Mitsis Selection Rinela 5*

Плюси. Живлення. У ресторані багато фруктів. Персонал. Бари біля басейну. Бари у лобі. Бар у номері поповнюється за день і цього вистачає. Пиво, лимонад, вода, кола. Напої та кава чудові. На пляжі завжди можна перекусити. Номери прибирають добре. Якщо щось ламається у номері чи не вистачає, швидко усувають. Навіть замінили кондиціонер у номері.
Тепер мінус.... → Найбільший. Відсутність навісів на пляжі. Є місця з навісами, але їх треба позичати з вечора. Шезлонги під парасольками, які взагалі не рятують від сонця. На пляжі всі згоряють та ходять червоні. Крем від засмаги не допоможе. Відсутність алкогольного бару на пляжі. Доводиться ходити до бару біля басейну. Що у спеку не дуже зручно.
Висновок. За таку ціну відпочиваю в готелях Intercontinental Абу Дабі. Blu Radisson на Тенеріфе. І ціна на 40% менша з урахуванням перельотів. І вставати рано-вранці займати місця на пляжі, це взагалі не годиться.
згорнути

Отже, в готель поїхали за рекомендацією та оскільки свіжих відгуків у мережі ми не знайшли, постараюся докладно описати!
Від аеропорту 20 хв. , таксі 40 євро.

Заселили швидко, дітям вручили подарунки, поставили речі у мінікар та вас уже везуть у номер. На 2 дорослих +2 дітей 13років та 5 номер (double room bungalow) як виявилося це номер в 30 кВ з 1 кімна... →тою. Велике ліжко та 2 софи для дітей вкрай незручні (жорсткі, пружини в ребра... ). Треба було вибирати сімейне бунгало! . Воно передбачає 2 кімнати (можна на Букінгу все розглянути); Але, перебуваючи у номері мінімально – обійшлися. Начиталися що вай-фаї платний-не вірте, скрізь безплатний! І добрий! Тільки на морі не ловить.
Мінібар-заповнення щодня; рушники пляжні у номері; халати, тапочки, мило, гелі-шампуні косметика на оливі, немає кондиціонера для волосся та з/щіток і з поповненням ватних дисків та паличок якось було туго.
Вже звикли, що в п'ятірках з такими дрібницями проблем ніколи немає, були вкрай здивовані. Більше того, зателефонувавши на ресепшн, що нам вже як 3 дні забувають покласти ватяні диски та палички, будь ласка, принесіть отримали на чотирьох - 2 ватяні диски та 3 палички за весь час. Дрібниця, але комфорту заважає. Зміна рушників щодня на вимогу. Треба сказати прибирали середньо.
Чайник, кава-машина. Фото номерів відповідають.
Наш номер був на 2 поверсі – досить зручно. На лоджії столик і 2 стільчики (знову ж таки на 4 людини це як поділити? ), сушіння для купальників; про 1 поверхи сказати нічого не можу, але як на мене - деякі оч незручно розташовані. У них балконні двері – це повноцінний вихід. Речі просушити...відкрити навстіж і ти на огляді всіх відпочиваючих! (хоча з малюками та колясками зручніше не придумати... )
у номер попадали комарі, діти вночі покусані((( треба щось прихопити із собою).
Територія Оцінка: 5 Територія готелю дуже красива.
Басейни з морською водою, зручні лежаки з матрацами; 5 ресторанів аля-кард, куди можна ходити необмежено (за попереднім записом) треба зазначити, що Кухня в них набагато краща, ніж у тавернах за територією!! ! Та й взагалі, подорожувавши на машині і обідаючи в різних місцях, хочеться сказати про те, що якість їжі в готелі на найвищому рівні! Незвичайні млинці, морозиво. Все це цілий день і до ночі!
Дизайн готелю а-ля Санторіні. Готель дійсно гарний і не може не сподобається.
Пляж-сумна історія. Такого жаху поруч із шикарним готелем просто не очікували. Це суцільні скелясті породи протягом усього пляжу і тільки в одному місці можна зайти, попередньо одягнувши спец взуття. Треба сказати, що й вітряний цей бік. Тому, взявши машину напрокат, вивчали пляжі за межами цього району. Машину брали за готелем, як виходити до моря з воріт від дитячої зони, ліворуч є прокат.
Там же російськомовний персонал і дешевше ніж у готелі.
Готель і пляж розділяє дорога, але вона дуже умовна і по ній практично немає руху. Зате є зупинка паровозика, на якому можна покататися узбережжям і до Херсонесу. На таксі сім'єю дешевша, але дітям потіха.
Обов'язково у чоловіків наявність закритого взуття та штанів на вечерю.
Немає інфраструктури за готелем
Над готелем і вдень і вночі заходять на посадку літаки - це галасливо, потім звикаєш, але про це ніхто не писав.
згорнути

У квітні навідувалися туди. Все дуже сподобалось. Чудові номери, гарне відношення персоналу
І що найголовніше – прекрасне море! ! Чиста вода
Ще там непогана анімація
Загалом, гарне співвідношення ціни та якості!
Було класно))... →
згорнути

Ми відпочивали у цьому готелі у травні минулого року із племінниками. Розміщення, харчування, пляж, денні та вечірні розваги – все сподобалося. Персонал увесь час усміхався, був чемний. Але відзначу два мінуси: постійний гул літаків через близькість аеропорту в Іракліоні та наявність безпритульних собак на пляжі. Особливо напружувало останнє.... →
згорнути

