Best Tenerife 4*

Непоганий готель. Чисто, просторо. Мінус у тому, що нас було троє, а ліжко одне. Дуже велика, але одна. Синові 14 років, спав із нами. Ні дивана, ні ліжка не принесли. Харчування хороше. Але дороге. Ми брали сніданки, а вечерю, коли захочеш, можна прямо на місці доплатити. Коштувала вечеря 19 євро на одну. За такі гроші можна купити на вулиці паелью на трьох... →. Що ми робили. Найголовніше у цьому готелі – розташування. Позаду готелю прямо проспект з магазинів та розваг. Так класно там погуляти. Ціни дешеві. Ми після цього готелю поїхали жити до Адехії, там чорний пісок на пляжі. Так там ціни вдвічі вищі на ті самі товари. Якщо потраплю ще раз на Тенеріфе, то однозначно візьмемо цей готель і тільки сніданки. А ще. . . є біля готелю праворуч прокат машин та екскурсії. Тільки там розмовляють російською і цим підкуповують. Ціни у них є космос. Не йдіть до них. Пройдіть далі та попитайте ціни. Ми переплатили за машину втричі. Свої земляки нам так удружили.
згорнути

Відмінне розташування. Гарне харчування. Номери старі, але жити можна. Збирання на 3.
Загальна оцінка готелю 4
Оцінка харчування 5
Сервіс 5
Прибирання 3... →
згорнути

Тур оператор «Наталі-Турс», спрацювали на совість, ніде жодних збоїв і зволікань, гіди з боку, що приймає, досить коректні і не нав'язливі.
Отже, за порядком. В останні кілька років нас заносить, по кілька разів на рік, без жодної системи та попереднього опрацювання, на різні острови в далеких і не дуже морях та океанах. Здебільшого вибір робиться одномоме... →нтно з конкретної пропозиції. Цього разу кілька озвірів від навколишньої дійсності, після нетривалих переборів варіантів, вибір зупинився на Канарських островах. Була прийнятна пропозиція саме з Тенеріфе. Небагато почитавши матеріали в інтернеті і подивившись через вебкамери обстановку вирішили - летимо. Двоє дорослих, двоє дітей (3 та 6 років). Переліт близько 7 години компанією Трансаеро (бізнесом) пройшов легко і не помітно. Літак Боїнг 747-400 був забитий майже під зав'язку. Виліт щогодини, без затримок.
Прилетіли надвечір,
вже темніло, досить швидко вийшли з аеропорту з чемоданами, завантажилися в автобус і за 20 хвилин були в Лас Америкасі, в готелі, вселялися в номер.
Отже, по-перше про готель, як такий: Готель «Бест Тенеріфе» - типовий міський готель, складається з одного 7-и поверхового корпусу, готельна територія вкрай невелика, вона як би всередині, басейн аж ніяк не для плавання, розділений на дві зони, одна дрібніший за інший. По стінці іноді включають водоспад, вода в басейні дуже підбадьорлива, не підігрівається, плитка на дні світла, відповідно від спекотного осіннього сонця толку мало. Поруч щось типу джакузі з теплою водою. Все навколо заставлено лежаками, місця дуже мало, після обіду з'являється тінь і робиться не дуже затишно. Тут же поруч бар із напоями та якимось перекусом. Через підвісний місток організований вхід як би в дитячу ігрову зону, в якій дітям, за великим рахунком, робити зовсім не чого, варто стіл,
