Дельфін-Маріна 4*

майже нормально... →
згорнути

У 2011 році відпочивали в готелі "Азалія" (у тому ж містечку). Незважаючи на нечисленні негативні відгуки, дуже сподобалося! ! ! Різноманітна кухня, чисті пляж і басейни ( один у готелі, інший на пляжі ), сервіс пристойний, є хороший, ЧИСТИЙ лобі-бар, wi - fi, спа-салон, зал ОФП, сауна, турецька лазня, номери чисті та прибирають їх швидко і в один і той же ч... →ас (як правило в обід). . . Є холодильник (в ньому прохолодні напої та пляшка вина), телевізор. У 2012 вирішили відпочити в іншому готелі (цікаво ж). . . Оператор рекомендував за ті ж гроші "Долфін-Марина". ОБЛОМ ПОВНІШИЙ!! ! ! 4 зірки - марення! ! ! Зрозумієте увійшовши до холу. У лобі - барі меблі пошарпані, в туалеті закритися не можна - зламані ручки. Ідемо далі, вірніше нижче, тому що рецепшин нагорі. Поселили на першому поверсі (не проблема), але. . . холодильника немає, ремонт косметичний і нашвидкуруч, меблі старі і набряклі від вологи із зими, двері в сенвузол теж. Телевізор 2 дні працював погано, звернулися до рецепшин, нам пообіцяли прийти наступного дня та усунути неполадки, але нікого не було. Я вирішив розібратися самостійно, виявилося, була вийнята антена, а гніздо знаходиться за меблями. Довелося рухатись. Прибирали погано! Коли доведеться у різний час. Першого дня вбив муху, на 7 день можна було з нею справляти поминки, так і лежала на підлозі. Кухня одноманітна, але ситна (хоч не Затока). З соків лише 3 види - апельсин, ананас та блюберрі. Пляжу немає! Добре хоч басейн є і ВСЕ! Спа-ні! ! фітнесу-ні! сауни-ні! І наостанок, відправлення було о 19 годині, АЛЕ УВАГА! О 12 годині нас виселили з номера і зрізали браслети (з "Азалії" ми приїхали додому з браслетами). Після з нами перестали спілкуватися взагалі! Валізи склали на рецепшині прямо в холі (камери зберігання немає). У їдальню не пустили повечеряти. Довелося блукати містом, а коли втомилися (нас було 5 дорослих, 5 дітей), вирішили присісти на шезлонги готелю "Долфін". Благо у дитини 4 років забули відібрати браслет, довелося застосувати кмітливість. . . По черзі ми одягали цей дорогоцінний браслет, клеючи лейкопластирем (до речі аптечка знадобилася), і ходили за гамбургерами на пляж, і за морозивом в бар "Альбатрос", так і сиділи як бідні родичі, поки нас не вирахували і не попросили звільнити. О 17.30 під'їхала дівчина на червоному роздовбаному мікроавтобусі і почала збирати всіх, хто від'їжджав за 1.5 години до від'їзду. Зробила 5 рейсів по всіх готелях. В "Азалії" за півгодини під'їжджала машина таксі, або новенький Sprinter (залежно від кількості від'їжджають) і ми ситі та задоволені їхали додому. З "Долфін - Марина" хотілося швидше виїхати. . . Насамкінець, хотілося попросити книгу відгуків, щоб залишити відмітку про перебування в "готелі 4-зірки", однак, або ми погано говорили російською, або ЛІМІТ на розмови закінчився, але спілкуватися ніхто не захотів. В автобусі ми ділилися враженнями, з постояльцями з інших готелів, виявилося, що за менші гроші в готелях 3-зірки не першої лінії, можна отримати сервіс краще, а коли заїхали за "Бона Віта" (2-зірки), зрозуміли, що за наші гроші нас "наздогнали". . . У "Бона Віті" є номери холодильники, телевізори. . . є сауна, і їжа різноманітніша. Висновок - Якщо вам десь вже сподобалася, дивіться не помилитеся при виборі іншого готелю! І ще, "Дольфін-марина" не тягне на 4-зірки! Не витрачайте гроші та час! Максимум 2 зірки, та й то з натяжкою. До речі і до свого тур-оператора, за такий сервіс більше, звертатися не буду!
