Bardola Hoyfjells Hotel 3*

Відпочинок у Норвегії
Ми відпочивали в Норвегії із чотирма дітьми.
Гейло або по-місцевому - Яйло, (Geilo) Bardola Hotel
ДЕНЬ ПЕРШИЙ – ВИЛІТ
Вилітали у комфортний час – 17.00 з аеропорту Домодєдово. Чартерним рейсом до Осло, як обіцяло агентство.
Перший сюрприз – рейсу на Осло на табло нема в цей час. Дивимось за номером рейсу – є виліт у Faragenes. Сильно ... →не турбуємося – Faragenes так Faragenes, у нас також не «Москва» пишуть. Агентством було заявлено – до аеропорту Осло, потім дві години автобусом до місця.
Другий сюрприз-виліт на ЯК -42. Явно не рекламувалося - не раджу, у кого проблеми з тиском були явні накладки з герметизацією кабіни, та й летіли на цьому повітряному драндулеті в результаті 4 години. Туристи обурювалися – багатьом обіцяним був Boeing. Ну, головне, долетіли, щоправда, не туди, куди летіли. Все ж таки в Осло, де нас явно не чекали. Літак зайшов над смугою в Faragenes, який виявився аеропортом не за Осло, а в горах, і пішов знову набирати висоту. Літав ще годину, чи норвеги дозволу на посадку не дали, чи командир борту вирішив, що зледеніння смуги і бічний вітер роблять посадку ризикованою для такого літака. Коротше, посадили до Осло. Ще годину тримали в літаку – капітан вийшов один, повернувся сердитий і сказав, що норвеги не хочуть тут обслуговувати. Не дуже вдалий початок відпочинку – там більше з літніми та дітьми… Через годину – випустили. Капітан наостанок повідомив, що тих росіян, які мали полетіти з Faragenes цим рейсом, зараз повезуть на автобусах 120 км, а потім нас на цих же автобусах розвезуть готелями. Покірно чекали в аеропорту Осло 5 годин. Для дітей є ігровий куточок. Єври не ходять. Аеропортівський цінник астрономічний, як, втім, і скрізь.
Декілька разів підходив до стійки інформації – там нічого не знали. Інші пасажири сильно бузили з приводу відсутності інфо – до останнього моменту нічого не було відомо про ці автобуси.
Коли вони таки приїхали до першої години ночі місцевим, чотирьох пасажирів не знайшли. Поїхали без них. В аеропорту не дозволили зробити оголошення російською. Агентство, схоже, чи не взяло стільникові номери туристів, чи не передало їх стороні, що приймає.
Чотири години на автобусі по нічному гірському серпантину – не дві!
Навколо лежали гарні сніги, було -9-12С.
ДЕНЬ ПЕРШИЙ
Перший день катання із семи запланованих ми втратили через пізній приїзд.
До готелю добралися о 05 ранку по місцевому, лягли до 07 ранку, поки заселилися. Це 09 по Москві, що для дітей – екстрім. Та й для дорослих – не відпочинок.
Надана нам хатинка, завалена снігом, мала цілком чарівний вигляд, щойно не була протоплена. Поставивши батареї на повну потужність, лягли тремтіти під ковдри. Мало хто заснув.
Агентство за дві тис. євро на тиждень (переліт та ін. – окремо) обіцяло котедж при 4-зірковому готелі. Шампуньки не поставили (знав би – взяв би із собою), простирадла дали, але не заправили. Сонні, заправляли самі. Камін був повний золи – вичищав сам. Економлять на раб. силі. Це не стандарт 4-х зірочок.
Вночі, судячи з слідів, до нашого порога приходив олень – шукав поїсти. Всю ніч крейдувало, як і три доби після.
Перед тим, як відправитися спати, поцікавився на reception, чи не можна дітям залишити чогось від сніданку, який через перевтому вже нецікавий і який вони просплять ( входив у вартість). Дівчина сказала, що продовжити сніданок для нас вони не можуть, але ми, як прокинемося, можемо прийти на ланч замість нього це теж «шведський стіл». Цілком благородна пропозиція з боку готелю.