лежать якісь рисовалки-фломастери і все. Жодного спеціалізованого ігрового дитячого майданчика у готелю немає! Ми жили у стандартній даблі, куди для дітей поставили ще одне двоспальне ліжко. Номер украй не зручний! Маленька шафа в неї вбудований невеликий сейф (оплата окремо - 2.15 євро на добу. Бажаєте оформляєте, хочете – ні). Якщо чесно-сейф мене відверто посміхнув, ну може п'ятирічна дитина і не відразу зрозуміє, як ним користуватися. На столі, навпроти ліжок стоїть старенький 14 дюймовий телевізор і практично займає собою весь стіл, на просторі, що залишився, абсолютно ідіотська, величезна лампа - яка тут же була виселена з найдальший кут, поруч типу тумби, ніяких ящиків ні в тумбочках ні в столі немає, різну дріб'язок покласти зовсім не куди, ні ниток ні паперу ні олівця в номері немає! Я вже мовчу про праски-чайники. Дякуємо дві склянки у ванній поставили. Ванна теж дуже не зручна,
стіл із раковиною та маленька вішалка над ванною, рушники ні повісити ні посушити зовсім не де! Банні рушники доводиться вішати на скляну перегородку – після відвідин душа вони робляться мокрі наскрізь. переставляла їх у ванній кімнаті. Крім лазневих рушників є ще й рушники для басейну, які за ідеєю треба міняти в платному режимі, (що то 1.5 євро за рушник) Ми не розібралися спочатку і скинули їх на підлогу в купу з лазневими, типу заберуть-поміняють! Аа. . шас. . Дуже кмітлива покоївка не придумала нічого кращого, як запхати всі ці рушники в біде і накрити зверху пам'яткою для незрозумілих мешканців номера, мовляв, читайте паразити і платіть.
Така демонстрація трудящих негативно позначилася на ній же самій...порахувавши такий жест в наш бік не цілком тактовним, було прийнято одностайне рішення чайових інфекцій більше не залишати. Залишалося 13 днів...по 2-х євро монетці на день. Цікаво, невже ми перші, хто залишив її без монетки у відповідь на таку першотравневу демонстрацію трудящих проти світу капіталу? Якщо чесно я був дещо шокований розумом та кмітливістю обслуги. Само собою є невеликий балкон з пластиковими стільцями і столиком...Готель працює за різними схемами, якщо Ви приїхали на все включено, то на руку Вам повісять пластиковий браслетик і бачачи його в барі вам будуть наливати обумовлене спиртне і давати перекушування.
Про їжу. Корм для гостей готелю, на мій погляд, дуже не дурний. Сніданки стандартні, їстівні, смачні йогурти. . сири. . ковбаски. . сосиски. Фрукти свіжі та сухі. На сніданок виставляли шампанське,
дуже смачне. Однак булки часто лежали, теплих немає в принципі. баранину, кролика, індичку, завжди присутні овочі в різних видах, смачні лазіння, є сирний стіл, і, для маніяків, картопля фрі і три сорти сосисок.
Вечорами в готелі є дитяча анімація, міні-диско, пів годинки дітки танцюють під веселу музику ведені задерикуватими і дещо розбитими аніматорами. Після цього починаються розваги та різноманітні шоу для дорослих. Приїжджають маги, танцюристи, дресирувальники з різними звірятками. Неподалік готелю є концертний зал – можна сходити на національні Іспанські танці, дуже запально та красиво! Далі, готель знаходиться в місті, Лас Амерікас це ціле місто, що складається з 100% готелів.
