Московські дачі 1*

Купили путівку в Москві, щоб відпочити в серпні-вересні, в кімнаті на Серпуховській. Тепер я розумію, що співробітникам даної фірми, якщо це можна так назвати, не можна вірити жодного слова! . Настав день від'їзду. Поїхали потягом №97, зустріли нас на вокзалі на станції 7 колодязів. Відвезли в так звані дачі. Розмістили у червоному котеджі в номерах люкс, як... → казали у Москві. Номер не прибраний, павутина скрізь, на стелі жуки, брудні меблі, ліжка маленькі, призначені для дітей. Проблема із сантехнікою, електрикою, майстрів не дозовешся, білизна обіцяли міняти раз на тиждень, але нам зі скандалом поміняли, рушників на зміну не було. Територія є недоглянутою, багато фруктових дерев, але при заїзді нам підкреслили, що зривати нічого не можна. На території багато сходів із плитки, територія не освітлена, ходити просто небезпечно, а маленьких дітей страшно відпускати. Дитячий майданчик складається з пісочниці у вигляді старої шини без піску та зламаних гойдалок. У їдальні самообслуговування, сервірували та прибирали самі. Харчування мізерне: часто не вистачало молока, олії. Дитячого харчування, як такого немає, просто йде той же перчений, солоний салат у меншій порції. ТБ тільки в їдальні, яка закривалася о 20.00. Далі дозвілля самостійне. Керівникам дач на звичайний народ просто начхати, створюється тільки видимість робота як у Москві, так і там. Беріть із собою ліхтар, т. к. територія навколо також не освітлена, дороги в ямах та колдобинах.
Море чисте, на пляжі народу мало, до пляжу йти метрів 500, в обхід. На узбережжі екскурсій також не вірте, тільки розводять. Загалом, гарного вам відпочинку! : )
згорнути

Спасибі величезне за те, що Ви є! ! ! Окреме спасибі Надії Федорівні за розуміння. РІДНІ ПЕНАТИ! Ми приїхали пізно ввечері, 6 чоловік, з речами, без жодного попередження, через 5 хвилин нас заселили в 2 різних номери, нагодували, напоїли і спати поклали, поспівчувавши, за муки в "ЗОРІ"!
Це були найкращі 10 днів 2010 року! !
Тепер тільки до Вас! !
До зустр... →ічі!! !
Рудові
згорнути

Відгук про відпочинок у пансіонаті «Московські дачі»
Вирішивши відпочити під час кризи біля моря поставив дружині завдання знайти щось мало- бюджетне але з Сочі, т. к. відпочинок у цьому місті за цінами не можна порівняти навіть з Італією. Дружині порадили на роботі з'їздити в Крим, пансіонат «Московські дачі», начебто не дорого, знову ж таки Україна, ціни м... →аленькі тощо. Цілком довірившись дружині видав гроші, взяли путівки. Вирішили їхати машиною - так ще дешевше: якщо квиток до Криму в купейному від Москви коштує 4000р. в один бік на людину (вдвох туди-назад - 16000), то на машині вся поїздка обернулася 6800р.
Перед від'їздом довго вивчав маршрут Інтернетом і раптом натрапив на відгуки про відпочинок в пансіонаті «Московські дачі», автор - Петро Анатолійович. Втім, дико засмутився, дружині ні чого не сказав, але їхав з дуже важким почуттям на серці, чекав щось із страшилок про кідалове або халупи з казки про тата Карло.
Поїздка машиною мене чомусь заспокоїла. Проїжджаючи через Феодосію (там дорога кілька кілометрів тягнеться вздовж пляжу) побачив зовсім мерзенну картину: люди, що ходять по головах, пляж праворуч – болото ліворуч і найстрашніше холодне море (це кінець липня). А в Щолкіному ми спочатку промахнулися і проїхали до міста, там викупалися у теплому Азовському морі, а потім знайшли пансіонат.
Розмістилися в «рожевому» котеджі, я був налаштований на розписані в Інтернеті мерзенності, проте те, що живописували попередні автори. Я не побачив. Номери доглянуті, прибирання хороше, годують дуже добре.