хотіли б ще раз приїхати... →
згорнути

Доброго часу доби! Відпочивати в цьому готелі безумовно добре, менше звертайте увагу на мінуси, які є в будь-якому готелі, налаштовуйтесь на позитив і відпочивайте з насолодою! Заселили мене, чоловіка та сина 4 роки у добрий, комфортний номер з усіма необхідними меблями, ліжка всі повноцінні! Техніка вся добре працює, є кондиціонер, безкоштовний сей, холодил... →ьник, навіть фен у ванній кімнаті. Нас усе влаштувало! Харчування сподобалося всім трьом, все свіже, щодня страви викликали повне захоплення! Думаю, що проблем із їжею для дітей ні в кого тут не виникло. Співробітники готелю всі уважні та ввічливі, жодних нарікань. Щодня в номері робили хороше прибирання, міняли рушники, завжди чисте постільне, додавали у ванній шампуні-мило. Дуже зручно якщо їдеш на цілий день, то можна заздалегідь записатися на ланч, який вам видадуть безпосередньо перед самою поїздкою. Щоб встигнути подивитися всі пам'ятки, брали авто на прокат, недорого і все встигли подивитися))) У готелі дуже багато російськомовних працівників. Навіть були російські аніматори, в готелі завжди було весело та чим зайнятися. Всім раджу цей готель, тут чудово.
згорнути

ЯК ІСПОРТИТИ ТРИ ДНІ НАРОДЖЕННЯ І РІЧНИЦЮ ВЕСІЛЛЯ З ДОПОМОГЮ ДВОХ ФІРМ: «NEWSTRAVEL» І «MILLENIUM»
АБО ПРИГОДИ УКРАЇНСЬКИХ ТУРИСТІВ У ГРЕЦІЇ

