Tallink Spa & Conference Hotel 4*

Хотілося як епіграф до відгуку винести старий неполіткоректний анекдот про слов'янського туриста, що приїхав до Естонії : -) ("Приїжджає російськомовний в Естонію. Гальмує приватника. За кермом місцевий. Турист запитує: - До Таллина далеко? -Ньет, нье далье сяду? - Сідай.
Їдуть, часом, годину, Таллінна не видно. Турист: Слухайте, так до Таллінна далеко? - Т... →епер уже далеко... ").

Але в цьому є щонайменше 2 помилки.
1) Насправді, до Таллінна недалеко: 1 годину 40 хвилин авіаперельоту, наприклад "Estonian Airlines".
2) Всі жителі міста, з якими довелося спілкуватися (навіть молодь до 20) чудово розуміють російською мовою, хоча спілкування я спочатку починав про всяк випадок фразою "Do you speak Russian? "

А тепер дорожні нотатки.

Як я вже сказав, до Таллінна найраціональніше добиратися літаком. Для любителів автобусного марафону є рейсові автобуси (різних компаній), їхати в районі 20-22 годин.
Прямого залізничного сполучення між столицями України та Естонії не було історично (навіть за СРСР - лише з пересадкою у Вільнюсі чи Ризі).
При підльоті до міста з вікна літака Вам, безсумнівно, сподобається панорама міста біля моря, де гармонійно контрастують шпилі стародавніх будівель та багатоповерхова комерційна нерухомість, оточеного лісом, в якому притаїлося чималих розмірів прісноводне озеро. Аеропорт знаходиться на околиці лісового масиву і Ви безперечно відчуєте різницю в навколишньому повітрі, особливо після того смогу, який ви ще пару годин тому відчували на під'їзді до Борисполя...Який громадський транспорт ходить в аеропорт - не підкажу, тому що у нашій групи був автобусний трансфер. До центру міста від аеропорту хвилин 15, до готелю 25 хвилин.
Центр Таллінна (саме адміністративне, а не Старе місто) дуже своєрідний, забудовувався в 1940-1950-і роки, але досить багато приватних 2-поверхових особняків, переважно дерев'яних. Саме в них розміщуються Посольства іноземних держав, у т. ч. України.

Сам готель знаходиться практично в порту, за 300-400 м від поромних терміналів компанії, назва якої частково збігається з назвою готелю: "Tallink&Silja Line".
Призначення готелю випливає з його назви: ділові зустрічі та реклаксуючий відпочинок. У готелі є кілька конференц-залів різної місткості, а практично з холу можна потрапити у величезний спа-центр. Номери чисті, нормальної площі, все обладнання нове, нова будівля чи ні – сказати не можу, можливо, готель проходив реставрацію. Особливість готелю - дуже довгі коридори, в яких включається підсвічування, яке змінює колір через певний час.
У готелі є ресторан (шведський стіл, дуже різноманітний), кілька барів. У холі – 2 комп'ютери з безкоштовним інтернетом, є камера схову. Персонал вільно розмовляє англійською та російською, доброзичливий. У прилеглій до готелю будівлі (окремий вхід) є кафе зі "шведським столом гарячих перших страв".
За 4.50 Е - необмежену кількість підходів, близько 10 різних супів різних кухонь світу.
Навпроти готелю - магазин "SadaMarket" (назва думаю, походить від району міста - "Sadaama").
Але ціни там високі, що напевно пояснюється тим, що він найближчий до порту і розрахований на туристів, що прибули з поромів і круїзних лайнерів. У 10 хвилинах ходьби (обійти затоку з припаркованим "піратським" корабликом) знаходяться великий мега-маркет "Rimi" з гарним асортиментом, цінами та бутіком шоколаду місцевого бренду "Kalev".
Якщо Вам цікавий шопінг по-крупному, то в центральному проспекті міста (Viru) розташований одномісний торговий центр (висотна торгово-офісна будівля, не помітити неможливо). Особливість шопінгу (можливо тільки в Viru) при покупці можливі знижки (на річ від 200 Е при покупці скидають 15-25 Е, і це ще не Tax-Free), але ціни європейські, виробники та якість товарів – аналогічно.
Сувеніри найкраще купувати в Старому Місті, там суверірних магазинів безліч, особливо в районі вулиці Rahukohtu. Головний сувенір – вироби з бурштину, вибір величезний, на будь-який смак та гаманець (від 30 Е).

Громадський транспорт.
Представлений автобусами, тролейбусами та трамваями. Маршрутки відсутні як клас: ). Метро немає навіть у проекті (мабуть для 500-тисячного міста немає потреби, хоча Європа знає й інші випадки). Вартість проїзду – 0.80 Е (якщо купуєте квиток за межами транспортного засобу – продаються в газетних кіосках) або 1.60 Е (якщо купуєте у водія).
Парковки транспорту на зупинках довше, ніж у нас (водій під час руху квитки не продає), проте транспорт їздить на великій швидкості, тому що перша смуга спеціально виділена для автобусів і тролейбусів. Є безлімітна на добу (24 години з моменту компостування), вартість 4 Є.
З початку 2013 року адміністрація Таллінна планувала зробити проїзд громадським транспортом взагалі безплатним (покриття за рахунок міського бюджету), але чим закінчилася ця ініціатива – невідомо.

Визначні пам'ятки.
Більшість з них зосереджена в Старому Місті - на височині за фортечною стіною з вежами. Звідки відкриваються неповторні краєвиди на приморську частину міста. Старе місто - пішохідна зона, виняток зроблено лише для туристичних "паровозиків". Основна маса туристів – російськомовні, і як не дивно, італійці. Представників Японії та Китаю бачити не доводилося.
Центральна площа Старого міста (там де Ратуша зі "Старим Томасом") та безліч ресторанів мені чомусь нагадала центральні площі польських міст. У Старому місті є й український слід – Українська Греко-Католицька Церква.

З визначних пам'яток за межами Старого міста - парк "Кадріорг", можна дістатися трамваєм із центру, парк красивий, але дуже невеликий. Поруч – резиденція Президента Естонії. Неподалік парку - музей сучасного мистецтва (характерна будівля у стилі hi-tec). А також набережна (від яхт-клубу до центру міста, повз пам'ятник Pirita - близько 2.5 км), ідеальне місце для піших та вело-прогулянок, та занять спортом мешканців міста.

Є в Таллінні і сучасні квартали (район Співочого поля – східна частина міста). Будинки будуються за західноєвропейськими проектами, у т. ч. і так звані "кондомінімуми".

Про кулінарії Естонії багато говорити немає сенсу, т. до.
ця тема повністю розкрила у відповідному відкликанні LaFifa. Від себе додам тільки, що кухня в Естонії дуже м'ясна.

Культура.
Цент Таллінна чистіший за центр Києва - безумовно. Люди безумовно ввічливіші. Країна з моменту відновлення незалежності (всього на кілька днів раніше, ніж ми – День Незалежності Естонії відзначається з 20.08. 1991) прагне до Європи, і вже практично повністю інтегрувалася до європейських цивілізаційних структур (Євросоюз, зона Євро, шенген).
Хоча й проблеми інших країн Східної Європи не узгодили стороною і цю балтійську республіку - трудова міграція, перш за все, до Ірландії та країн Скандинавії, досить значна
згорнути