Харчування взагалі окрема тема, я людина вибаглива як і кількість їжі, а тут нарікань не було. Дружина дуже ревнувала, що я хвалив кухаря. Годували смачно. Кухарка Юля витончувалася у приготуванні українських та російських страв, щодня фрукти, кондитерські вироби. Чому я це їжу докладно: з нами за столом сиділа молода пара з Підмосков'я, так дівчина спочатку сумувала про те, що молодій людині не сподобається їжа, а потім відмовляла її обідати.
Про море і пляж можна розповідати вічно: море найтепліше, але постійно дме вітер, якщо не поберегтися можна жахливо згоріти. Через постійний вітер сюди з'їжджаються віндсерфінгісти з Росії та України. Багато молоді. Роздолля для дітей. Пляж дрібний, як пісок, черепашник – казка (якщо пам'ятайте у Криму по всьому узбережжю галька). Щоранку з 10 години ранку проходять дві жінки і прибирають залишки вечірніх посиденьок та сміття. Ціни у Щолкіному – окрема пісня, в порівнянні з ПБК мізер. Для чоловіків перекладаю низку цін на російські гроші: горілка (хороша) - 80-90 рубля, пиво - 24-30 рублів, дині - 12 р. кг, кавун - 8 р. кг, тарань - 110 р. кг і т. д .
За два тижні засмагли, від'їлися, відпочили. Жителі Криму до нас ставляться дуже добре, я жодного разу не відчув себе незручно, пошана та доброта. Правда, один раз на ринку тітка не дала моїй дружині вибрати яблука, тут обидві зчепилися. Зате поруч торгівля тут же зробила нам знижку і настукала на сусідку, мовляв, у жінки з чоловіком проблеми. Південь – одним словом.
Можливо, треба все-таки сказати спасибі Петру Анатолійовичу за ту розповідь, від якої дибки стає волосся - адміністрація пансіонату зробила висновки. Постійно відчувалася якась настороженість у спілкуванні з москвичами. Але якщо чесно я не згоден з автором відгуку про пансіонат. Може це звичайна «замовлення», аж надто літературно і доладно «гідно» написав товариш. Не знаю. Від себе скажу: мені сподобався відпочинок. Якщо хочеш мати п'ять зірок уперед до Туреччини. Крим це дешевий та сердитий відпочинок. Щось із нашого дитинства.
згорнути

Здрастуйте, шановні обурені! Чесно, відгук дуже хотілося написати відразу - не було инета, тому пристрасті вляглися, в 2008 відпочили зовсім в іншому місці, а зараз, підбираючи місце для відпочинку, натрапила на відгуки про "Московські дачі" - і, знаєте, всі спогади нахлинули - ніби вчора було.
Почнемо з оформлення - кімнатка на заводі, але тітонька приємн... →а. Фотографій наказувала, розповіла, як здорово буде, що на території є все: і дитячий майданчик, і охорона, і тиша, і море прямо біля воріт. Треба зауважити, що синові було на той момент 1г. 10м. , і мені обіцяли, що харчування для нього не проблема, що у них існує дитяче меню, та й якщо дитина маленька, то й знижка-50%. Все супер! І номер прекрасний-двомісний на другому поверсі білого корпусу. І всього-то мені це обійдеться в 24 євро/добу. Оформились. Добре квитки я все ж таки здогадалася купити сама (і зворотні теж). Поїхали.
Прибули на Сім колодязів-треба сказати, що з трансфером не обдурили, зустріли, доставили у кращому вигляді. Територія потрясла - крихітна, будиночки понатирані - плюнути нікуди, але хоч і гарно. Тепер наш котедж "прекрасний". він опинився на самій околиці біля паркану, поряд з виходом, який ніхто не замикав і не охороняв, через який з гуркотом ніч-півночі тягалися всі, кому не ліньки, причому не тільки "свої", але й сторонні люди, щоб шлях скоротити. А під вікнами нашого котеджу опинилася стоянка місцевої газелі, яку заводили десь у районі 5 ранку, прогрівали, щоб їхати на базар-а ми тим часом дихали "свіжим" повітрям і насолоджувалися "тишею".