Що ми зробили. Щоб уникнути попадання в делікатну ситуацію, я ще раз підійшов на reception і уточнив – була інша зміна. Відповідь була – без проблем! У ресторані дотримувалися іншої думки та взяли слова готелю назад. Запросили менеджера. «Платі на повну – і не наша справа, що у вас були проблеми з літаком! » Було неприємно за контрастом з італійками, які і в трьох зірках тобі сухий пай завжди в дорогу зберуть, якщо ти не встигаєш на сніданок. І навіть якщо ти за нього не платив – хочуть, щоб ти був ними дуже задоволений і приїхав ще. Що й одержують.
Оскільки прокинулися до 15.00, то вже темніло. Пішли обстежити місцевість, брати лижі у прокат та купувати SkiPass.
До центру села пішки приблизно півгодини по красивій засніженій дорозі, вздовж якої стоять котеджики та готелю. Старанно ловили позитив. У центрі – два з половиною продуктові магазини та кілька спортивних. Ціни на продукти – подвійні московські (хто сказав, що Москва найдорожче місто? : )) У спортивних-теж астрономія. . Вокзал. Офіс туристичної інформації. Декілька готелів. Банк. Декілька незрозумілих офісів. Усе. І гори довкола. Після Альп – невисокі. І досить пласкі. Траси висвітлюються навіть вдень. І що найдивніше, навіть після закриття витягів (о 16.00) до пізнього вечора.
З обміном грошей ми не морочилися - скрізь беруть кредитку. Хто без кредитки - проблеми, як розповіла Наталя, представник сторони, що зустрічається в нічному автобусі, на Новий рік банки не працювали кілька днів, а в готелі, типу, поміняти можуть тільки дрібну суму, і то, якщо надлишок готівки. Євро норвежці наполегливо ніде не беруть, навіть у туристів. Бажають свої, кревні, норвезькі крони. Банки і так не паряться працювати – єдиний (? ) банк відкривається години на три з ранку по буднях. А до нього ще треба добратися. Взагалі, готель Bardola в який з якихось причин (?? ! ) звалюють російських туристів, досить невдало розташований - як уже говорилося, за півгодини ходьби до райцентру та витягів. І це, явно, не найкращий готель – бачили веселіше.
Отже, поки що дійшли до центру – вже 5. Магазини закрилися (крім продуктового SPAR – до 20.00) Автобус не ходить. Поплелися з продуктами пішки. Лижі не взяли, SkiPass не купили.
Наївно вважаючи, що в 4 зірках, тим більше, а Норвегії (не дикуни ж! ) вже буває WiFi, я взяв із собою в поїздку комп'ютер. І вирішив перевірити пошту.
Хрінушки!
У хатинці немає покриття. Гаразд. На reception мені запропонували попрацювати, сидячи у холі. ОК… Щось зачепило. Повинне працювати. Але ж не працює! На reception моїми проблемами займатися не захотіли - явно відчувалося їхнє завдання від мене швидше відмотатися. Відправили до вічно зайнятого готельного комп'ютера, якого я так і не прорвався. Другий завжди був зламаний.
На цьому я вирішив назвати це прожитим днем ​ ​ і пішов відсипатись.
ДЕНЬ ДРУГИЙ
Прокинулися рано, пішли на сніданок. Сніданок (шведський стіл) гідний 4-зіркового стандарту. Єдине, офіціант повинен пропонувати та приносити чай-каву – не пропонує і не приносить.
Дуже свіжа та гарна червона риба – до нас така не доїжджає!
Місць, де можна взяти лижі на прокат – дві. При підйомнику та при готелі Dr. Holms поряд з підйомником. Взяли до Dr. Holms. Навіть паспортом не поцікавилися, як, втім, і готелі. Тільки де поживаю. Мабуть, багато чесних людей Коштує приблизно 15 Euro на людину в день.