магазинів та різноманітної туристичної інфраструктури. Місцеві там не мешкають. Від готелю до пляжу по міських вулицях метрів 400. Досить нудний перехід тротуарами і через дороги...Довелося дітям купити самокати щоб не тягати їх на руках, принаймні з пляжу в готель...та й взагалі щоб хоч кудись можна було вийти. Сам пляж з темним, вулканічним піском досить комфортний, пляжі переходять один в інший, сам Лас Амерікас плавно зливається з Лос Християносом, як пляжами так і вулицями. Купити якусь пристойну сувенірку досить складно. Навколо якась сумна Китайська брязкіт. Кількість Китайців та Індусів спочатку вводить в замішання, складається враження що тільки вони і працюють, де не китайські продавці постійно закриті на сієсту,
а вже після 8 вечора більше ніхто крім вихідців із «третього» світу працювати не хоче. Ідіотизм цієї дійсності просто вражає. За Іспанською логікою виходить, що курортники, з їх нікому не потрібними євриками, повинні підлаштовуватися під графік роботи тієї чи іншої контори або лавки і йти з пляжу і взагалі забивати собі голову цими умовностями, щоб віддати комусь свої, зароблені потім і кров'ю  ) Гроші! До цього я був впевнений, що лінивіше греків не знайти...немає іспанці з їх сієстою дадуть їм фору! Яка Єврозона? Яка єдина валюта? З таким ставленням все розвалиться до біса, Німеччини не витягнути всіх цих ледарів. Багато крамниць із електронікою, яка при ближньому розгляді виявляється дешевою китайською підробкою під бренди. Я сторгував бінокль для дитини, просто як іграшку, відверту дешевку...спочатку Китаєць просив 50 євро,
клявся і божився що це найгут прайс...я втовкмачував йому що не збираюся купувати всю його лавку разом з трьома дітьми і старими родичами, що живуть тут же за шторкою, і чесно пропонував йому 5 євро...зійшлися на 8. Багато типу Бутіков з брендовим одягом і взуттям. . але й відповідна ціна…на шопінг там розраховувати явно не варто…хіба що майки-шорти, та й то пошукайте і розміри і якість. Є фірмовий Бенетон із цілком собі якісним, але й не дешевим одягом, дитячим та дорослим, проте з розмірами проблеми. Десь у магазинах та туристичних конторах трапляються російськомовні працівники. Ці товариші тримають себе важливо і іноді навіть гордовито, мовляв Ви звідки приїхали більше? Чого торгуєтеся? Будьте задоволені, що з Вами розмовляємо. Ми на Канарах живемо! І різним гугнявцям ми не подружжя! Беріть, що дають і будьте щасливі. Ходять тут усілякі.
Більше обслуга майже всюди страждає комплексами неповноцінності і всіляко намагається хоч чим, але показати що вони тут не просто так! Дуже важливі персони. І мінімум весь цей бізнес їм належить, а то й півострова на додачу. І смішно та сумно. Так, докладніше про пляж, пісок вулканічного походження, якийсь твердий і пачкучий...не обсипається сам зі шкіри, як силікатний, доводиться саме відмивати. Лежаки та парасольки платні, два лежаки біля парасольки 10 євриків на день. Але якщо розташуєтеся з підстилочками на пісочку ніхто, нічого не скаже. Якщо день сонячний, то не дивлячись на сезон, набивається достатня кількість народу, судячи з усього влітку народ на головах один у одного сидить. Це я про плаю де Лас Амерікас. Хвиль практично немає, вода дуже підбадьорлива, правда по різних пляжах градуса 2 гуляє . . де то тепліше . . де то просто холодно . . ніякого порівняння з Індійським океаном,
у різних його іпостасях, із якого виходити не хочеться. Проте діти швидко освоїлися і з боргу плавали і бажали вилазити. Вода в басейні, де вони плавають практично з народження, не тепліше! Старший сказав, що такого холодного відпочинку він не пригадає. Захід у воду комфортний, каміння під ногами практично немає В океан йде хвилеріз складений з вулканічних каменів, який рятує від хвиль, з іншого боку від нього можуть гуляти хвилі по кілька метрів. І заходу в море там немає як такого...застигла лава...і каміння...ближче до обіду йде відлив і там залишаються калюжі з рибками, крабиками, креветками та іншою морською живністю, діти табуняться там з сачками і цеберками. Трохи подалі пляжу немає як такого, зате досить багато серфінгістів, хвилі гуляють часом дуже вражаючі, в океані застигла лава практично врівень з водою метрів на 50...глибина з цими хвилями. Так,
далі - острів не маленький, десь 80 на 40 км і нагадує трикутник, місцевих жителів там під мільйон, а з туристами в кілька разів більше. Є автобусне сполучення, таксі просто грабіжницькі. Багато прокатних контор. Ціни на машини теоретично починаються від 30 євро на день, АЛЕ таких машинок ніколи немає в наявності, реально від 45 євро, якщо на добу, і не торгуватися. За дитячі крісла багато хто просить від 3 до 7 євро на добу за крісло, дехто починає виймати мозок з приводу доплати за другого водія. Такі «розумники» посилалися стрункими лавами. Ми орендували Фіат Пунто, з ручною коробкою, на кілька днів по 35 євро за все про все і з місцем у підземному паркінгу. Бензин від 1 євро за літр. Що дивно, на Грецьких островах було майже вдвічі дорожче. Сам острів дуже гористий, є єдина траса, вздовж узбережжя, швидкісна і дуже продумана, їхати нею одне задоволення, обмеження 120 км/год.
