Radisson Blu Grand Hotel Sofia 5*

Рішення поїхати в Софію склалося з трьох складових - було вільних три дні, недорогий переліт Візейром, що вже полюбився, і знижка більше 50% в готелі Radisson Blu.
Тож ми в Софії. Дістатись до готелю просто – з аеропорту йдуть автобуси кожні 10 хвилин. Варто звернути увагу, що в країні діють лише ліві, тому купити квиток на автобус за євродолари вам не вдас... →ться. Курс в обміннику аеропорту нормальний, там можна купити квиток в автоматі. Проїзд – 1 лев.
Від зупинки автобуса до готелю 7 хвилин неспішним кроком, до метро – 5 хвилин. Готель дуже добре і зручно розташований, все поряд. Вид з вікна - на Парламент та Собор Олександра Невського. Це дуже гарно. Щоправда, спочатку нам запропонували номер з видом на протилежний бік готелю, де активно йде будівництво нового корпусу. Шум від будівництва пристойний, тому номер ми відразу змінили - все чемно і культурно. Вже пізно ввечері наш сон заглушала гучна музика ресторану та казино, яке знаходиться на першому поверсі, але втома взяла своє. Правда заради справедливості варто зазначити, що шуміли лише одну ніч із трьох. Тому вибирайте відразу - вид з вікна і вечірки ночами або будівельні каски і крани, що дзижчать, протягом дня з видом на стіну сусіднього будинку.
Ще варто відзначити, що готель злегка пошарпаний, і чекає косметичного ремонту, тому своєї повної вартості на моє глибоке переконання не варто. Тим більше не коштує сніданок своїх 15 євро з людини, коли прямо біля готелю є чудова кафешка Emily, де можна взяти салат, подвійний бутерброд зі всілякими начинками, свіжі фреші, чай/каву, солодощі за 12-15 левів на двох.
Більше причепитися нема до чого. Хіба що нам не вистачало басейну та теплого джакузі: ) Зате номер просторий, ліжко велике і дуже зручне, є душ і ванна, все справно, чисто, є праска, чайник, міні-бар. Прибирають швидко і непомітно, через дрібниці не турбують. Сервіс ненав'язливий та приємний.
Про їжу. Окрім згаданої вже Emily, у сусідньому провулку є чудовий ресторан "Банкович", куди ми випадково потрапили та ходили вечеряти усі вечори. Затишний ресторан, з відкритою верандою. Страви – не дорогі. У Болгарії немає нічого дуже дорогого. Повечеряти на двох із пивом обходиться тут у 24 лева. В іншому ресторані, куди ми їхали спеціально за гарним відгуком в інтернеті "Під Липіте" - за 17 левів ми взяли "шкембе чорба" (молочний суп з рубцем) і горохово-квасоляний супчик з салатом, хлібом та пивом. Варто зазначити, що у Болгарії, як і у багатьох країнах, великі порції. Тому одного салату, страви з гарніром та м'ясної страви на двох вистачить із головою.
Про транспорт. Весь пішохідний маршрут по місту займає 2 години, якщо заходити до кожної церкви, неквапливо прогулюючись і роблячи кофепаузи, можна розтягнути задоволення на півдня. У місті є метро, ​ ​ автобуси, трамваї. Ми встигли покататися скрізь, т. к. планували піднятися на витягу на гору Вітоша, але витяги, на жаль, не працювали. Денний проїзний обійдеться у 4 лева на людину.
Що подивитись у місті – вищезгаданий пішохідний маршрут. У місті дуже багато старовинних церков, зайдіть у кожну, не пошкодуєте! Вражає уява Собор Олександра Невського та Собор Святої Софії, який був збудований у 6 столітті на місці некрополя м. Сердика (давня назва Софії). У підвальному приміщенні – частково відновлені гробниці, які можна подивитися за 6 левів з особи. Місту понад 7000 років, ровесник фараонів та гробниць – це дуже вражає. Особливо збережена стара частина міста на тлі сучасної Софії виглядає дуже незвичайно.
Резюме - поїхати в Софію на вікенд, щоб прогулятися стародавньою частиною міста, поставити свічку в соборі, скуштувати ситну болгарську кухню, пройтися сувенірними і торговими вуличками міста за недорогими виробами зі шкіри, рожевою олією і сувенірами. !
згорнути