Sagitta All Inclusive Holiday Resort 3*

Єдиний недолік це wifi, який є лише біля reception.... →
згорнути

... →
згорнути

Були у цьому готелі у липні 2012. Їздили через Tui. Потрапили випадково, оскільки обраний нами готель не підтвердив броню, і орієнтувалися лише на попередній відгук, до речі, досить об'єктивний, оскільки самі бачите, інформації щодо нього не так вже й багато. Загалом додамо і свої п'ять копійок.
Дорога. Від аеропорту зайняла годину з невеликим через Спліт т... →а вздовж узбережжя. В автобусі краще сідати з правого боку, відкриваються чудові морські краєвиди. А проїжджаючи Оміш (за часом десь за годину, а вже від нього до готелю 8 км) – дивитися наліво, буде видно старовинну піратську фортецю на горі. Маємо сказати, що представник туроператора в автобусі поводився досить мовчазно, оголосив, коли у когось зустріч із гідом і на цьому все. Ми часто подорожуємо і якось звикли до того, що основні відомості нам нададуть, ніби де міняти валюту (у Хорватії куни – мінімальна банкнота 10 кун, далі дрібниця із зображенням звірів, красиві, та монетки-липи), як дзвонити, заходи безпеки та інше. Тут панувала тиша, і все довелося осягати власним досвідом.
Готель. Розселили відразу, бо час був осліобідній. Жодних паперів не заповнювали, віддали ваучер, начепили браслети та отримали ключ. Жили в основному корпусі та зі своєї дзвіниці можемо оцінити його переваги перед бунгало, основним з яких є те, що він на «першій лінії». Як подивилися, скільки треба дертися по горах та по спеці до тих бунгало, так тричі перехрестилися. У турагенстві попередили, що в корпусі кондиціонерів немає, але вони були в кожному номері, мабуть, нещодавно встановили, причому дуже хороші, майже безшумні (всередині). Незручно було тільки ввечері, коли сидиш на балконі, а він охолоджує кімнату, то вентилятор гомонить над головою. У нас був третій поверх, номер біля сходів. Внизу був дах ресторану, тому відкривався розкішний вид на море в оточенні сосен. У номерах далі коридором вид перекривали величезні сосни. На морі, до речі, виходять усі номери, тільки на 1 поверсі немає балконів, а стоять ролети. Але народ під вікнами не особливо вештається, стежки нижче. Сам номер невеликий, зі свіжим ремонтом, нова сантехніка, але балія душової кабіни зі слідами реставрації. На балконі – дерев'яні жалюзі. Ще в нас чогось нахомутали з плиткою, і вода, що розплескалася з душу на підлогу, не йшла в стік під раковиною, а накопичувалася на підлозі. Але це дрібниці. ТБ ловив лише РТР-планету, а музичний канал транслював національні хорватські пісні. Співають вони хрінова, хороших голосів немає, і кліпи знімати не вміють. Ось.
Пляж. Справді, без спецвзуття напружує. У нас її не було, і захід у морі проводився дуже обережно та повільно. Поки що не визначили, що найкращий захід – стрибнути з хвилеріза (близько 1 метра над поверхнею). Тільки під самою конструкцією дрібно, треба стрибати подалі. Навпроти корпусу каміння дрібніше, зона огороджена буйками, але там був натовп народу та дітей, і ми йшли вбік, там на весь пляж було 3-4 особи. Поради щодо килимків були дуже актуальні, спасибі. Взяли і жодного разу не пошкодували. Додам, що парасольки можна не везти, пляж оточений соснами, і тінь можна знайти в будь-який час, особливо вранці. Незайвими були й рушники, погода мінялася, один із днів взагалі був дуже холодний. Басейни виявили лише на другий день, але жодного разу там не поринули. Брудно і вода холодна.
Живлення. Для "трійки" цілком пристойно, багато м'яса, в основному яловичина, філе курятини та індички у підливі. Один раз давали смажену курку. Але дуже одноманітно, навіть у Туреччині та Єгипті страви хоч трохи змінюють, додають щось нове, а тут ні. Оскільки при «всім включеному» на харчування звертають особливу увагу, розповім докладніше, «+» і «-» відзначивши страви, що сподобалися і не сподобалися. Без значків – смак звичайний
Сніданок. «+» Сир, йогурт, смажений бекон (як у готелях Греції), сири
Мюслі, консервований фруктовий коктейль, хліб (у Туреччині, Єгипті смачніший), яйця, ковбаса, омлет. Млинці не робили смажили. Багато пасочок із паштетами, повидлом, шоколадним кремом, сирками.
«-» Сардельки, сосиски
Обід та вечеря: «+» Макарони, картопля-пюре, 1 раз була «фрі», рис, м'ясо, тушковані перці, котлети, домашні ковбаски, рулет із фаршу.
«-» Риба (гірчила), запечені овочі в омлеті (несолені), печене м'ясо (жорстке).
Супи (в основному яловичий бульйон з вермішелью) або овочевий їсти можна, але хто любить подібні крем-супи, будуть розчаровані, ялинки і смачніші.