насправді ж легко і швидше. Дуже багато гірських доріг, іноді реально страшні серпантини, тому що доводиться їхати весь час на зниженій передачі і вгору і вниз пускати машину внатяг і плюс мотору не вистачає кисню, бензинчик під'їдається аж бігом, видно як стрілка лягає...якщо поїдете в гори неодмінно залийте повний бак, нехай краще залишиться...так, по екскурсіях і що подивитися.
1. Найближчий варіант Ватер парк - можна дійти пішки, але дорога дуже заплутана і закручена...автобус їде якимись заячими петлями. Вхід, що близько 30 євро з дорослого і 24 з дитини з 3 років. Квиток подвійний, він дає право на відвідування Джангл Парку.
У самому парку з вас почнуть вимагати гроші за лежаки, по 1 єврику, якщо захочете матрац, то ще 2 єврики. Вода прохолодненька, гірки працюють не всі, народу не дуже багато, є дитяча зона, але хлюпатися в холодній воді діти не дуже захотіли,
і приймали стійку Будди, випрошуючи ще й ще...Є щось типу залізниці, можна прокотитися парком, це захоплююче і не дорого.
3. Лоро Парк - Це натуральна імітація Тайланду, такий собі шматочок зеленої, соковитої південно-східної Азії в Атлантиці, на неживих вулканічних каменях. На відкриття запрошували принца Тайланду - він благословив цей заклад, це теж зоопарк побільше і насиченіший, там представлено більше 300 сортів папуг, практично з усього світу, дуже красиві і незвичайні птахи (сумніваюсь, що десь ще можна таке побачити) є різні шоу: з папугами, дельфінами та з касатками, якого, якщо пам'ять не зраджує, більше у Європі ніде немає. Косатки плавають у величезному та глибокому басейні з прозорими стінками і по команді виконують різні трюки, співають пісеньки, іноді пустують. Я спочатку не зрозумів, навіщо на вході пропонують купити дощовики, стало зрозуміло,
коли по команді касатка спочатку висунула з води морду, подивилася на глядачів, єхидно посміхнулася і ударом гігантського хвоста вибила кілька кубів океанської водички на глядачів, всі, хто сіли в першу половину трибун, стали мокрі як після купання, хоч вичавлюй. Але невдоволених, однак, не було, всі сміялися та веселилися! На щастя, вистачило мізків знімати водоплавним фотоапаратом. Довелося після шоу купувати дітям сухий одяг у найближчому магазинчику, там, до речі, продаються дуже пристойні дрібнички з емблемами лоро парку, дітки із задоволенням переодяглися та хизувалися в яскравих шатах  ). Шматок парку разом з деревами затягнутий сіткою і на рівні гілок прокладені бамбукові містки, яким проходиш на одному рівні і сидять екзотичними птахами всіх розмірів і квітів...дуже красиво і з душею зроблено. Вся територія біля парку Лоро досить велика, наскрізного перегляду немає,
доріжки трохи заплутані, там можна блукати довго і щоразу виходитимеш до якихось нових вольєрів і територій з екзотичними звірятками. Дорога в Лоро парк, своїм ходом, на машині, не дуже проста, треба по трасі доїхати до столиці, Санта Крус, там знайти правильний поворот і поїхати в Пуерто де Ла Крус, причому вказівники в найпотрібніших місцях відсутні як такі, багато вказівників стратегічного характеру, що вказують напрям у принципі, а там, де реально треба зрозуміти куди, в який проїзд повертати, нічого такого немає. Прокрутившись столицею, зачарованим колом хвилин 30 ми були змушені вступити в переговори з таксистами, і один погодився за 10 євриком проводити нас і поставити на потрібну трасу. Так схема міста складено мабуть для ворогів, щоб точно нічого не знайшли, таксист побачивши її в наших руках схопився за голову!