Почну з головного. Вересень для нашої родини став знаковим. 19 вересня відбулося наше весілля. Мій день народження – 20 вересня. А мого чоловіка та маму попало народитися в один день – 21 вересня.
Тепер, я думаю, зроз... →уміло, чому найкращим варіантом відсвяткувати усі свята одночасно стала добра традиція виїжджати за кордон на цей період.
Ми з чоловіком, а також наші друзі, свідки на весіллі, живемо у Києві. Батьки ж живуть у Запорізькій області. У зв'язку з цим досить складно зібрати всіх воєдино та організувати спільну відпустку. Саме тому організацією відпочинку ми зайнялися ще у червні, за три місяці до очікуваного вильоту. Туреччина, Єгипет, Туніс, Хорватія тощо були вже в минулому. Хотілося Європи.
Дуже хотілося чогось бірюзово-морського, біло-мармурового та європейсько-цивілізованого…. Все це дуже схоже на Грецію.
Вибір туроператора впав на фірму NEWSTRAVEL, яка спокусила нас рекомендаціями колег і конкурентоспроможними цінами на тлі інших операторів по Греції. До того ж ця фірма пропонувала набагато привабливіший розклад вильотів до Іракліону. У той час як усі київські фірми продавали пізні вильоти близько 11 вечора, Newstravel опублікувало на сайті виліт з Києва о 7 годині вечора. Було б набагато приємніше опинитися в Греції в день вильоту, а не вночі наступного дня.
Ми довго мучилися, вибираючи готель та вивчаючи всілякі відгуки туристів в Інтернеті. Зрештою зупинилися на готелі «RINELA BEACH» - 4*, все включено.
Керуючись досвідом та порадами бувалих туристів, ми вибрали двомісні стандартні номери з видом на сад – VIP, які передбачали наявність додаткового сервісу, як-то: шампанське, фрукти, горіхи та квіти по приїзду, халати та капці в номері, додаткове ванне приладдя, міні -бар, пляжні рушники (у звичайних номерах рушників немає).
Ми зібрали компанію з 8 осіб (чотири пари) та забронювали путівки з 19 ВЕРЕСНЯ по 3 ЖОВТНЯ ще в червні. У заявці ми вказали побажання, щоб номери були поруч, та й попросили врахувати наш святковий настрій, на підтвердження чого отримали факс, де готель підтверджував номери та те, що було повідомлено про три дні народження та «Anniversary of wedding». Протягом двох тижнів було здійснено передоплату та до кінця місяця надані всі документи для отримання візи. Троє з нашої компанії прописані у Києві, а решта п'ятеро людей – у Запорізькій області.
З абсолютно не логічним і не зрозумілим для нас причин «запорожців» сприйняло лише консульство Греції в Маріуполі. Кияни ж подавалися у столиці. У зв'язку з цим було невелике хвилювання щодо отримання віз, та й чекати довелося до серпня, тому що посольство не приймало документи заздалегідь. Але ми дочекалися радісних новин. Візи видали всім. Але! П'ять мучеників із Запоріжжя мають після приїзду звітувати в посольстві про своє повернення, а мамі греки намалювали візу на окремому листочку, не бажаючи клеїти її в паспорт через наявність поїздки в Табу, Йорданію та Ізраїль. Залишок грошей за путівки було внесено, і залишалося ще понад три тижні до виїзду. Newstravel видав нам ваучери, страховки та пам'ятки, а квитки пообіцяли віддати за два дні до вильоту. Ми розслабилися і стали спокійно збиратися в дорогу.
За два дні до вильоту я отримала електронною поштою квитки, де час вильоту вже перенісся на 11 вечора.
Виліт пройшов без інцидентів. Ми прилетіли о 01.40 вже 20.09. 08, тобто день народження довелося відзначати у літаку. Це не зіпсувало нам настрій. Посадка, паспортний контроль, отримання багажу все гладко. На виході нас зустріли з табличкою та підвели до стійки Newstravel для отримання документів, де нам видали конверт із логотипом Millenium, у якому лежав листочок із переліком екскурсій та рекламні буклети. На конверті було написано ім'я нашого гіда - Міхайліс, який у результаті виявився повним "Міхуілісом". Rinela Beach була першим готелем у черзі, тому буквально через хвилин 20 ми вже були біля входу, і дістали свої численні валізи. Панянка з автобуса, представник Millenium, з нами в готель не зайшла, щоб проконтролювати наше поселення, а просто і весело порадила зайти та показати паспорти, мовляв, там уже все готове.
За стійкою знаходився самотній грек-адміністратор у краватці, з іменною биркою – Манойліс (його ми теж потім перейменували, але з метою цензури я не оголошуватиму це вголос, а дам Вам свободу для фантазії). Трохи віддалік, на літньому майданчику сиділа невелика молодіжна компанія (3 пари – 6 осіб) із Києва.
З позитивним настроєм і широкими усмішками, що передбачали привітну зустріч, наша компанія рушила до ресепшн, а я, найкращою англійською привітала Манойліса і з порога повідала йому про чотири наші свята, у зв'язку з чим нагадала йому наше прохання про номери поруч і бажаю. на другому поверсі. У відповідь на це з абсолютно спокійним виразом обличчя Манойліс повідомив, що жити ми будемо в тих номерах, які є в наявності, а саме у двох family room, і виклав ключі на стійку.
Потім було невиразне пояснення, мовляв саме цієї ночі в готелі сталося НП, і кілька номерів виявилися затоплені внаслідок неакуратного поводження мешканців сантехніки. Після невеликого замішання я опанувала себе і спробувала повторно пояснити Манойлісу, що, ймовірно, він помиляється, адже ми ж бронювали номери заздалегідь і у нас навіть є підтвердження готелю. На що адміністратор неупереджено відповів, що більше номерів немає, на підтвердження чого махнув рукою на стійку з порожніми осередками для ключів. Це нас трохи протверезило і привело до тями. Але, знаючи туристичні приколи не з чуток, ми відповіли йому, що цей варіант нас не влаштовує, на що отримали «ляпас»: «не подобається – йдіть на вулицю». Від цього в мене очі вилізли на лоба. Ось це Європа!
У зв'язку з тим, що з нашої компанії практично одна я чітко могла формулювати пропозиції англійською, я пояснила Манойлісу, що напевно він неправильно нас зрозумів, і нехай знайде варіант, щоб не псувати мені день народження, який вже ось як 2 години почався і продовжувався. Я хотіла запропонувати йому поставити себе на наше місце і уявити, що він із дівчиною чи з дружиною опинився б у такій ситуації. Але мені було сказано, що він не одружений, і в нього немає дівчини. Я спитала: «Are you gej? » І Манойліс відповів, що ні, але скоро стане. Він уже нервувався. А мене вже просто трясло. Я зажадала, щоб цей представник готелю підтвердив письмово, що готель не має можливості поселити нас в заброньовані раніше номери. Але він відмовився і сказав, що це його компетенція. Чия ж?? ? Головного reservation manager. Тоді ми попросили цього «приємного адміністратора» зателефонувати до нашого гіда Михайлиса.
На годиннику вже було далеко за північ, а конкретніше початок третьої ранку 20 вересня. Манойліс бадьоренько набрав номер Михайліса і защебетав з тим грецькою мовою, яку ми поки що не знали, але пообіцяли вивчити до наступної нашої поїздки (я, сподіваюся, більше ніколи не здійсниться). Він про щось поговорив із гідом і поклав трубку. Продовжуючи бридко посміхатися, він відповів зазубреною фразою вже відомий нам варіант розміщення. Але на два унітази для восьми людей ми були не згодні, тим більше, у мене був трохи інший сценарій моєї святкової ночі. Я продовжувала з такою ж невгамовною енергією приставати до Манойліса з тією ж вимогою – знайти нам номери.
