Sari Pacifica Resort & Spa, Redang 5*

Нещодавно ми прокотилися Малайзією, Шрі Ланкою та Таїландом, вибирали місця, які зазвичай наші люди не відвідують через ті чи інші причини. Вирішила накидати кілька відгуків, почала з Малайзії.
Ми забронювали два готелі однієї мережі на двох сусідніх (7 км по морю) островах, по три дні в кожному. Sari Pacifica чомусь помилково скрізь позиціонується як п'яті... →рка, але якщо чесно – це четвірка, не більше. Тому якщо не налаштовуватись на відпочинок-люкс, а просто на гарний відпочинок – розчарування точно не буде.
Отже, перше, що просто вразило – пляж. Ні, чесно такого пляжу я ще ніколи не бачила! Ні в Індії, ні в Таїланді, ні на Шрі-Ланці. Дуже широкий, метрів 70, білий і чистий. Пальми, простір і навіть якась безлюдність, хоча народу в готелі було багато і в сусідніх теж були. Берег дуже пологий, тому тим, хто з дітьми – чудово підійде. але при цьому під час відливу не доводиться тупотіти двісті метрів у воді по коліно, - дуже зручний захід у морі, під ногами пісок, не каміння з коралами. Вода – неймовірної чистоти. Ми були в серпні, з квітня до жовтня тут сезон. Так-так, сезон тут влітку! У той час, коли Гоа заливає дощем, Пхукет накривають триметрові хвилі, а в Патайї через стоки в морі ті запахи ще. Були, проходили.
Для дітей дають напрокат всі надувні штуки а ля матраци, качки, кола і так далі. Азіати з дітьми, щоправда, лише у басейні купалися.
У готелі 15 або 16 номерів з видом на море (beach villa) + корпуси з так званою лагуною У нас була beach-villa. Розплющуєш очі вранці - а за віном білизна піску і бюрюза моря, неймовірно.
З харчуванням тут невеликі проблеми. Я так зрозуміла, більшість відвідувачів - азіати (японці, корейці, сінгапурці, самі малайці), тому кухня більше під них. Втім, фрукти, сосиски, тости, омлети, солодощі на сніданок були. Але їсти вранці одразу локшину чи рис не хотілося. Азіати лопали за милу душу. У готелі є кілька систем харчування: тільки сніданок, сніданок-вечеря та повний пансіон. Чесно скажу, чи не знаю, чи варто брати пансіон. Хоча для лінивих і тих, хто не знає англійської - це саме воно. До того ж на острові не так багато місць, де можна поїсти. тобто, просто кафе і ресторанчики як би є, але далеко, в глибині острова, в єдиному тут селі. А прямо на пляжі – ні. Єдине, що можна зробити - піти та поїсти до ресторану іншого готелю. Дівчинка менеджер, Фелісія, сказала що наступного року для європейців буде набагато більше - від кави гарної до сиру та інших няшок.
Персонал милий, на відміну від Таїланду, всі щебечуть англійською вільно. Погуляли готелем. Таке відчуття, що його частина на ремонті. принаймні лагуна з фонтанчиками. Враховуючи, що в ній не було води, це напевно псувало вигляд усім мешканцям у номерах "з видом на лагуну". Кажуть, на цьому місці буде наступного сезону дитячий майданчик та міні-гольф.
Вай-фай працював у нашому номері непогано. Але на ресепшн краще. До речі, до уваги наших любителів покусити: у Малайзії хоч більшість і мусульмани, пити тут не заборонено. У готелі є бар. як ми зрозуміли, чи не єдиний на пляжі. До нього приходили й відвідувачі із сусідніх готелів. У барі працюють хлопці чи то з Чилі, чи то з Колумбії, коктейлі бадяжать непогані і пиво у них дешевше, ніж у Куала Лумпурі.
Для тих, хто любить тусовки – тут нудно. Щоправда, у бюджетніших готелях кожні 3 дні влаштовують бич-парти. А ось для тих, хто їхав саме на райський пляж – тут чудово. Шлях і дороге. Острів, все-таки, сюди завозять всю їжу, забирають сміття, паливо для генераторів. Так що дешево тут не вийде. На Пхі Пхі в Таїланді, може, краєвид і красивіший, але там просто клоака через тисячі китайців. Реданг – просто рай.
згорнути