Тепер двомісний номер. Шок це навіть не те слово! Це був. . . -балкон! Найсправжнісінький, зі скляними дверима, заліпленим білим папером. У номері - 2 різномасні тумбочки з дверцятами, односпальне ліжко і допотопне крісло-ліжко (як було помічено вище: смердюче, з смітника). Усе. А ще бруду та пилу під ліжком та кріслом. І вікно, яке не зачинялося. Зі мною була істерика - я дзвонила додому і плакала в трубку - мене втішали, як могли. До речі, на 1 поверсі такий же балкон, з такими ж меблями вважався одномісним і коштував 16 євро, причому бабуля, яка жила там, завжди харчувалася в їдальні, а ми з сином пропускали вечерю-дуже незручний час-самий пляж.
Харчування моєї дитини виявилося моєю проблемою - ніякого дитячого меню не було і близько! Я, замикаючи дитину в номері, поки воно спало, як скажений кінь мчав на базар за сиром, фруктами і т. п. У стані істерики носилася там серед рядів (а раптом він прокинувся і реве на весь пансіонат! ), швидко все купувала, хапала таксі та летіла назад! Слава Богу, все обійшлося!
Молоко проти ночі доводилося купувати кухні, т. к. воно не входило у вартість харчування. Дякую дівчаткам-кухарям: вони його навіть гріли, і до обумовленого часу воно завжди було готове.
Єдине спасибі – це персоналу того періоду. Вони справді чесно виконували свою роботу, за яку, треба сказати, їм платили дуже мізерно, ще й чатували, щоби картоплю не винесли! Смішно!
А море моєї дитині сподобалося! Так що їдемо в "Ригу"!
згорнути

Про відпочинок у пансіонаті «Московські дачі» на Азовському морі.
Українa, Крим, м. Щолкіне, б. 1 р
Замовляли путівки до Москви, в одному з невеликих агенцій. Як ви розумієте, дев'яносто відсотків таких відсотків агентств являють собою невелику кімнатку, з кількома офісними столами з комп'ютерами та Інтернетом, і, звичайно, з кількома телефонними лініями. П... →рацюють у таких агентствах дві-три особи, продає тури, зокрема й сам директор. Через кілька років роботи, набирається невелике коло постійних клієнтів, достатнє для спокійного існування. Робота будується за таким принципом: прийшов (зателефонував) клієнт, і висловив бажання поїхати до такої країни. Далі агентство зв'язується з кількома туроператорами по бажаній країні та дізнається всю інформацію про можливу поїздку.
Туроператорів на ринку не так багато, тому спланувати поїздку, обдзвонивши всіх туроператорів, займає не більше години. Велику допомогу у підборі туру надають спеціальні бази даних. Бізнес простий, як молоток: знайшов клієнта – підібрав тур – здав паспорти туроператору – отримав паспорти з візами та квитки – віддав їх клієнту. От і все! Але для нас, клієнтів – споживачів послуг, видимою стороною є процес спілкування з працівниками турагенції під час підбору поїздки. В одному агентстві можуть докладно і зі знанням справи розповісти про країну, готелі, існуючі та потенційні складнощі, переваги та недоліки бажаного відпочинку, а в іншому сповідуватимуть принцип: головне продати тур!
Таким чином, висновок: якість вашого відпочинку, в першу чергу, залежить від людини, яка підбирає вам подорож. Компетентний, бував у країні, що вас цікавить, відпочивав сам у готелі, який радить, чи має достатній кругозір і життєвий досвід, щоб надати зважені рекомендації та поради, виходячи з ваших запитів, вимог до сервісу та рівня вашої неординарної особи. Досвідчені мандрівники, як правило, розуміють, що розбиратися в усіх країнах і в усіх готелях не зможе жоден працівник, жодного агентства. Тому найважливішу роль грає спеціалізація. Був агент у Туреччині 40 разів – добре, значить знайомий із 40 готелями і може щось компетентно-зважене порадити! А якщо він не разу не був на Маврикії? Чи можна тоді покластися на нього при підборі поїздки на цей острів? Висновок: універсальних агенцій не буває! Звертайтеся до фахівців або готуйтеся зіграти в лотерею «пощастить – не пощастить».