За час дебатів один з нас сходив з супроводжуючим, напарником Манойліса цієї і наступної ночі, подивитися запропонований нам номер, і повернувся з твердим наміром продовжувати війну, тому що номер ну ніяк не був схожий не тільки на ВІП, а взагалі на нормальний тип розміщення : маленька сира кімнаточка, в якій і двом розміститися комфортно нереально. Загалом, я дістала адміністратора і він повторно набрав нашого гіда. Я спочатку досить культурно, змалювала йому наше становище і в фарбах розповіла, що наша компанія вже нервується, після двох діб дороги втомилася і хоче відпочити у ВІП-номерах. Вислухавши мою тираду, гід спокійненько запропонував нам скористатися запропонованим варіантом і почекати до ранку, коли годинник о 10-й прийде менеджер і спробує нам допомогти.
Мене це розлютило, і я висловила в трубку, що для того, щоб не було проблем, нехай цей гід підніме з ліжка свою грецьку дупу, приїде в готель для допомоги, і тоді це буде справедливо, бо добре радити з теплого ліжка. У відповідь на це Міхуіліс (я вже можу його так називати) відверто послав мене до біса і шпурнув трубку. Це виявилося останньою краплею. Я вже спантеличено пояснила Манойлісу, щоб він набрав мені телефоном відповідального менеджера з бронювання (на жаль у мене не було більше жодних контактів відправляючої фірми). І все також, через зіпсований телефон, цей мерзенний ворог в окулярах став сам спілкуватися з цією панночкою, будь вона не ладна, як і вся грецька система готельного бізнесу. Я перервала його незрозумілий мені балаканина і зажадала дати трубку мені. Ця гидота навіть оком своїм косим не повела в мій бік. Ах ти ж, зараза гнила!
Мені довелося піднятися на стійку адміністрації, щоб дотягнутися до телефонного шнура, за який я сантиметр за сантиметр витягувала трубку з рученят цього смердючого грека, що упирається. Нарешті мені пощастило відвоювати трубу і я втретє розповіла нашу історію англомовної (жодна наволоч у цьому готелі не хотіла говорити російською) панночці, яка напортачила з нашими резерваціями. Вона довго мені співчувала і розповідала, що вона прийде наступного дня о 10-й ранку і постарається нам допомогти. Я їй нагадала її посадові обов'язки і розповіла, що якщо їхній сраний готель не в змозі нас розмістити, то нехай буде добрий, знайти номери в готелі тієї ж категорії на необхідну кількість діб, як це робиться у старій добрій Африці. Вона попросила адміністратора та продовжила з ним бесіду. Поклавши трубку, Манойліс зв'язався з якимсь готелем і з'ясував, що там немає вільних номерів.
Мені не вірилося, що наприкінці сезону у Рінелі не було вільних номерів. Манойліс відповів мені, що є лише один вільний номер, але він, на жаль, не прибраний, а покоївок уночі немає. Нічого, сказала я, я сама можу поміняти постіль, але він на це не погодився.
До слова кажучи, шестеро хлопців з Києва, що матимуться на літньому майданчику, вже перебралися ближче до ресепшн, і повідомили нам, що у них така ж біда, і що їм теж розповіли казку про «потоп» і видали два сімейні номери на шістьох. Все це було схоже на марення. Замість того, щоб пити шампанське на балконі свого ВІП-номера, ми ковбасились у холі з цим греком-ідіотом та відчували себе сміттям. Я сердито жбурнула на підлогу все, що стояло на адміністративній стійці: телефон, папки, рекламні таблички та решту лабуди, і стала нервово ходити по холу, приймаючи якесь рішення.
Від злості, образи та безсилля з приводу зіпсованого дня народження сльози ринули з очей. Я кинулася ритися в сумці в пошуках заспокійливого і знайшовши, ковтнула відразу всі таблетки, що були. Потім, нервово розриваючи скотч, що захищає валізу від українських і грецьких митників-злодій, я дістала камеру і дала чоловікові, щоб вона знімала все це беззаконня. Сама продовжувала псувати і кричати на Манойліса. Вся наша компанія вже просто обурювалася і була готова задушити цього віслюка в окулярах. Чоловік, бачачи мої сльози, ламанувся за стійку адміністратора і, схопивши Манойліса за краватку, не знаючи ні грецької, ні англійської, чітко російською голосно сказав цьому козлу дати нам ключі від наших ВІП-номерів. Адміністратор злякався і намагався вибратися з чіпких рук чоловіка, кричачи йому, що це «приватна територія» і заходити сюди не можна. Але кого це хвилювало!
Бачачи, що мій чоловік уже перебуває в неосудному стані, двоє чоловіків з нашої компанії, зусиллям розчепили їх і розвели по різні боки стійки. Манойліс тремтячими руками зірвав із себе краватку, а потім і іменну табличку-значок зі своїм клятим ім'ям і закинув усе це подалі від себе, боячись рецидиву.
Мій терпець урвався, і я вирішила дзвонити в поліцію. Call the police! » Вимагала я у адміна. Він морозився, тремтячи всім тілом. Тоді дай номер! , - Сказала я, і отримавши заповітний три цифри (100), я поспішила до телефону. Я набрала номер і почувши голос на тому боці дроту, зі сльозами розповіла про свавілля, що твориться в чотиризірковому готелі «Рінела бич». В принципі, я дзвонила з метою дізнатися номер туристичної поліції Криту, який мені прихильно повідомили на тому кінці дроту. Але додзвонитися до туристичної поліції мені не вдалося.
Оцінивши всю нашу ситуацію з боку, я похолола: а як почуваються туристи, які не володіють англійською і не знають своїх прав? ! Це просто порушення прав людини.
Я повторно додзвонилася до звичайної поліції і попросила їх допомогти. Вони погодилися, заспокоїли мене і поклали слухавку. За мить у Манойліса задзвонив телефон і він деякий час говорив грецькою, а потім повісив трубку і переможно посміхнувся в мій бік. Чоловік продовжував знімати на камеру весь цей маразм, а грек, побачивши це став кричати, що в готелі знімати заборонено. Та ти що, - здивувалася я, - і де це написано? Ми продовжували фіксувати все на камеру, дотримуючись безпечної відстані від Хунойліса, що розмахує руками (по-іншому називати цього морального виродка більше не хотілося). Оскільки жодних рухів не трапилося, я вирішила повторно зателефонувати в поліцію.
Набравши номер і почувши вже знайомий голос, я ласкаво запитала, чим вони можуть нас порадувати. Поліцейський почав мені говорити, що він мав честь спілкування з адміністратором Рінели бич і той йому пояснив...Напевно, Вам сказали, що готель ні в чому не винен і це російські «бандито, мафіозо» тут вирують? - Запитала я, і отримавши ствердну відповідь попросила, просто благала його приїхати і переконатися особисто в цьому свавіллі. Мені сказали: "Заспокойтеся, мадам, зараз приїдемо".
Буквально за 5 хвилин до входу готелю підкерувала поліцейська машина. На годиннику вже було пів на четверту ранку. Я радісно вибігла до машини, сподіваючись зустріти наших рятівників і першою описати їм нашу ситуацію, поки ця гніда знову не перевернула. Я почала швидко-швидко англійською говорити, ідучи за двома вхідними у формі, але за мить була розчарована: вони жестами мені пояснили, що по-англійськи ні бельмеса...Прикро, блін!
Ось надіслали, так прислали...
Потім протягом півгодини було тривале роз'яснення всієї ситуації: нашої російською та англійською, Манойліса – грецькою… Я вимагала від нього, щоб той усе коментував англійською. Наша компанія вже з 14 осіб, у тому числі і киян, гнівно вставляла репліки. Деякі люди, взявши дивані подушки, лягли прямо на мармурову підлогу біля скляних розсувних дверей у готель, наочно демонструючи відсутність розміщення. Відчувалося і за інтонацією, і за виразами облич, що Манойліс і поліцейські були заодно у своїй національній солідарності, але водночас поліцейські не поспішали їхати, і впевнено рекомендували Манойлісу залагодити весь цей кіпеш. Найдивовижніше було те, що єдиним посередником-перекладачем між нами був цей Хунойліс, і, звичайно ж, він перекладав інформацію дозовано, вибираючи те, що потрібно і вигідно було готелю.