згорнути

Відпочивали з двома дітьми 4.5 і 12 років. Для них там рай. , більярд, плавний захід у море. Відмінне харчування - завжди риба, м'ясо і не по одному виду, курка. багато фруктів - нектарини, апельсини, грейпфрути, банани, абрикоси, ків і, яблука, кавун. З 11 до 17 морозиво в " Будиночку морозива" поряд з готелем. Гуляти можна по всій території комплексу Гранд... → готель Варна, але є і пити тільки у своєму готелі (крім ресторанів з попередньою резервацією). Для дорослих рай все включено, з алкоголю повний набір, є навіть текіла і шампанське (в лобі барі). Поряд з рецепцією великий балкон - тераса з шикарним видом. У номерах є практично все, що потрібно для відпочинку. Нам не вистачало холодильника, його немає.
Мінуси. ні в жодному разі не заселяйтесь на перший поверх. в цих номерах мурахи, які повзуть з пляжу. Море брудне, водорості, сміття.
І будьте уважні. В аеропорту Варни відбирають будь-яку воду, навіть якщо ви з дітьми. не помічали що вона є в сумці". Так Болгарія попрощалася з нами.
згорнути

У вересні 2010р. їздили з донькою відпочивати до Болгарії, зупинилися у готелі Долфін-Марина. Обрав цей готель випадково. Віддав у турфірму документи на оформлення і лише перед самим від'їздом спромігся прочитати відгуки про цей готель. Відгуки, щиро кажучи, не надихнули, але щось міняти було вже пізно.
В результаті, все виявилося не так вже й страшно, але ... →готель має явні недоліки. Питання в тому, як ви зреагуєте на них: якщо для вас головне - це відпочинок на морі, то їх можна пережити, а от якщо ви надаєте велике значення сервісу, то, напевно, зазнаєте чималих негативних емоцій, які можуть зіпсувати вам відпочинок. Я спочатку налаштовувався на те, що для нас із донькою головне – насолодитися морем, а все інше – вдруге. Можливо, тому моє загальне враження, загалом, позитивне, але, чесно кажучи, наступного разу туди, швидше за все, не поїду, т. к. за витрачені гроші хочеться краще та більше : -). Отже, за порядком.
Розташування.
Готель розташований практично впритул до моря (іноді мені здавалося, що аж надто близько). Від будівлі до моря не більше 40 метрів. Прямо перед готелем розташовується щось на зразок пірсу для місцевих прогулянкових катерів. Особливо приємним такий пейзаж не назвеш, але й якоїсь огиди теж не викликає. Власного пляжу готель не має. Просто перед готелем знаходиться басейн і навколо нього шезлонги із парасольками (на фотографіях це добре видно). На пляж можна ходити до готелю Рубін (це праворуч від готелю Долфін-Маріна, якщо стояти обличчям до моря) - шезлонг там можна користуватися безкоштовно, т. к. Рубін та Долфін-Маріна входять в одну мережу готелів. Відстань від пляжу до готелю Долфін-Маріна – близько 50-70 метрів, тобто зовсім поряд. Ми з донькою жодних незручностей від прогулянки до пляжу не відчували.
Пляж.
Тепер щодо пляжу. Пляж, прямо слід сказати, невеликий. У довжину, напевно, метрів 50. Для купання дітей (3-6 років) дуже підходить: досить швидко їм стає глибоко, т. к. дно порівняно швидко йде вниз. Особливо це стає ясно, коли хвилі великі: у той час їм доводиться задовольнятися лише крайкою берега (щоправда, в цей час у них інша розвага – як зловити хвилю, щоб вона накотила і трохи протягла піском). Сказати, що море якесь дуже брудне у цьому місці, не можу, але дуже насторожував стік у море води незрозумілого походження з труби, вмонтованої у бетон неподалік пляжу. Пісок брудний: є недопалки, пластик. За 7 днів лише один раз бачив прибиральника (хоча цілком можливо, що пляж прибирали вранці, коли нас на пляжі не було). Поруч із пляжем є бар, народ звідти постійно носив напої. Я там не був, тому щось сказати про сервіс бару не можу. Загалом пляж тягне на трієчку. Хотілося б найкращого.
Номер.