Це був короткий ліричний відступ-передмова. Тепер спробую повернутися до опису відпочинку на узбережжі Азовського моря в пансіонаті «Московські дачі». Завдання по поїздці стояло не дуже просте, але й не дуже складне: двоє дітей (3 і 5 років) і няня знаходяться на відпочинку постійно, протягом усього часу (23 дні), а троє дорослих приїжджають по черзі до них на тиждень. Тобто. один дорослий їде, а інший цього ж дня приїжджає. Спочатку хотіли до Хорватії, але вже за три тижні до поїздки з'ясувалося, що в регіоні, що нас цікавить, не залишилося жодного пристойного готелю – все в стоп-листах. У середньому ціна була на двокімнатні апартаменти (на 23 дні) з повноцінним харчуванням, усіма перельотами та трансфертами – близько 4500 євро. Ну що ж, почали дивитися пропозиції щодо Болгарії – варіантів мільйон! Однак у зв'язку з відсутністю у дітей паспортів та складними переміщеннями їхніх батьків (один привозить дітей на відпочинок та їде, а інший потім приїжджає та забирає їх назад) від візової Болгарії вирішено було відмовитись. В середньому, пропозиції по дуже пристойних готелях у Болгарії: 2600-3000 євро за двокімнатні номери з перельотами та трансфертами. У улюбленій усіма Туреччині, на жаль, було дуже жарко в цей період. Ціна на апартаменти у готелі all-inclusive 5*: 3200-4000 євро.
І тут моя енергійна дружина звернула свій погляд на горду-самодержавну-незалежну Україну. Тепле та дрібне Азовське море, помірний клімат та жовтий пісочок не вчасно випливли з надр її дитячих спогадів. Сказано зроблено. Одне з агентств, подібних до описаних на початку моєї розповіді, за 93536 руб. (2672 євро) із задоволенням продало їй (нам) поїздку до чудового, за їхніми словами, пансіону «Московські дачі». Українa, Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, буд. 1 р.
Що нам обіцяли в агентстві (за що ми платили гроші): просторий номер «люкс» в одному з корпусів пансіонату «Московські дачі», розташованого за 150 метрів від моря, трансферти та залізничні квитки, у вартість також входили сніданок, полудень та вечеря. Причому для дітей обіцяли окремо готувати дієтичну їжу.
Дружину, няню та двох малюків мали зустріти на станції «Азовська». Але ж ніхто не зустрів! Потяг висадив пасажирів і поїхав, а двоє дітей та двоє дорослих, які перебувають у шоковому стані, залишилися стояти на пустельному пероні… Думаю всі розуміють, що на відпочинок, тривалістю 23 дні, з двома дітьми береться дуже значна кількість речей. Так от, в оточенні цілої купи валіз та сумок, на пероні, залишилися стояти четверо москалів жіночої статі. . . Але моя енергійна дружина не розгубилася і почала дзвонити в московське агентство, те, що складається з двох столів і чотирьох стільців, що продала нам цю поїздку. До її дзвінка поставилися з розумінням, постаралися допомогти, але вирішити проблему, зробивши щось оперативно, було вище за їхні сили. Довелося взяти таксі та добиратися до пансіонату самостійно.
Тих, хто дістався, все ж таки, до пансіонату «Московські дачі» далі чекав ще один сюрприз – сам пансіонат! Власне пансіонатом його може назвати тільки запалений мозок його керівництва, який бажає мабуть отримувати грошики московського рівня. Думаю, такою логікою вони й керувалися, вигадуючи назву! На невеликій ділянці, приблизно 40-50 соток, збудовано 8 будиночків.
Ділянка виявилася розташована зовсім не біля моря, а на гірці, через дорогу від моря. Шлях до моря надалі займав у нас не так вже й багато – 5-6 хвилин, що не так вже й страшно. Але це все одно не те, що обіцяли! Це не на березі моря! Сама по собі територія цілком доглянута та зелена. Але немає простору для гри дітям і немає дитячих майданчиків (гойдалки і пісочниця зі старої покришки від вантажівки не в рахунок), немає басейну, кортів і. т. д. Коротше, немає нічого, крім сауни та столу для настільного тенісу.