Через деякий час Манойліс знайшов два вільні номери в сусідньому готелі, куди погодилися «тимчасово, до ранку» переміститися для ночівлі четверо наших компаньйонів. Навантаживши чемоданами напарника Манойліса, який дуже переживав за його долю і боявся залишити наодинці, ми відправили нашу делегацію до сусіднього готелю. Самі ж взяли ключі, і плюнувши на єдиного пильнуючого носія, вирішили доставити нашу величезну валізу в номер самостійно. У результаті нам, що залишилися чотирьом мученикам, видали ключі від двох сімейних номерів, що знаходяться в абсолютно протилежних краях готелю. А на вулиці тим часом пішов дощ, що стало апогеєм усієї цієї історії.
Найцікавіше, що номер виявився непоганим, але для двох чоловік: досить просторий, хоча дуже старий, з одним халатом, засаленими покривалами на широкому ліжку та брудною постільною білизною із залишками чужого волосся.
… У ванній було по 4 комплекти маленьких пляшечок з шампунем та піною для ванни – все! На столику стояла якась пляшечка (0.33 л) з підозрілою рідиною та маленька креманка з арахісом. Це, як ми з'ясували потім за допомогою дедукції, і були «шампанське, квіти, фрукти та горіхи після приїзду».
Зайшли в номер ми на початку шостої ранку, і сил більше не залишалося. Навіть валізу не було сил розпакувати, бо наступного дня, прямо зранку, її знову треба було транспортувати в наш законний номер. До сніданку і до розбирання залишалося спати 3 години. Перед відходом за номерами наша горе-компанія домовилася о 9-й ранку зустрітися на ресепшн. На добраніч, мля, ночі, мої дорогі читачі!
Ранок примчав несподівано. Спали швидко.
О дев'ятій ранку ми, як майже не погнуті багнети, стояли біля стійки, що полюбилася за ніч, у тому ж одязі, в якому прилетіли, бо ні сил, ні бажання переодягатися в курортників, у нас поки що не було.
Загін, що зібрався, в'яленько протоптав у їдальню, пафосно названу рестораном, і, покуштувавши непоганий сніданок, повернувся на пост. В обумовлений час, о 10-й ранку, ми вже стояли на місці в очікуванні нашого гіда, який обіцяв прийти і врятувати нас. Наша друга постраждала компанія приєдналася до нас, і ми хором обговорювали, як усе зараз владнається, і що фірма Міленіум зараз розпластається перед нами у вибаченнях та компенсаціях за втрачену ніч та витріпані нерви. Голодними очима кожен з нас ловив людей, що входять до готелю, намагаючись видивитися в них нашого рятівника. Але о 10-й ранку ніхто не прийшов. Так само як і о пів-одинадцятій. На моє запитання, «а де ж хлопчик», адміністратор, на щастя змінився, повідав мені, що час зустрічі гіда Міленіум з туристами – о шостій вечора. Опешивши, я збігала до стійки, щедро обклеєної листочками різних фірм, і переконалася, що адміністратор має рацію.
Кілька запитань, дзвінків і нас заспокоїли: Міхайліс буде! Але о 13.00 год. Взагалі я помітила, що греки не дуже поспішають напружуватися. Вони повільно насолоджуються життям під аромат сигар, що пускається прямо на робочих місцях. Ніхто нікуди не поспішає. Я думала, що це в іспанців вічна "Аста маніяна", але виявляється, що греки випередили навіть фінів та естонців у своїй швидкості.
Неспішно помахуючи безформною чорною сумкою з довгоочікуваною літерою «М», схожою на перший погляд з відомою закусочною, вальяжно вплив у прохолоду холу, міцненький літній чоловік років так за 40. , що масляно облапили всіх туристів, що сидять у холі. Перекинувшись парою фраз з адміністратором, Карлсончик попрямував у наш бік, а ми, стрепенувшись, приготувалися до вибачень.
За формальним вітанням було питання: «з ким я вчора говорив по телефону? і маслянистий погляд пропалив мене. Я дипломатично промовчала, а наші соратники пожартували – та все загалом.
- В адміністратора проблеми, він у лікарні, знімає побої, і хоче подавати на вас до суду.
Побої? - Здивувалася я, - звідки ж, адже його і пальцем вчора ніхто не торкнувся, хіба що струснули для того, щоб прийшов до тями.
Виявилося, що коли я намагалася відібрати у цього дивака на літеру М телефонну трубку, я подряпала його в районі зап'ястя. Найцікавіше, що я навіть цього не помітила, а він і виду не подав. "Манойліс", одним словом. Тепер цим ім'ям я називаю всіх неприємних мені людей. Нехай подає, - відповіла я, мене це хвилює менше, ніж наш стан справ. Як вирішуватимемо? - І я запитливо подивилася на Михайліса. (Помітили? Усі їх особливо значущі імена, як і назва не менш значущої фірми, починається на одну літеру! ).
Виявляється, пів-готелю заповнено англійськими туристами, яких відправила горе-турфірма, яка збанкрутувала незабаром після цього; і бідні англійці маються в «Рінелі бич» в очікуванні свого неіснуючого чартеру, який має колись незабаром, за сприяння англійського уряду доставити їх на батьківщину.
Вплив заходу ми відчували на власній шкурі протягом двох тижнів, аж до відльоту до Києва.
Міхуліс довго упирався, жартуючи і намагаючись позбутися відмовок, але наша компанія, яка гвалтується греками за наші власні гроші, була невблаганна: підпиши папір зі своїми обіцянками і ми згодні чекати до завтра, бо скільки можна вірити пустим словам.
Покликавши на допомогу та підтримку менеджера з бронювання, яка теж запам'ятає надовго ніч з 19 на 20 вересня 2008 року, Ганну, яка переконувала мене о 3 годині ночі, «що ранок вечора мудріший», я ще раз переконалася, що грекам та «гречкам» вірити не можна: оскільки вона перекидала свої ж нічні свідчення, може позаздрити будь-який карний злочинець. Взявши до оточення обох греків, ми не здалися до останнього. Ганна назвала номери кімнат, а Міхуіліс скріпив своїм підписом наступний текст: «Я, представник Міленіум тревел, Міхайліс, підтверджую, що туристи такі (по-фамільно) отримають оплачені та заброньовані VIP-номери 21.09. 08 (це до того, що реально номери заброньовані та оплачені з 19-го, та враховуючи пізній заїзд до готелю, перша доба бірюзово-морського, біло-мармурового та європейсько-цивілізованого відпочинку була розбита вщент привітним прийомом господарів Європейської цивілізації.
Ну тут абсолютно законно було вимагати безкоштовного продовження номерів у день від'їзду, тому що зворотний виліт обіцявся бути пізнім, о 2-й годині ночі з 3 на 4 жовтня. Цю вимогу Міхуіліс, скріпивши серце та свої слабкі грецькі зуби, підтвердив своїм підписом.
Ми домоглися поселення у свої номери на другу добу мук. Але осад залишився і псував мені настрій до кінця відпочинку. Та й досі я не можу заспокоїтися, при згадці про Манойліса, Михайлиса і Міленіума. Адже читала ж я відгуки туристів, що потерпіли від перелічених персон, та щось зупиняло мене, мовляв, ми ж не просто туристи, ми ж бажані гості в цьому готелі. Адже туристи, у яких чотири свята одночасно, не поїдуть будь-куди, а зупинять вибір лише на гідній компанії та гідному готелі. І, думала я, такий вибір має лестити обом.
Але на жаль, Україні, а насамперед Греції, ще ой як далеко до бірюзово-морського, біло-мармурового та європейсько-цивілізованого…
згорнути