Купуючи SkiPass, на відміну від Італії, паспорти теж не потрібні. Лише гроші. на 4 чол. на 5 днів коштував 3.545 норвезьких крон, що приблизно 110 євро на особу.
У горах народу дуже мало – можна сказати, нікого. І це на Новий рік! Якщо виходити з кількості місць на підйомниках, то навіть не 5 відсотків від можливого завантаження. Дуже красиві дерева під снігом. І сніг дуже добрий. Потеплішало до -5С.
Траси, щоправда, нудні. Не Альпи - перепад висот всього, кажуть, 300 м, а не 1500, як ми звикли. Діти довго сміялися, проїхавши їхньою чорною трасою (для експертів, як на ній написано). Просто гірка з більшим ухилом.
Натомість народу взагалі нікого, і лох під ноги не лізе. Я ж шукав де менше народу і немає товкучки на підйомник - і знайшов. Побажання виконане. Якщо приїдеш – весь підйомник – тільки твій, і гора, за рідкісним винятком – тільки твоя!
Перекус на горі – індустріальний. Забудьте про свіжий сік і глінтвейн. Сендвіч та відро Кока-коли.
О 3-й годині дня вже темніє. Злізли з гори о 15:30.
У зв'язку з православним різдвом турагентство просунуло нам святкову вечерю в готелі по 100Є з носа. Розведення. Якщо поїдете – не беріть. Думали, може буде програма чи що. Вечеря була як завжди, звичайний «шведський стіл», загальний для всіх, просто росіян посадили в окрему частину зали. Німці та місцеві норвеги їм охоче користувалися, але явно на інших фінансових умовах. Жодних особливих делікатесів на ці гроші й близько не було, діти взяли собі по сосиску з картоплею-фрі. Перемножте 100Е на 9 чол… Святкуй, Ваня, Різдво!
ДЕНЬ ТРЕТІЙ
День нічим особливим не ознаменувався, крім того, що запізнившись із підняттям захисної штанги на підйомнику, я зламав палицю, що застрягла там. Спустився її змінити в Dr. Holms – закрито. І світло погашено. Ну ну.
Прикрощі дня – спуск із гори до готелю трасою. Не вірте портьє, який покаже маршрут з гори «прям до готелю». Хай сам з'їжджає. Краще прямий з директором і тим диваком, хто цю трасу зробив. Не вірте і вказівнику на готель «Bardola» з гори – ця траса годиться в кращому разі для бігових лиж, але ніяк для гірських!
Увечері купили купальники та вирушили до басейну при готелі. У сауні – недогрів, вода у басейні – приємна. Все по чину - і спортзальчик маленький є, і ігрова кімната для дітей - правда, без вікон. Жінкам не вистачає фена для просушування – у мороз із мокрою головою тільки моржики почуваються комфортно. В інших – бурульки на волоссі. Рушники у басейні жлоби не дають – заощаджують на пранні. У басейні бачив лише росіян і поляка.
ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ
Вранці – все як завжди. Безлюдні гори.
Готель теж напівпорожній – рятують новорічні росіяни та автобус з німцями – пенсіонерами. Ці в гору не полізуть.
Знову займався сюжетом зламаної палиці – двічі спустився з гір поміняти її Dr. Holms – знову закрито. І світло погашено. Як же ми лижі то здаватимемо їм, якщо вони ніколи тепер не працюють?
Дратує небажання норвегів працювати та їхнє жлобство на кожному кроці. Кожна дрібниця стає проблемою, якою треба займатись довго і з неочевидним результатом.
Перший раз у горах побачили сонце крізь хмари!
Діти з гори йдуть легко вже о 3 годині – в Італії їх надвечір ціпками виганяти доводиться. Холодно, до того ж. Одягнув сьогодні пуховичок замість верху від костюма – був дуже задоволений, особливо на підйомниках. Підйомники тут, в основному, короткі, системи поджопник - коло на ціпку між ніг. Є дві козирні сіденьки – одна на 2, друга на 4 персони. Все одно пусті всі ходять.