Розмістили нас у корпусі жовтого кольору, в однокімнатному номері без балкона, площею 11 кв. метрів, завширшки трохи більше вікна. Фото номери. У номері були санвузол, душ, тумбочка, шафа, два ліжка і старий смердючий розкладний диван (на думку керівництва розрахований на двох відпочиваючих), мабуть, знайдений на смітнику. Телевізора та кондиціонера не було і близько…
Директор пансіонату – Тимченко Олександр Федорович – вважав, що це номер класу "люкс"! Інші номери, за його словами, були зайняті. Довелося моїй дружині влаштовувати скандал, дзвонити до московського агентства, погрожувати, що ми скаржитися, домагатися відкликання ліцензії тощо.
Наступного дня їх перевели до іншого корпусу, білого кольору (офіційна назва – салатовий). Новий номер був трохи просторішим – близько 15 кв. метрів і теж "люкс". Оскільки цей «люкс» був більшим за попередній «люкс», мабуть, він у них цілком міг називатися «суперлюкс». Ми навіть змогли розмістити в ньому чотири ліжка, щоправда, вільного простору в ньому не залишилося. У номері був санвузол та душ. Ні телевізора, ні кондиціонера також тут не було. Якщо в найкращих номерах категорії «люкс» немає телевізорів та кондиціонерів, то можна зробити висновок, що їх там немає ніде! Ще в номері була невелика шафа, столик і дві тумбочки. Місця для зберігання речей катастрофічно не вистачало, тому валізи вирішено не розпаковувати.
Наступний шок: у номерах «люкс», і у всіх інших у цьому пансіонаті відсутні рушники! Про те, що на одну людину повинен бути комплект, що складається з рушника для рук, рушника для ніг і рушника, тут ніхто навіть і не подумав! Сам по собі санвузол виглядає щонайменше страшно: іржава ледь жива сантехніка, що висить на соплях шторка, убогі пластмасові гачки та аксесуари. При спробі повісити на один із таких гачків четвертий рушник він просто зламався. Туалетний папір був. . . ми думали, що такого вже не випускають. . .
Прибирання в номерах теж було приголомшливим! По підлозі поелозили смердючою ганчіркою, після чого протягом декількох годин у номері залишався характерний затхлий запах. Провітрили, і вже не пускали прибиральницю, далі прибирали номер і мили підлогу самостійно.
Про харчування. На першому поверсі цього самого бірюзового корпусу розташована їдальня, що складається з невеликого залу і відкритої веранди, що примикає до нього. У залі їдальні розташовані дешеві пластикові стільці та столи, накриті різнокольоровою клейонкою, та величезне вікно роздачі, через яке відкривається чудовий вид на кухню. Перше, що ми відчули – нудотний запах. Про те, що таке механічна система припливно-витяжної вентиляції і для чого вона потрібна, тут навіть не чули.
Спеціально для Олександра Федоровича. Я приблизно прикинув кількість та потужність джерел тепловиділення на кухні, врахував її площу, кількість працівників, тепловтрати приміщення, інсоляцію тощо. Виходить, що вам необхідно зробити витяжну систему мінімум на 1500 м3/год, і забезпечити роздачу припливного повітря в кількості близько 1200 м3/год. І не забудьте організувати припливно-витяжну вентиляцію з кондиціюванням в обідньому залі.
Але справжні дива ми побачили під час сніданку. Самообслуговування через це саме вікно роздачі! Відпочиваючі вишиковувалися в чергу з підносами в руках! Уявляєте? Харчування організовано три зміни, по тридцять хвилин на кожну. А коли співаєш, не забудь віднести брудний посуд у це саме вікно роздачі! За кожним відпочиваючим закріплено місце за одним із столів у залі або на веранді, причому на багатьох столах разом із тобою будуть і сусіди. Хочеш поїсти – приходь у відведений для твоєї зміни час, стій у черзі до вікна роздачі, накривай самостійно свій стіл, їж, не затримуючи інших, а потім прибирай посуд за собою. Ось така найповніша відсутність сервісу!