Почну одразу не з готелю, а з Криту. До цього були в Туреччині та Єгипті, так ці країни не дотягують разом узяті до Криту. Це просто якась фантастика! По-перше, клімат – не такий спекотний, як у Єгипті, і не такий вологий, як у Туреччині. Вдень від 28 до 32 та постійний легкий вітерець з моря. Чи не жарко взагалі! По-друге, пейзажі – гори та скелі, у третіх ... →море – таких квітів і відтінків немає навіть у Червоному морі, у третіх – гостинність і гостинність греків – не награне і запобігливе, як у Туреччині та Єгипті, а від душі. І навіть такий момент - можна спокійно ходити по лавочках і магазинах, тобі завжди підкажуть і допоможуть вибрати, але не будуть хапати за рукав і змушувати щось купити. . . Загалом, їхати треба на Кріт, не роздумуючи, просто вибирати готель по смаку…
Готель. Хотів відразу почати з недоліків, але задумавшись, зрозумів, що як таких їх просто немає...Так, пролітають літаки, але це характерно для всього цього району протяжністю десь 20 км, т. к. аеропорт знаходиться прямо на березі і заходити на посадку літакам доводиться по краю моря… На літаки ми звертали увагу лише в перший день, потім просто не помічали… Навіть уночі вони не створюють перешкод, не кажучи вже за день. У всьому іншому – готель без явних недоліків, але це ознака класу. Так, за умови, що ви берете номер VIP. У нас був такий, з видом на море. Номери VIP дорожчі на 150-200 євро, але вони зі свіжим ремонтом, новими меблями, краще розташовані, крім того, по приїзду пляшка вина, халати, тапочки і міні-бар, що постійно заповнюється. Начебто нісенітниця, але дуже приємно… Такий цікавий момент – у номерах VIP живуть найчастіше російські, іноземці більше у стандартах. Чи ми такі багаті, чи іноземці такі економні. . . Хоча, економія на сірниках. Вони економлять на умовах проживання 200 євро, і тут же викладають по 100 євро за вечерю десь у кафе. Прибирають номери добре, але пелюстками троянд ліжко не всипають. І залишай хоч 1, хоч 2 євро, хоч взагалі нічого – прибирають абсолютно однаково. Територія Оцінка: 4 Територія готелю невелика, але дуже доглянута, багато кольорів, два басейни з морською водою, на одному з них дитячі гірки. Харчування непогане, що вигідно відрізняє від Туреччини та Єгипту – наявність свинини та безліч страв барбекю. Їжу береш сам, а напої приносить офіціант. Прикол - замовляєш вино, приносять відразу півлітра. Пиво непоганої якості, а ось соки – це не сік… Ну, все як у Туреччині та Єгипті. Одна порада – записуйтесь у таверну на березі, там немає тисняви, трохи більший вибір страв і є піца. Записуватись потрібно на ресепшн за день, ходити туди можна хоч щодня. Цей готель дуже гарний пляж, багато в чому наш вибір був визначений саме ним. Він не скелястий і глибокий, як у інших частинах Криту, а дрібний пісок та дрібне море. Для дітей саме те, що потрібно. На пляжі катають на банані, є скутер та інші розваги. Але скутер коштує 30-40 євро за 15 хвилин, краще за ці гроші взяти машину. Існує невелика проблема з наявністю вільних місць на пляжі та біля басейну, але це якщо ви прийдете після 10 ранку і будете шукати відразу 2-3 вільні лежаки. До 10 ранку місць повно. Дехто, щоправда, займає з самого ранку, годин з 8. Хоча, ми приходили і по обіді і жодного разу не було, щоб не знайшли вільних місць. Не рекомендуємо залишати пляжні рушники на лежаках, їх потрібно брати під заставу в 10 євро і повертати так само, тому траплялися випадки крадіжки рушників. Залиште краще свої домашні рушники, журнал тощо. Анімація середнього рівня принаймні аніматори намагаються робити все, щоб не було нудно. Щоправда, вся англійською. Є міні-клуб, де можна залишити дитину та дитячий майданчик. У готелі є магазин, але в ньому все набагато дорожче, вийдіть за ворота і купіть все те саме (від сувенірів до речей) дешевше.
Екскурсії. На Криті є що подивитися, але екскурсії дуже дорогі, 40-50 євро на людину, притому що вартість вхідних квитків сюди не входить. Ми зробили простіше та дешевше – взяли машину та об'їздили всі ці екскурсії самі, просто платили за вхідні квитки від 4 до 6 євро, потім прилаштовувалися до якоїсь російськомовної групи. Так ми з'їздили до Кносського палацу (найцентровіша екскурсія на Криті, туди возять усіх, хоча дивитися особливо нічого) і в печеру Зевса – ось там цікаво, та й сама дорога заворожує. Акваріум знаходиться в 1.5 км від готелю, вхід близько 6 євро, риби супер, є навіть 2 акули, хоча після Єгипту та Червоного моря вже не так цікаво. Аквапарк десь за 5 км, не рекомендуємо йти пішки, дорога вгору по серпантину. Екскурсію туди брати теж не радимо, лише за трансфер беруть близько 8 євро з особи, плюс вхідні квитки 21 євро дорослий, 15 дітей. Так, ми приїхали туди після 14.00, сподіваючись заплатити півціни, як тут писали, однак такого у них немає, як нам сказали. Довелося заплатити на повну. Аквапарк не фонтан, бачили й краще. 3-4 нормальні гірки, на яких катаються діти та підлітки, а дорослі лежать на лежаках навколо. Інші гірки або «камікадзе», або відверто дитячі. Так, просто купуватися практично ніде, всі басейни біля гірок, навіть найбільший з них, крім дитячого. Але якщо ви любителі аквапарків – вибору у вас просто немає, поїдете. Найфантастичніша та найдорожча екскурсія – на єдиний у Європі острів вулканічного походження – Санторіні. За легендою, саме там була Атлантида, але 5 тис. років тому пішла під воду. Навіть Кусто приїжджав шукати її саме на Санторіні. Острів знаходиться в 130 км від Криту, екскурсію беріть тільки у сторони, що приймає, т. к. багато нюансів. Буде вибір - або добиратися на поромі 4 години в один бік, 85 євро, але без вартості екскурсії (25 євро) і виїзд о 6-й ранку, або на швидкісному кораблі, типу SuperJet або Flycat 4, які йдуть 2 години і виїзд близько 8.30, тобто. встигнете поснідати в готелі і повернутися до вечері. Швидкісний катер коштує 115 євро, сюди ж входить вартість екскурсії...Загалом, по грошах вийде однаково, але на швидкісних катерах у вас буде більше часу на самому острові. Санторіні – просто фантастика, море, вулканічні скелі та будиночки на скелях. Краще фото у нас не було! Єдине – возять цілий день островом і його містечками, а дуже спекотно. Тому ми, наприкінці дня, покинувши групу, попередивши екскурсовода та взявши зворотні квитки на катер, взяли таксі за 10 євро (просив 50) та поїхали на єдиний у Європі пляж вулканічного походження. Чорна галька, дуже холодна вода, чудові види - просто супер! Ну, і останнє - беріть машину напрокат і об'їздивши весь Кріт, ви побачите набагато більше, ніж пропонують екскурсії, купуєте на всіх пляжах і закохаєтеся в Кріт, як ми. Вишукувати недоліки і нити можна тільки лежачи біля басейну або на пляжі.
Оренда машини. Ну, по-перше, без машини ви не побачите і не зрозумієте Крита. Тоді простіше та дешевше полетіти до Туреччини. Брати машину ми вирішили ще тут, тому підготувалися заздалегідь, прочитали всі, навіть спробували поміняти старі права на пластикову картку (не встигли). Скажу одразу, вони не знадобились. Було 2 варіанти прокату машини: 1 – у готелі, 2 – пропонував гід приймаючої сторони, але, як я розумію, Міленіум не займається прокатом машин, а просто гід надає посередницькі послуги якійсь прокатній конторі, до того ж торгуватися з ним можна до перемоги… У його активі – таки гід, начебто не підставить і обіцянку всіх документів російською мовою. Проте нормальних машин не було. Або старі Пежо 206, Пежо 307, Гетц, або трохи новіший Матіз. До того ж, якщо береш на 3 дні, 4 – безкоштовно. Це коштувало 180 євро. Новішим був тільки Пежо 207, але ми його брати не захотіли, тим паче без жодних знижок. Взяли у готелі. Столик прокатної контори знаходиться прямо біля ресепшну. Правда людина практично не говорить по-російськи, лише окремі слова, доводилося англійською. Скажу відразу, як потім виявилося, це одна з найбільших прокатних контор на Криті, ми бачили їхній офіс в Іракліоні, де стояли одні БМВ та Мерси та в самому селищі Коккіні, де знаходиться готель. З плюсів - нижча ціна, ширший вибір машин, та й дав всі документи російською мовою. Так, страховка що там, що там 100% від усього, включаючи скло, фари та шини. Переконатися в цьому не довелося, і дякувати Богу. Розглядалися варіанти Тойота Авенсіс за 280 на 4 дні і Тойота Рав 4 попереднього покоління, теж за 280. У результаті, ми торгувалися за 250 євро на 5 днів, 1 день - Хюндай Гетц (слабкуватий мотор, як для їзди по горах з кондеєм) і 4 дні Toyota Королла, нова модель, нова машина 2500 пробіг з двигуном. 1.6 та мех. коробкою. Об'їздили на ній весь Крит, проїхали 800 км, непогано їде в горах (не порівняти з Геть), хоча іноді 1.6 було замало. Я взагалі не уявляю, як люди беруть і їздять серпантинами Деу Матіз і Кіа Пікканто, а їх там тисячі. . . Дороги супер, навіть у найдальших краях асфальт на висоті. Усі дороги практично гірські, із серпантинів. Детальну карту дають відразу, при прокаті. Є кілька національних автобанів – дуже гарна якість та широкі смуги, решта дорог, як правило, вузька на 1-2 смуги. Усі їздять пристебнуті, навіть ззаду, та практично не порушують. Жодного разу не бачив, щоб хтось їхав 130-140, хоча можливість була, але обмеження у 50-60-70 практично всі ігнорують, рекомендую їхати у потоці. Середня швидкість 70-90 км і ніхто не підрізає, не обганяє, не блимає фарами і не сигналить. Їздити дуже комфортно, тебе завжди пропустять, покажи лише поворот – Європа одним словом. За тиждень не бачили жодної аварії, поліцію бачили мельком один раз, хоч скрізь стоять щити, що швидкість контролюється радаром. Заправляє купа, середня вартість бензину 1.3 євро за літр, при витраті 7-7.5 літрів це нормально.
У містах вулички маленькі, вузькі, буває 2 машини не роз'їдуться, дуже багато доріг з одностороннім рухом, але заблукати важко. Загалом, висновок лише один – брати машину! Яку – вирішувати вам.
Висновок: якщо ви просто хочете лежати біля моря чи басейну – їдьте краще до Туреччини чи Єгипту. Побачити Кріт можна лише поїздивши ним. Готель Рінелла – дуже гідний варіант, особливо для сімейного відпочинку з дітьми, затишний, дуже гарний. Ми жодного разу не пошкодували, що вибрали саме його. Так, однозначно, на Криті є набагато краще за готелі, але всі вони коштуватимуть на порядок вище. Наш вибір – Кріт, Рінелла. Сподіваємось, що наш відгук допоможе Вам правильно вибрати та спланувати свій відпочинок. Ми залишилися дуже задоволені!
згорнути