4. Маска. Це гірське село,
невеликий, оточений вертикальними скелями. Жодних хвилерізів немає і хвилі там можуть гуляти не жартівливі. Іспанці обгороджують пляжі стрічками, якщо сильне хвилювання, типу не ходіть не треба, але не скрізь чатують і відганяють самовпевнених туристів. На Гігантосі, практично на наших очах, шалена хвилі, метрів на 50 довше за всіх інших, начебто прицільно, збила з ніг і добряче поволохала по каменях тітеньку, під соточку кілограмів вагою, судячи з веселого, задерикуватого матюка, російську, яка безтурботно пролізла під стрічкою і пішла у бік прибою, типу ось вона я! Чоловікові хвиля прислала в ногу цілком собі відчутний камінь, загалом і в цілому, Іспанці десь мають рацію, коли обгороджують пляжі і ганяють відпочиваючих. Цілком реально приїхати, припустимо, на шикарний пляж з м'яким, чорним піском, допустимо Ла Арена і два тижні милуватися океаном так жодного разу в ньому і не скупавшись, і навіть не підійшовши близько.
Потужність і непереборна сила океану відчувається на відстані, не виникає жодного бажання жартувати з ним жарти. Розумієш що перед тобою ВІЧНІСТЬ, десь у душі зароджується усвідомлення всієї нікчемності та ефемерності того, хто уявив себе вінцем світобудови, у природи немає такої величини, щоб хоч якось висловити і позначити нікчемність цього зазнайки.
6. Тейде. Це, власне, вулкан, що утворив острів, головна вершина всієї Іспанії, та й океану в цілому, що то близько 3700 метрів над рівнем океану, а всього від дна, близько 7 500 тисяч метрів. Дорога до вулкана теж не сильно нагадує трасу, але коли в'їжджаєш у кальдеру вулкана, там відносно нормально їхати і починається природний, національний парк, пейзажі та панорама відкривається марсіанська, руді, червоні, чорні, блискучі, матові, яке завгодно каміння, напливи лави, безформні брили, відчуття таке, що ти не на землі...перенісся кудись на іншу планету.
І далі в 500 метрах фунікулер, канатна дорога, що піднімає до жерла вулкана. Вартість підйому 25 євриків. Однак у наш приїзд був нібито сильний вітер, тим нагорі, і фунікулер не працював. Так і не вдалося оглянути весь архіпелаг з вершини найбільшого вулкана у світі! Не впевнений що колись ще повернемося на Тенеріфе, залишилася невелика прогалина, хоча зарікатися ніколи не можна! Вулкан відвідати треба обов'язково!
7. Кити. Справа в тому, що між Тенеріфе і найближчим островом Ла Гомера присутній, так званий тектонічний розлом, і глибини дуже не дитячі, що до 4 000 метрів і там, у глибині, живуть гігантські кальмари, восьминоги, і всякі різні глибинні роки. Кіти Пілоти цю тему давно розкусили, і ночами пірнають на великі глибини, та 1 км і з задоволенням у великій кількості їдять мешканців, що проживають там.