Знайомство з номером починається з дверей, чи не так? До поїздки я читав, яка «чарівність» магнітні замки номерів. Мені довелося особисто переконатися в правдивості нарікань з цього приводу: у перший раз я, напевно, хвилин 10 стояв і намагався відкрити замок, вкотре проводячи виданою карткою. Нічого не виходило. Навіть хотів йти на ресепшн лаятись із цього приводу. Але до мене підійшла літня співробітниця готелю, що проходила повз, і вона з другого разу відкрила номер. Насправді, все не так вже й страшно: для відкриття цього замку потрібна деяка навичка, і в наступні дні я здебільшого відкривав замок з першого разу. Номер великий, просторий з балконом, з панорамними вікнами. Мабуть, це всі його переваги. Диявол ховається в дрібницях, то, здається, кажуть? Номер ремонтували, вдруге фарбували, але неякісно: там, де шпаклювали, видно темні плями. Меблі не нові: не вистачало одного гачка для одягу, одне ліжко було відремонтовано, що було помітно по гострому кінці шурупа, що стирчить, про який, при необережності, можна було поранити ногу. Ліжко. О, ліжко – це щось! Моторошно скрипуча. Як бути сімейним парам у пориві пристрасті – не зрозуміло. Хіба що заздалегідь купувати беруші для сусідів, щоб вони не страждали від зайвого шуму ночами та вечорами (до речі, звукоізоляція в номерах погано). Простирадло не відповідало ширині ліжка: через те, що її було неможливо заправити, як слід, вночі вона постійно змінювалася, що для мене було просто борошном, і кожна ніч для мене була боротьбою з простирадлом. Ковдра тоненька, що, мабуть, виправдано влітку, але восени вночі було мерзлякувато, додатково доводилося вкриватися покривалом.
У номері є маленький телевізор. Скільки там каналів – не зрозумів, т. к. забракло терпіння гортати. Я зупинився на каналі Євроньюз (кнопка 5), з якого дізнавався новини, та на російськомовному каналі History (кнопка 6).
Усередині шафи є маленький сейф (розміром 25 на 15 сантиметрів, лист А4 входить у складеному вигляді). Як нам пояснили, готель не несе відповідальності за втрату цінних речей, якщо вони пропадуть із номера, тому все цінне треба було замикати в сейфі (незрозуміло, правда, як у разі крадіжки доводити, що вкрадене було в сейфі…). Випадків злому нашого номера я не зафіксував : -), але сейфом я все одно користувався.
Ванна кімната (поєднана з туалетом) справляє, в цілому, приємне враження: велика, світла, з величезною стільницею з натурального бежевого каменю. Але є невеликі неприємності. Замок дверей заклинював, через що я одного разу пізно ввечері (коли дочка вже спала) не міг вийти з туалету. Уявляєте, що вже помився, думками вже в ліжку, а тут такий казус. Звичайно, можна було б зателефонувати на ресепшн і попросити допомогу (ось тоді я і зрозумів, навіщо другий телефон знаходиться у ванній кімнаті : -)), але в цьому випадку 1) я розбуджу дочку, яка спросоння може злякатися шуму, 2 ) якось несолидно російській людині опускати руки перед побутовою дрібницею. Я озирнувся у ванній кімнаті, обмірковуючи, що могло б допомогти мені відкрити цей злощасний замок. І побачив йоржик. Ним я і скористався, орудуючи ним як важелем (тут головне – це докласти зусиль у потрібному місці). Загалом хвилин через десять боротьби із замком він піддався, і я вийшов на свободу : -). Після того випадку замком я не користувався, а просто попереджав доньку, що йду в туалет (увесь час хотів сказати про це співробітникам готелю та весь час забував : -); в результаті, після приїзду додому спеціально додзвонився до ресепшена і попередив, щоб замок полагодили, перш ніж селити нових туристів).
Ще одна неприємність. Поруч із ванною у стіну вмонтовані перили, за які можна триматися, піднімаючись із ванни, або, навпаки, в неї опускаючись. Так от, ці перили були прикручені іржавими саморізами, які їх ледве тримали. Триматися за такі перили – небезпечно для життя.
Номер обладнаний кондишеном (наскільки я розумію, там щось подібне до центральної вентиляції), блок управління яким розташований у номері. Якось я намагався регулювати температуру, але у мене не вийшло. У результаті, він стабільно подавав прохолодне повітря однієї і тієї ж температури, що мене влаштовувало.
Електричні розетки у номері звичайні, наші, радянські. Проблем із заряджанням телефонів або іншої техніки у вас не буде.
