Новорічний колорит Тернополя

Дубенський замок був збудований у 1492 році литовським князем Костянтином Острозьким на місці давньоруського укріплення. У наступні роки замок переходив у володіння інших князівських пологів. Фортеця неодноразово намагалися захопити татари, козаки, російські та шведські війська, але вона залишалася неприступною.

Дубенський замок розташований на мисі біля річки Іква. Сторона, звернена до міста, укріплена кронверком та глибоким ровом. На території замку розташовані двоповерхові палаци XVI–XVIII століть.

1199 року галицька та волинська землі об'єднуються в одне князівство. Коли 1226 року під Кременець прийшли угорці, щоб зайняти його, російські війська геть-чисто розгромили їх, як стверджує Іпатіївський літопис. Власне, цього року і датується перша письмова згадка про місто. 1240 року орди монголів на чолі з ханом Юатиєм підійшли до Кременця, але не змогли його взяти. 1255 року під Кременцем війська Данила Галицького розбили татарські загони Куремси. Через 6 років, за умовами миру з ханом Бурундаєм, фортецю до Кременця довелося знищити. Тільки наприкінці XIII століття, за правління Мстислава Даниловича, зміцнення було перебудовано на кам'яні конструкції. У 1536 році польський король Сізігмунд I, який одночасно був княжем Литовським, подарував Кременець та околиці своїй дружині Боні, родом з Італії. Вона зміцнила замок, який мав високі мури, казарми, господарські будівлі, порох, гармати та іншу зброю. У вересні 1648 року Максим Кривоніс підійшов з військом до Кременця. Бої тривали півтора місяці, після чого фортецю таки взяли та зруйнували. З того часу вона більше не відбудовувалась наново.

Тернопільський замок був збудований у 1548 році для захисту від турків та татар. У 1672 він був зруйнований, а в середині XIX століття на його місці був побудований палац в російському класичному стилі. У XX столітті він неодноразово реконструювався. У 2015 році згідно з рішенням міської ради у будівлі замку планується відкрити міський музей.

Собор святого зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі - одна з визначних пам'яток міста. Храм у стилі пізнього бароко з двома триярусними вежами споруджено у 1749-79 роках на місці давньоруської православної церкви. Після передачі собору ченцям-домініканцям, поряд був збудований двоповерховий келійний корпус їхнього монастиря. Між храмом та келіями був облаштований внутрішній італійський дворик, який є окремою пам'яткою, гідною уваги.
Під час боїв за визволення Тернополя у квітні 1944 року костел отримав значні пошкодження, тому післявоєнна реставрація була завершена лише у 1957 році. У 1978-89 роках у костелі розміщувалася картинна галерея. 1989 року собор було передано УГКЦ і отримав назву «Кафедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці». Усередині собору збереглася пам'ятна табличка 1778 року на честь фундатора монастиря Йосипа (Юзефа) Потоцького. Поруч із собором у 2004 році встановлено пам'ятник митрополиту Йосипу Сліпому, а у сквері навпроти — кінний пам'ятник князю Данилу Галицькому.