Сама їжа теж дуже совкова. Сніданок: салат, гаряча, чай або розчинна кава; обід: салат, суп, друга страва, компот або чай; вечеря – див. сніданок. Є ще полудень – печиво та чай. Є можливість напередодні, за день зробити замовлення на завтра, обравши: м'ясо/курка, макарони/рис і т. п. Різноплановий посуд з квіточками дуже гармонує з незграбними клейонками, смуродом з кухні і хитаються пластиковими меблями. Але намагаючись бути об'єктивним, не можу не відзначити, що кухарі дуже намагаються. Не просто працювати в задушливій крихітній кухоньці на чотирьох побутових! плитах, і щодня тричі на день годувати по 120-130 чоловік.
Щойно я приїхав у це благословенне місце, одразу ж поспілкувався з директором пансіонату – Тимченком Олександром Федоровичем. На його думку, пансіонат проводить розумну цінову політику та забезпечує прийнятний рівень сервісу. Більше того, Олександр Федорович сказав, що він є доком у ціноутворенні. За його словами, нас ніхто не обманював, ми заплатили набагато менше, ніж коштує такий же відпочинок у тій же Туреччині. Чого ж тоді ми хочемо? А номер, в якому нас розмістили, дійсно є у них справжнісіньким люксом! Що ж, якщо Олександр Федорович вважає такий номер люксом і порівнює свій убогий пансіонат з готелями в Туреччині, то висновок можливий лише один: з такою обмеженою людиною розмовляти нема про що.
До речі, за моїми спостереженнями публіка, яка відпочиває у цьому пансіонаті, ділиться на три категорії. Перша категорія – ті, яких надули. Вони це зрозуміли, змирилися і «відпочивають» далі, не намагаючись повернути гроші назад. Інші, з цієї ж категорії, щось спробували зробити, але у них з цього нічого не вийшло, і вони так само продовжують «відпочивати» далі. Так, наприклад, одна молода жінка з дитиною просила Олександра Федоровича повернути гроші, щоб переїхати з його свинарника до сусідніх пансіонатів чи приватних котеджів. Але дока у ціноутворенні сказав, що поверне їм лише по 3 євро на добу за харчування. Друга категорія – це ті, для кого такий відпочинок – межа мрій. Оскільки на території пансіонату є номери дешевші, без санвузлів та води, то для незаможних робітників та колгоспників все дуже навіть непогано. Дешевий убогий відпочинок у совковому стилі!
Ще спостереження – це ставлення пролетаріату до своїх дітей. Давно я не бачив, щоб жінки били своїх дітей і так кричали на них триповерховим матюком за найменші провини. Щоправда, їх і жінками назвати складно, до тридцяти років виглядають, як натуральні свиноматки. Ось так, у наш освічений час, продовжує формуватися шар люмпенів – неосвічений пролетаріат виховує собі подібних – конвеєр працює безупинно. Сумно. Але головне – дітей шкода! Третя ж категорія «відпочиваючих» сповідує дуже правильний принцип – нам все на фіг!
Спеціально для Олександра Федоровича наведу короткий огляд цін у сусідніх пансіонатах та приватному секторі. Про ціни на апартаменти у Хорватії, Болгарії, Туреччині – я вже написав вище. Так розташовані поруч із «Московськими дачами» котеджі здаються поверхами за 30-35 доларів (за дві-три кімнати). Так, нам пропонувала розмістити компанію із семи осіб у трьох кімнатах за 35 доларів на добу. А в розташованому безпосередньо на березі моря пансіонаті «Рига» були двокімнатні та трикімнатні номери з санвузлом та душем, телевізором, холодильником, кондиціонером. Ціна – 35 доларів з особи, для дітей знижка 50%.
Таким чином, підбиваючи підсумок, можна сказати наступне. «Московські дачі» – це не пансіонат і не готель, а українська (кримська) пародія на масовий відпочинок у приватному секторі у найстрашнішому совковому стилі.