На вечерю піца (+). Спочатку за нею вишиковується черга, але до 9 години вечора можна взяти вільно. Увечері морозиво (буває і смачніше), найбільше сподобалося полуничне з кислинкою, не дарма воно найшвидше закінчувалося.
Салати були відсутні як клас, робили щось схоже на олів'є, але смак огидний. Давали розрізані помідори (аж плавали в соку і, мабуть, скисали), шатковану капусту, тільки її і можна було їсти посоливши та заправивши олією, стояло поруч у пляшці, морква, оливки. Кілька разів були малосольні огірки.
Багато фруктів (кавун, диня, яблука, апельсини, ківі, банани, персики, сливи). Крім кавуна та дині, все ціле, не порізане. Будь-які тортики та рулетики (вибір маленький), 2-3 види. Пудинги «+», білий та шоколадний. Зелений та жовтий – огидні.
Напої. Ніхто нічого не наливає, навіть алкоголю. Коштують автомати. Вранці та з 16.30 до 17.30 включають кавовий (як у торгових центрах, можна вибрати капуччино, гарячий шоколад, каву з молоком (-++)). Пиво 2 види з автомата (+). Окремо в кошику лежать пляшки зі спиртним: горілка (не ахті), настоянка «Траварниця» (типу самогону), бренді (фе), три види лікерів, найсмачніший горіховий. В автоматі два види вина. Не пробувала.
Безалкогольні стандартні, теж автомат із колою, фантою, тоніком, 2 соками (не ЮПІ, схоже на суміш мультивітамінного/апельсинового та яблучного сиропу з водою), Ice Tea. З гарячою водою реально напруж, краще взяти кип'ятильник. Після 9 вечора до 23 що-небудь наливати марно, ці автомати видають лише підфарбовану воду.
Персонал. Просто супер. Перевершив усіх, бачених раніше в десятках готелів та країн. Непомітно, але дуже якісно, ​ ​ що прибирання в ресторані, що в номері. Якщо закінчувалося якесь блюдо, підносили негайно, під час збирання не блазнували, як турки чи араби. Номер прибирали із завидною швидкістю, поки були на сніданку. Але найбільше вразила рецецепціоністка. Підходимо обміняти валюту, бо зібралися до Оміша, і треба було заплатити за автобус. І виявилося, що обмін працює лише з 8.00 до 14.00. А на годиннику було 16.00. Ми засмутилися, бо вже зібралися, налаштувалися. А дівчина дістає гаманець та каже, що може позичити нам 50 кун до вечора. Гроші ми їй, звичайно, увечері повернули. Інший раз запитали, що цікавого в Макарську, так з Інтернету роздрукували кілька сторінок зі списком пам'яток.
Анімація. Нас вона не цікавить, але для дітей, мабуть, цікаво. Бачили, як аніматори грали з ними в ігри, що розвивають, то вони орігамі якесь робили, то карнавальні маски, то малювали. Істотний мінус – вечорами репетувала музика на дискотеці до 23.00. Це напружувало, тому що у номерах вікна не пластикові, а дерев'яні, і все було чути. З усіх звуків це найнеприємніший, тому що дороги не чути взагалі.
Екскурсії. Їх ми банально протикали. На зустрічі з гідом наступного дня після прильоту, коли нам впарювали всі радощі життя за шалені гроші, нічого не купили, сподіваючись знайти вуличне агентство. Але за межами готелю таких не виявилося, а в Оміші пропонували лише рафтинг-рибалки. Самоходом відвідали лише сам Оміш (старовинний центр, піратська фортеця) та Спліт (палац Діонісія, історичний центр, спадщину ЮНЕСКО).
Поради.
1. Валюту краще міняти в Оміші, але не в кіосках із сувенірним барахлом, а у відділеннях банків (Сплітська банку (відкривається о 18.00) та Загребська банку (працює вдень). Обидва у старому місті. Курс у них вищий, ніж у комерційних обмінках) .
2. У готелі дають розклад автобусів Макарська-Спліт (через Оміш та Сагітту), але він не збігається. У середньому автобус ходить кожні півгодини. До Оміша 13 кун (курс 1 євро-7.4 куни), до Спліту – 49. Але ми 5 разів намагалися на нього сісти у вказаний час, і його не було. Ловили попутку. А одного разу він взагалі на вході сказав чекати наступного та поїхав. Стоячих пасажирів у них не можна брати, чи що.
3. До Спліту найвигідніше доїхати так: автобусом до Оміша, і на тій же зупинці приїжджає маленька маршрутка (16 кун). Ще ходить великий автобус №60 (20 кун). Виходить дешевше. Часом в Оміш можна їздити між обідом та вечерею, кількох годин достатньо, щоб облазити його вздовж та впоперек. У Спліт варто побродити довше, але теж можна вкластися.
4. Сувеніри дешевші в Оміші.
Загалом готель чудовий, як і сама країна. Хорватія нам дуже сподобалася, хоч ми довго в неї збиралися, боялися розчарування після природи Чорногорії. А тепер одноголосно внесли до списку країн, куди можна повернутись. Так, забула сказати. З світанку і до ночі кожну секунду оглушливо кричать цикади. Млинець, зараз мені їх реально не вистачає.
Вибачте за багато букафів. Будуть запитання, питайте.
згорнути