Відпочивала з дітьми у червні. Погода відмінна, греки дружелюбні, персонал на ресепшен не поганий, у номерах прибирають не організовано, повільно. Пляж хороший, але лежаки треба шукати. Їжа відстій! ! НЕ СМАЧНО! ! ! Якщо вам потрібен комфорт та нормальна їжа, пошукайте що краще. Ми брели машину напрокат, мандрували. Біля готелю магазини дорогі, краще їхати д... →о міста. Багато англійців, французів. Анімація ніяка, одна вульгарщина, російською ніхто не говорить. Дітям сподобалося море, чисте, гарне. З'їздіть на о. Санторині. У мене вперше вражень ніяких, хоча компанія була чудова!
згорнути

Відпочивала у готелі Rinella Beach на Криті з 28 квітня по 9 травня 2007 р. За грецькими стандартами категорія "А". За європейською зірковістю готель відповідає 4+ зіркам. У нашому ваучері було прописано номер з видом на сад. У турфірмі нам сказали, що питання з номерами, якщо що, вирішується на ресепшені за 10-20 євро. Коли ми приїхали, нас поселили в жахли... →вий сирий номер на першому поверсі з видом на випалену траву, одне дерево та дорогу, що проходить збоку від тераси.

Ми подивилися номер, розвернулися та одразу пішли на ресепшен міняти номер за 20 євро. Але там зла дувушка сказала, що готель переповнений і номерів немає, і якщо доплачувати, то набагато більше, і номери з'являться лише післязавтра. Ми приїхали вже надвечір, і зустріч з гідом була призначена тільки наступного ранку. Робити не було чого, ночувати довелося в цьому номері. Номер був весь обшарпаний, зацементовані ліжко, столи.
Настільна лампа була приклеєна до столу і ще на ній було написано, щоб її не рухали. Фіранки були короткі та старі. Вночі ми страшно змерзли, тому що в номері не було теплої ковдри! Ми спали в светрах і накривалися рушниками. Поки ми жили тут 2 дні, одяг, який знаходився в номері, відволожувався. Фена не було, пульта від телевізора теж не було, кондиціонер був страшенно старий, що ми навіть не зрозуміли, як ним користуватися, хоча потреби й не було. У ванній кімнаті не було витяжки.