Про номер, начебто, і все, але варто згадати братів наших менших. Раніше я чомусь вважав, що поряд із морем не може бути комарів. Не тут було: можуть вони там бути, чорти смугасті. Хоча був лише один випадок. Але я людина запаслива, взяв із собою електрофумігатор, який поставив на ніч (до від'їзду читав відгуки, прочитав, що когось там якісь мошки покусали, тож і взяв його із собою). Тож проблем із комарами у нас не було. На балконі чомусь жили мурахи, їхній будиночок був десь у тріщинах стін. Вони нам, правда, не заважали: повзали вздовж вікна, займалися своїми справами, у номер не заповзали. Найнегативніші емоції ми зазнали, коли ввечері до нас у номер заповзла якась місцева тварюка. Ми якраз зайшли в номер, і я бічним зором помітив, що з-під вхідних дверей у номер щось розміром з таргана швидко заповзло. Дочка теж потім помітила, сказала мені: "Тато, до нас якась мишка забігла". Я взяв сланець і пішов шукати її. Вона (воно? ) опинилася під лавкою (кумедна, до речі, лава, чимось нагадує лави в дитячому садку): довге, плоске черевце, з безліччю ніг з кожного боку (я думаю, штук по 6-8 з кожного боку), з довгими вусами. По довжині – півтора-два руді таргани. Загалом, малоприваблива тварюка. Бігає швидко, але все-таки, порівняно з нашими хитрими рудими тарганами, якась гальмована: досить швидко я зачинив її. Того дня спати я лягав із поганим почуттям. Історія повторилася через два дні. Я тоді спеціально сфотографував на режимі макрозйомки цю тварюку (вірніше, те, що від неї залишилося). Потім показав на ресепшені, щоби мені пояснили, що це таке, але вони самі були не в курсі, тільки записали номер нашої кімнати. Моє особисте припущення – це вуличні комахи, які за непорозумінням заповзали в наш номер. Щоправда, чому саме у наш номер? Ми жили на другому поверсі. Це виходить, що вони на ліфті або сходами піднімалися і спеціально до нас заповзали. . . Є ще підозра, що ми самі собі їх приносили, т. к. кілька разів ми тинялися біля готелю і ходили місцевою травою, в якій ці багатоніжки (як ми з дочкою їх прозвали) могли жити.
Прибирання номеру.
Ну, це не найсильніший бік готелю, якщо не сказати жорсткіше. Зрозуміти, за якою схемою змінюють рушники, я так і не зміг. Колись повністю всі замінювали, колись вибірково змінювали, колись нічого не змінювали. Сміття, щоправда, завжди виносили. Робити вологе прибирання вони не можуть. При мені прибирали номер, так співробітниця кілька разів провела мокрою ганчіркою посеред номера, а між ліжками навіть не торкнулася. Іноді помічав, що сміття винесене, рушники поміняні, а вологе прибирання не зроблено. Загалом, повний бардак у цьому плані. Можна було б, звичайно, посваритися з цього приводу. Але не став псувати собі настрій.
До речі, є якась деталь. Якщо вас, як і мене, догодило вибрати цей готель, то візьміть із собою щітку для одягу. Їй зручно збирати/підмітати пісок з кахельної плитки (там вся підлога вистелена плиткою). Все одно ви не будете щоразу викликати прибиральниць, а після пляжу ви, напевно, принесете із собою пісок. Ходити нею неприємно, простіше підмісти (хоча б убік, у кут замісти).
Ресепшн, персонал.
Мовних проблем із співробітниками ресепшену не виникало. Худо-бідно, хтось кращий, хтось гірший, але всі вони там розуміють російську мову і говорять російською (до речі, зовсім не через те, що мови з однієї мовної групи: запевняю вас, що відмінностей у мовах чимало, і якщо окремі пропозиції ви зможете прочитати, то це зовсім не означає, що так буде завжди (купив книжку болгарською – особисто в цьому переконався: відсоток розуміння прочитаного прагне до 1%), а про усне мовлення взагалі мовчу: для нетренованого вуха болгарська мова звучить як тарабарщина, але мова мені все одно сподобалася, нагадує давньослов'янську). Співробітники готелю люди цілком ввічливі, якогось упередженого стосунку я не помітив, хоча розстелятися у люб'язностях там ніхто не буде.
Їдальня.