плаваючи в тому районі на кораблику можна спостерігати їх поблизу, там же присутні і дельфіни, дуже великі, потужні та красиві тварини, іноді влаштовують цілі уявлення на догоду публіці. Однак у капітанів судів не вистачає міркування включити музику, або хоча б посигналити, дельфіни дуже чуйні до музики, не зрозуміло чому Іспанці вперто ігнорують цей факт. Було б у рази видовищніше. До екскурсії треба підходити вдумливо, поїздка за бюджетним варіантом виливається в плавання в набитій за повною програмою старими англійцями та німцями незграбному посудині. Буржуазні пенсіонери можуть бути дуже неадекватними і своєю поведінкою здатні зіпсувати враження від будь-якого заходу. Так що, якщо є можливість, треба замовляти індивідуальну екскурсію на човні або яхті.
8. Острів Ла Гомера. Ми не поїхали туди своїм ходом, а купили у приймаючої сторони екскурсію.
Вартість з дорослого 70 євро з дітей по 35. Плавання на швидкісному комфортабельному поромі з порту Лас Амерікаса займає близько години часу. На острові вантажать в автобус і гірськими дорогами везуть до національного парку, де на рівні хмар, при 100% вологості зберігся унікальний реліктовий ліс, який він був із створення світу. Є гігантські деревоподібні кульбаби, папортники мало не з мезозою та інші дивовижності. По дорозі гід багато і цікаво розповідає про історію та особливості острова, про народ, що живе там, їх звичаї та звичаї, наводить масу історичних фактів та переказів. На острові провів ніч Колумб перед своїм історичним рейдом, будиночок, де він ночував цілий, у ньому зберігся колодязь, водою з якого він хрестив землю острова Гаїті, який спочатку помилково прийняв за Індію. Жителі острова володіють унікальною мовою у світі – це мова свисту, у скелях свист добре відбивається і чути далеко,
таким чином у важкопрохідній місцевості мешканці передавали інформацію один одному. Причому коли починаєш прислухатися, то реально проскакують слова! Це справді мова, не абетка Морзе, а своєрідна мова. За часів диктатора Франко свист був під забороною, зараз же триває серйозна робота з підтримки та розвитку цього суто острівного мистецтва, навіть у школах запровадили предмет – мову свисту, з його використанням пов'язано дуже багато історій та подій, дуже цікаво та пізнавально! Якщо плисти на острів своїм ходом то ніхто подібної інформації до Вас не донесе, та й про реліктовий ліс розповідь була дуже пізнавальна. Супроводжуючий представник туроператора має тему на всі 100% і чесно доносить дуже незвичайну та вкрай цікаву інформацію до екскурсантів. Ми не разу не пошкодували що поїхали Ла Гомеру! Такі ж теплі враження залишилися у мене, кілька місяців тому,
після організованої екскурсії на грецький острів-вулкан Нісірос, там нас супроводжував справжній фанатик своєї роботи та справжній поціновувач і знавець всього, що пов'язано з вулканами загалом та Нісіросом зокрема. Не слухати було неможливо. Сам ліс залишає незабутнє враження, переплетені нереальні рослини, вкриті товстим шаром моху та лишайників, товстий і м'який рослинний підбій під ногами, що зароджуються в деревах хмари, які незрозуміло звідки з'являються і куди відлітають. Повітря розряджене і разом з тим якесь густе і тягуче. Жодних небезпечних гадів, змій, павуків і що з ними на островах немає, якщо в інших місцях, особливо тропіках, постійно пам'ятаєш про наявність різних смертельно небезпечних божих створінь, і ні на секунду не відпускаєш ситуацію на самоплив, то тут можна розслабитися хоч у цьому . Самі жителі Ла Гомери вірять у нечисту силу, і живе вона зрозуміло у реліктовому лісі,
Бабки-Їжачки всіх мастей та систем найпоширеніший сувенір. На Ла Гомері ростуть якісь своєрідні бананові пальми, і самі бананчики помітно відрізняються на вигляд і смак від звичних, просто напхані корисними речовинами і мікроелементами, такі перепелині яєчка  . Взагалі поромне сполучення існує з усіма островами архіпелагу, за бажання можна купити квитки і подивитися сусідні острови, в безпосередній близькості від портів є контори з оренди автомобілів, день покатався островом, а ввечері на поромі повернувся на базу. Або заночував у готелі, яких теж достаток. Так далі. Ми випадково відкрили для себе, провели неабиякий час у містечку під назвою Медано, на пляжі. Народу зовсім мало, океан дрібніший і помітно краще прогрівається, пісок дуже цікавий, смугами, смужка чорна, смужка жовта,
Така хвилеподібна смугастість...якщо дивитися вздовж пляжу стоячи спиною до селища то в пам'яті спливають деякі аналогії з безмежними пляжами Беталбатіма в Південному Гоа, а лежачи на теплому пісочку під сонечком з'являється відчуття релаксу в загальному острові не властиве.