А тепер дозвольте навести точний розрахунок вартості нашого відпочинку (знову спеціально для доки в ціноутворенні – А. Ф. ):
Термін – 23 дні; двоє дорослих, двоє дітей. Ціна: 93536 руб.
Щоденний обід двох дорослих та двох дітей становив у середньому 350 руб.
Разом: 10.586 руб. Або 2900 євро. Це вартість «відпочинку» без непрямих витрат. Трохи дешевше за апартаменти п'ятизіркового готелю в Туреччині! Така ж ціна на чотиризіркові готелі Болгарії! Так… Олександр Федорович справді дока в цінах!
Вартість квитків склала:
2150 руб. х 8+1080 руб. х 4 = 2.520 руб. Комісія з 250 руб. з квитка, яку вирішив собі присвоїти Олександр Федорович: 12 х 250 руб. = 3000 руб. Разом: 21520 руб. + 3000 руб. = 2.520 руб.
Тепер ми можемо розрахувати реальну вартість проживання, для порівняння з розташованими поруч пансіонатами: номер «люкс» у «Московських дачах» коштував 77066 руб. , або 3350 руб. /добу (95 євро/добу).
Таким чином, можна зробити висновок, що жадібність Олександра Федоровича не знає меж. Проживання в просторому двокімнатному номері з кондиціонером, телевізором і холодильником, з триразовим харчуванням, в пансіонаті «Рига», розташованому безпосередньо на березі моря, коштувало б нам 62100 руб. , або 105 USD/добу (2700 руб. /сутки). Тобто. на 1.000 руб. дешевше.
Ну а ціни в окрузі м. Щолкіне на кімнатки у приватному секторі схожої площі з триразовим харчуванням на двох дорослих та двох дітей – від 30 до 40 USD/добу. Ми заплатили б за 23 дні близько 800 USD, або 2.000 руб.
Таким чином, лжепансіонат "Московські дачі" обдурив нас мінімум на 56000 руб.
Для довідки: декларована Олександром Федоровичем вартість проживання в номері «люкс»: один дорослий – 23 євро/доба, дитина до 3 років (-50%) – 11.5 євро/доба, дитина 5 років (-30%) – 16.1 євро/добу. Що становить 73.6 євро на добу. Разом за 23 добу: 1692.8 євро/добу, або 59500 руб.
Спробуємо тепер порахувати, як вийшла спочатку сплачена сума 9.536 руб. : 9.536 руб. - 24520 руб. - 59500 руб. = 9516 руб. Щось не схоже, що це за різниця? Відповіді від директора "Московських дач" я так і не отримав.
Замість ув'язнення.
Оскільки я займаюся підприємницькою діяльністю, володію декількома ресторанами, клубами та торговими фірмами в Москві, я не можу не ставитися до людей, які займаються тією ж нелегкою справою. Сьогоднішня реальність така, що займатися бізнесом з кожним роком стає все складніше - правила гри дедалі посилюються.
Слово честі, мені дуже хотілося Олександру Федоровичу чимось допомогти, вказати на недоліки його пансіонату, щось важливе підказати. . . Я дуже не хотів витрачати свій час на написання цього пасквілю на побратима підприємця. За день до від'їзду я передав директорові пансіонату цю нотатку з проханням з нею ознайомитись та прокоментувати, попросив знайти не наступний день час зустрітися зі мною. Але А. Ф. вирішив після цього уникати зустрічі (припускаю, що він подумав, що хочу зажадати повернення зайво сплачених грошей).
Висновок: ця людина відноситься до категорії так званих кидал - головне урвати гроші будь-якою ціною! Що ж, моє сумління чисте, я гарантую, що все викладене тут на 100% відповідає дійсності. Сподіваюся, що прочитавши цю замітку, Ви зробите правильний вибір щодо відпочинку в пансіонаті «Московські дачі» на Азовському морі, і не повторіть мою помилку.
З повагою, Петро Анатолійовичу.
P. S. Якщо у Вас виникли запитання до мене або є коментарі: peter-4@yandex. ru
згорнути