Бриз 1*

Їздили вчотирьох із двома дітьми - 5 років та півроку. Знайшли цей гостьовий будинок в інтернеті, почитали відгуки, подивилися фотографії – начебто все сподобалося. Зателефонували з господарями, забронювали собі кімнату на першому поверсі (це було нашою обов'язковою умовою), із зручностями на території за ціною 35 дол. Домовилися про трансфер із вокзалу Сімф... →ерополя.
На вокзалі нас не зустріли, господарі переплутали час. Гаразд, не страшно – взяли таксі, доїхали самі. Господарі вибачилися, начебто поки що все нормально.
Далі наша кімната виявилася ще зайнятою, нам запропонували пожити в іншому номері на другому поверсі з кондером та санвузлом. Як компенсацію. Добре, один день – не страшно.
У кімнаті: ліжко, диван (не дуже чистий), МП вікна - балконні двері не відчиняються повністю - просіла, вікно не відчиняються в режимі провітрювання. Іржаві гачки для одягу. Санвузол має дуже жалюгідне видовище – душ закріпити ніде, гаряча вода підведена тільки до душі – у крані умивальника її немає. Вид з вікна на стіну сусідньої будівлі. Усього вже й не згадаю. Враховуючи вартість цієї кімнати 80 доларів, її зовнішній вигляд засмучує. . . Була б її вартість баксів 50 - на ці речі можна було б заплющити очі.
Окремо про кухню. Сірників біля плити немає, т. к. господарі втомилися їх туди класти, їх весь час приховують курячі відпочиваючі. Посуд оооооочень стара, з тріщинами і в дуже обмеженій кількості. Тобто нам поїсти всім утрьох вдавалося не завжди – іноді їли по черзі. Чайних ложок немає в принципі з тієї ж причини, що сірників. Всі тарілки та чашки брудні, хоча, чому дивуватися, якщо на кухні немає ні ганчірки ні рідини для миття посуду – ці речі ми терміново купували самі.
Далі. Переїхати ми змогли лише на третій день. І перші два дні нам здалися раєм.
Наша кімната на першому поверсі була обладнана явно у приміщенні сараю. Вона була дуже темною і задушливою з малесенькими вікнами під стелею. Меблі були похилими від старості і липкі від бруду. Зі стін, обшитих деревом, прямо на простирадло сипався лак. Під стелею - уривок незаізольованого кабелю. Літня кухня на вулиці була б майже нормальною, не дивлячись на старість та перекошеність, якби не одне "але". Масажистка. Яка знімала кут за метр від нашого обіднього столу, була відгороджена шторочкою і до неї могли приходити клієнти на масаж у будь-який час. Це було останньою краплею. Якось ми там переночували, а ранком побігли шукати нове житло.
А, забула про ціну сказати окремо. Як з'ясувалося на місці, окрім 35 доларів нам треба було доплачувати ще 50 грн на день комунальних за немовля, електрочайник був платний – 10 грн на день. І для тих, хто приживав не в номер, а в "сараї", треба було ще брати електроплиту - 15 грн/день. Кухня була лише для "білих людей".
згорнути