Про столицю. Адміністративна столиця, Санта Круз де Тенеріфе досить цивілізоване розвинене місто, ціни на шмотки там дещо нижчі ніж у курортній зоні магазини зосереджені все в одному місці, і якщо кому потрібен ганчірковий шопінг тобто сенс цілеспрямовано туди приїхати, в іншому робити в столиці особливо не Крім того, там присутній нафтоперегінний завод і запахи часом не схильні до вальяжних прогулянок.
Про погоду. Сервіс налаштований на телефоні регулярно повідомляв про дощі, хмари і зовсім не пляжну погоду, ця інформація певною мірою справедлива для північної частини острова, долини Оротава,
столиці острова Санта-Крус де Тенеріфе, Сан Крістобаль та ін. . Взагалі перевалюючи через гори з південної частини острова на північну з'являється відчуття, що наближаєшся до Сибіру, ​ ​ важкі свинцеві хмари, вітерець з дощем, не те що купатися, виходити з машини не охота. На південній частині ситуація з погодою куди як приємніша, навіть якщо хмарність і немає прямого сонця, то все одно світло і весело, з не теплим океаном миришся швидко, ну вже такий він тут є. За відгуками, на Гран Канарії та Лансероті дещо тепліше і повітря та вода. Якщо зберете їхати - не дивіться на прогнози, просто їдьте на південь острова, не помилитеся. Взагалі загальні відчуття від Тенеріфе можна сформулювати таким чином:
Канари це чудовий піар і маркетинг, розкручене та розрекламоване місце, не багатим європейцям туди дуже просто і не дорого летіти, 80% з того будинку для людей похилого віку, що відпочивають на Канарах,
За це й платиш. Але ось, як то, не ввійшли до душі. Поїздка вийшла дуже інформативною, цікавою, але не цапануло, не зачепило якихось внутрішніх струнок. У Південному Гоа ми й діти просто балделі, з крихітного Мальдівського островочка не хотілося їхати, хотілося залишитися там на завжди. А тут нічого такого. Однак це суто ІМХО. Напевно, є люди відверто закохані в ці скелясті шматочки суші в прохолодному Атлантичному океані. Це все суто індивідуальне.
Загалом я можу їх зрозуміти острови по своєму дуже красиві і незвичайні, якщо є можливість то неодмінно треба їх відвідати. Я бажаю що не було можливості об'їхати їх усі, маленькі діти все ж таки вносять деякі корективи, в порядок життя, можливо, коли небудь все ж таки відвідаємо Лансероте і Ель Ерро, Гранд Канарію,
Фуертвентуру і знамениту Ла Пальму - острів, який рано чи пізно сповзе в океан і хвиля від нього затопить рівно половину США, маленьку Грасьєсу. Загалом є обґрунтовані підозри, що нас ще занесе в цю частину світу  ). Будуть запитання – пишіть.
Фотографії викладу на радикал фото і притачу посилання трохи пізніше.
згорнути