Подія, що затьмарила сьогоднішній день – спустившись з гір, прождали їх «безкоштовний автобус» годину п'ятнадцять біля підйомника. З дітьми на холоді – зовсім не fun – і не підеш пішки у лижних черевиках. Перший проїхав повз, ігнорувавши нас та інших туристів. Другому я вже голоснув - зупинився, але - "не туди їду". Через 40 хв. туристи стали розходитися пішки. Третій автобус нас взяти відмовився, типу біжіть на зупинку внизу, я буду там за 10 хв, а зараз вийдіть звідси! Англійською ці сільські хлопці говорять вкрай слабо, ще гірше розуміють.
Внизу, у центрі села, цей же водила повз нас розвернувся та поїхав! ! Скандал! Тур. Інфо офіс був навпроти, я пішов туди качати права. Типу, зупинки у вас ніяк не позначені, час курсування автобусів та їх маршрути там відсутні – туристи страждають, і не ми самі!
У готелі, коли слід. автобус, портьє ніколи не знає, дає тільки роздруківку на ксероксі з розкладом норвезькою мовою. Типу, дивіться самі. З автобусами на гору з ранку – менш зрозуміло, – там таблиця є а з вечірніми з гори – незрозуміла, для тих хто недостатньо fluent у норвезькому.
Так ось, я з'ясував цей стратегічний секрет для себе і можливих послідовників – чого б там не писали в розкладі, автобус ПОВИНЕН йти з гори лише двічі – о 15.45 та о 16.15! Зверніть увагу! А то чхати будете.
Внаслідок цього поїхали на таксі. Таксист був першим, хто взяв у мене Євро.

ДЕНЬ П'ЯТИЙ
Нічим чудовим день не ознаменувався. З ранку валив сніг, опівдні крізь хмари проглянуло низьке північне сонце. Приблизно за годину. Потім знову повалив густими пластівцями сніг. Заіндивілі дерева в горах дуже гарні.
Дітям на горі набридло вже до другої години, і ми пішли вниз.
ПУНКТ ПРОКАТУ ЗНОВУ НЕ ПРАЦЮВАВ.
Цього разу таксист Євро не захотів, натомість прямий у машині дебітував кредитку.
ДЕНЬ ШОСТИЙ
Сьогодні вранці над горизонтом стояло низьке полярне сонце. І трималося до вечора. Щоправда, віяв різкий вітер. Звідкись підвалив народ – 20 норвегів. Очевидно, для них зробили сноубордистський парк – напередодні його ще не було. Діти зникли там.
До двох гора спорожніла – діти пішли о третій.
Пішли здавати лижі. КОНСПІРАТИВНИЙ ПУНКТ ПРОКАТУ ЗНОВУ НЕ ПРАЦЮВАВ. Як вони нам їх умудрилися видати! ? Вирішив - зараз качатиму права - не в Москву ж їх везти Качнул біля витягу в другому пункті прокату - мужик набрав чийсь стільниковий і сказав, що лижі ми можемо віддати йому. За зламану ціпок гроші брати навідріз відмовився – сказав, входить до правил гри. І у господаря такі порядки. Так, і в Норвегії буває промінчик сонця! : ))
Пішов в офіс Info для туристів дізнатися, що можна зробити за решту майже доби до від'їзду. Цікавили собачі упряжки. Ні, кажуть, собаки їздять лише по суботах. - Що ж можна? - Можна проїхатися на возі з гумовими колесами, запряженою двома битюгами за 200 Євро на годину. Діти не схотіли. На перегляд різних видів оленів з ранку з мікроавтобуса вже не встигали (займає 3-4 години).
Плануйте програму наперед…
Тут родина захотіла національної норвезької кухні перед від'їздом. Пролетіли. О четвертій годині немає жодного відкритого ресторану – всього їх у селі дві є. Відкриваються о шостій. Пішли в Dr. Holms Hotel набивати шлунки пересоленою піцою та грати у боулінг.
Повернулися на таксі – як темніє, подвійний тариф. 3 хвилини їзди – 20 Євро.
