всім шокованим туристам з моєї групи. ах, так - сніданок - по... →завчорашні помідори, пластиліновий сир, ковбаса, яку навіть нюхати протипоказано. і те, що насправді - категорично не збігається.
згорнути

Добридень! готель добрий, мені сподобався. Тим, хто приїхав проводити час тільки в готелі, не сюди точно. Це для тих, кому тільки переночувати. Ми приходили в готель пізно вночі і зранку їхали. Їжа хороша, є кондиціонери у номері, все працює.... →
згорнути

Чудовий готель! Не можу сказати жодного поганого слова! Будь ласка, не вірте поганим відгукам! Я сама перед поїздкою начиталася і мені стало страшно ...А насправді все виявилося просто чудово! Смачна їжа, дуже милі люди, гарний сервіс! Затишна кімната, все працювало. Білизна міняли щодня. І сам Херсонісос-прекоасно місто, дуже тусовочне, купа магазинів і ніх... →то не нав'язується, всі дуже лояльні))) А людям, які вибирають готель подешевше, а потім скаржаться і пишуть неправду (про іржаві крани, наприклад), я можу тільки поспівчувати. Якщо ви хочете знати, що таке поганий готель, їдьте в Єгипет, готель Royal Paradise. Дуже раджу, для порівняння))) Або купуйте собі розкішні апартаменти та сидіть весь відпочинок у своєму шикарному номері! Усі погані речі пишуть люди, які не вміють відпочивати, їм скрізь буде погано та незатишно. Якщо ви навіть не раділи морю, сонцю, прекрасній погоді та красі Криту, мені вас дуже шкода!
згорнути

Готель для нерозбалованих туристів. У більшості, наші співвітчизники мають величезні амбіції заселяючись у "трійку" за копійки, та ще в такому райському куточку, як Крит. Нашу сім'ю готель влаштував на 100%. важливе, що відпочиваючи на Криті, особисто нам було байдуже відсутність делікатесів в їдальні. Все їстівно, особливо вечеря. Особисто ми, використовува... →ли готель тільки для того, щоб переночувати. . Персонал дуже ввічливий, доброзичливий. Єдиний мінус-дві ночі п'яні співвітчизники пили на терасі, видно на дискотеку грошей було шкода. Якщо доведеться побувати ще раз на Криті-тільки в Димитріон.
згорнути