Номер тягнув від сили на 2*. Настрій та початок відпустки було зіпсовано. Зустріч із гідом призвела лише до того, що нам підтвердили зміну номера на післязавтра та принесли ковдру. Життя почалося, коли ми змінили номер. Ми попросили номер з видом на море та на другому поверсі, але довелося доплатити по 10 євро на день за двох людей. Вид із номера був чудовим – море, басейн. У номері з'явився фен та пульт від телевізора.
А ще номер опинився на третьому поверсі! В іншому - номер такий самий, тільки сухий і світлий. Фен виглядав дуже дивно, я навіть не одразу зрозуміла, де він. То була коробка, прикручена до стінки з дивним шлангом-ручкою. Цей номер тягнув на 3*. Замки у дверях обшарпані, старовинні із ключем. На додаток можу сказати, що в номері був міні-холодильник і сейф за додаткову плату, радіо було вмонтовано в стіл, стирчав лише вимикач та дірочки для звуку. У двомісному номері було 5 рушників, забиралися щодня, хоча я вже не очікувала.

З приводу близького розташування аеропорту до готелю: сезон розпочався в перші дні травня, і літаки почали прилітати ввечері кожні 4 хвилини, вдень їх було менше. Шумні літаки далеко не всі, деяких навіть не чути, зате галасливі прилітають приблизно в 1 годину ночі заважали дуже сильно.
Я вже не знаю, чи взагалі на Криті такий стиль, чи в Європі рівень номерів гірший, ніж у Єгипті!?
Я все-таки сподіваюся, що це особливості острівної частини Європи!

Всі інші приміщення готелю – просто шикарні, номери не відповідають решті. Гарний хол з розсувними дверима, величезний ресторан зі смачною їжею на все включено, м'які дивани в барах основного корпусу, магазини, безкоштовні лежаки, гарний пляж, 2 басейни з морською водою, водна гірка, 2 дитячі басейни. Красиві сходи з бару до басейну. На території багато троянд. Персонал готелю, крім двох дівчат на ресепшені, привітний, до росіян ставляться добре.

Там були ще VIP номери, але начебто вони лише на сніданках. Там може бути інший рівень, сказати не можу, не бачила, але судячи тому, що за них взагалі інший цінник – то, швидше за все - так. Але ми також не зрозуміли принади VIP номерів, тому що їх балкони виходять на веранду з баром (+ басейн і море) і в інший бік готелю – на дорогу.
Ці номери були в основному корпусі.

Харчування "все включено"
Годували дуже смачно і на забій. Ми там познайомилися з 2 парами та обідали разом. Так кожні 15 хвилин з'являлося нове блюдо, одне з'їли - інше принесли. Була ще таверна і китайський ресторан – за записом. У таверні годували добре, асортимент був схожий на основний ресторан, а китайський – це бліда подоба китайської кухні. У готелі є кілька барів: 2 в холі, 2 біля басейнів і на пляжі, морозиво та булочки протягом дня.
Також надається ранній сніданок та ланч-пакет, при бронюванні заздалегідь.

Пляж – добрий, дрібний пісок, гарний захід у море, тільки збоку є камінці у воді при вході. Лежаки скрізь безкоштовні. Тільки столиків нема на пляжі. Море – чисте. Безкоштовні розваги: ​ ​ катамаран, каное, волейбол, аквааеробіка, великий теніс (за записом, тобто.
бронюєш корт і ніхто тобі не заважає), більярд, як буча, дартс, віндсерфінг (сертифікат), але мені дали під заставу 50 євро, оскільки я трохи вмію.

Платно: банан, аквабайк, різні дикі ватрушки, космічний хокей, якісь автомати. На початку травня відкрився SPA-центр при готелі.
Анімація в готелі є, але ми були на початку сезону і аніматори поки розігрівалися, тому складно сказати.
згорнути