ДЕНЬ СЬОМИЙ - ПОВЕРНЕННЯ В МОСКВУ
Після сніданку підійшов на reception домовитися про виїзд із хатинки о годині тридцять: о другій за нами мав би прийти автобус. Афро-норвежець за стійкою аж змінився в обличчі – ні, об одинадцятій ви повинні звільнити приміщення (що ви з трирічною дитиною? ? – Та у нас нажива – майте повагу! ). Прибиральники прийшли забиратися за годину. Просто нелюбові. Діти в результаті перекушували рано і похапцем, потім стирчали без діла в холі готелю – не в снігу ж іти.
Декілька слів про хатинку, в якій ми жили. Цілком мила хатинка, на даху – метр снігу, є кухонька, посуд, холодильник, камінчик.
Але.
Я не знаю, як тур. агенція збиралася поселити нас туди дев'ять чоловік. Троє не приїхало, в результаті шість, з них четверо дітей більш-менш розмістилися. Навіть якщо верхні спальні планувалися для в'єтнамських туристів, в'єтнамець не може там стояти випроставшись на повний зріст. Висота не дозволить. В одній із спалень не працював радіатор – була практично вулична температура.
У цих «4х зірочках» за тиждень її жодного разу не прибрали, не поміняли білизну та рушники. Більше того, судячи з буклету, що лежав у ній на столі (російською, прошу помітити, мові - хочуть цього разу, щоб ми конкретно зрозуміли! ) туристам пропонується прибрати за собою, винести сміття, зняти і скласти простирадла (а че не випрати ? ? ) Не знаю, може бути працьовитий німець або норвег і мріє у своїй відпустці нарешті зайнятися збиранням, мені здається, що більшість співвітчизників, що катаються на лижах по зимових курортах, вважають за краще заплатити і не знати нічого про прибирання приміщень.
Дописавши ці рядки в холі готелю, де WiFi у мене так і не заробив (норвегів з лап-топами бачив трьох - вони не скаржилися, все ж таки російські, як з'ясувалося трохи пізніше, були в моїй ситуації), перечитав ці рядки і подумав, що читач цього вирішить, що має справу з зажреним і незадоволеним типом. Через 10 хвилин я був виправданий у своїх очах, тому що таких туристів був повний автобус, що прямував до Faragenes. Нарікали хто на що – хто на бруд у номерах, хто на відсутність представника турфірми та неможливість порозумітися з місцевими, хто на косяки в room service. Один чоловік, який мав високу температуру напередодні, і так і не добився до себе лікаря зі страховки, справедливо цікавився, навіщо вона тоді потрібна.
Вилетіли назад за графіком та без пригод. Побачили Farafenes – крихітний аеропорт у горах, який спеціально відкривається для одного рейсу. Як пожартували діти, у бабусі дача більша. Віз нас назад той же ЯК-42.
Не хочеться, щоб цей звіт сприймався як такий, що має на меті виплеснути негатив, що скупчився. Зовсім ні. Просто хочеться, щоб ті, хто поїде за нами, їхали з розплющеними очима і не мали розчарувань. Знову ж таки може в Норвегії щось поміняють на краще.
Відпочили більш-менш нормально, хоча знаємо місця у світі, де явно можна знайти найкраще співвідношення ціна-якість.
Напружили три речі:
1. Розбіжність очікувань та реальності
2. Цінник повинен бути адекватний послугі – якщо вона скромна – ні в кого немає питань! А при цьому рівні ціни все має працювати!
3. На відпочинку хочеться розслабитися, а не займатися боротьбою з дійсністю з неочевидним результатом та мати обломи на кожному кроці по всьому маршруту.
Ви запитаєте, чи хочемо ми ще сюди повернутися? Ні, не хочемо. Це норвезький курорт, за норвезькими правилами, яких ми без захоплення. Це місцевий курорт і не готовий і не пристосований до прийому міжнародних туристів.
Ексклюзивно, без натовпу, але є причини.
Сім'я Сорокіних
Січень 2008
згорнути