Велика, світла. Це із плюсів : -). Місць, загалом, завжди вистачало. Ніколи такого не було, щоби ми з донькою не знайшли вільний стіл. АЛЕ. Стіл сервірується (серветка, вилка та ніж) лише один раз, коли їдальню відкривають. Відповідно, якщо ви прийшли і сіли за стіл, за яким вже відїли, вам доведеться самим брати виделку та серветку. Але це дрібниці. Ось із кухнею у них таки є проблеми. Готують якісно, ​ ​ але якось дуже одноманітно. Чомусь мало каш (а якщо є, то обов'язково солодкі). Іноді в гарнір та інші страви додають якийсь білий солодкуватий соус, що відбиває бажання його брати. Завжди їсти свіжі овочі: моркву, цибулю, огірки, помідори. Фрукти також завжди були: яблука, сливи, кавун, персики, нектарини, виноград. Але кавун та персики були несмачними. На вечерю та обід дають смачні тістечка, до яких я пристрастився. Можна почастуватись сухим болгарським вином. Я вважав за краще біле сухе. Один келих в обід та на вечерю – чудово! Голодними ми зі їдальні не йшли, але все-таки було відчуття, що чогось не вистачає.
Басейн.
Басейн мені сподобався, довгий порівняно просторий. Чиста, приємна вода.
Відпочиваючі.
Наскільки я розумію, склад відпочиваючих постійно змінюється. Цілком можливо, що це залежить від сезону. Коли ми починали відпочивати, то було багато болгар та німців, росіян було не дуже багато. Але потім за пару днів приїхало багато росіян, і мені здається, наших було найбільше : -). Багато сімейних пар, зокрема літнього віку. Молодь також є, але мало. Усі були досить інтелігентні, якихось конфліктів ніколи не було.
Резюме
Якщо у вас ще є можливість вибрати, то рекомендую пошукати готель краще. На мій погляд, за ту ціну, яку вони просять, сервіс має бути на порядок вищим.
Якщо ви вже купили путівку і у вас немає шляху назад, то звертайте увагу на сильні сторони готелю. Коли ви почуєте шум морського прибою, особливо в дні, коли штормить? Це чудова музика, запевняю вас. Лежати вночі та слухати, як море шумить – дуже заспокоює. А чайки, які іноді літають так близько, що, здається, можна дістати рукою? А їхні крики вранці? Готель, розташований у глибині курорту, такими перевагами явно не має. Так що не все так погано, якщо подумати : -).
згорнути

Готель не 5, а 4 зірки. Загальне враження – гарне. Стандартний стандартний відпочинок. Про пляж - до Рубіну ходити не треба, там брудно і народу багато. Є маленький пляж з лівого боку готелю (якщо до моря). Там море чисте та тепле. Басейн у готелю хороший і чистий (на початку дня), лежаків завжди вистачає. Влаштовано в готелі все досить зручно, тільки персон... →ал з лінню. Харчування нормальне, четвірку. Ніхто не отруївся. Великий мінус – фрукти-овочі турецькі недозрілі та не солодкі. Чомусь млинців не було зовсім. Сніданки щодня однакові - суцільні яйця та каші на воді варять. Натомість яйця у різних видах: варені, смажені, омлет, грінки. Обіди-вечері: із пропонованого нам не все сподобалося. Потрібно вибирати. Супи смачні та випічка теж, але різноманітності тут особливого немає. Якщо приходити до ресторану на самому початку – завжди все свіже та всього вистачає. Номери в готелі великі, зручно влаштовані, але прибирати їх добре стали тільки після того, як туроператор поскаржився.
згорнути

Відпочивали втрьох. Просто жах!! ! ! Їжа огидна, приладів у ресторані не вистачає, місць теж. Їжа одноманітна та прісна, для дитини десертних страв практично немає. Два рази траплялася кисла картопля, скарги на їжу ігнорувалися. У морі біля берега (там де купаються) виходить каналізаційна труба (смердить страшно). У коридорах зі стелі відвалюються шматки пли... →тки. Персонал російською мовою не розуміє або не хоче розуміти, останнє вірніше. Єдиний плюс-це прибирання в номерах. Територія дуже маленька! 3* готель у Золотих пісках – просто казка в порівнянні з цим готелем.
згорнути

Відпочивали з 22 червня до 06 липня 2009 року (2 тижні) з дитиною (4 роки). Готель сподобався: великий великий номер з видом на море, смачна їжа, хороший басейн. З мінусів: пляж. Ходити треба на пляж готелю "Рубін" (хвилин 5), в якому дуже багато народу. Крім того, практично всі діти в готелі перехворіли на кишкову інфекцію. Щодня когось забирали на швидкій ... →у мед. пункт, там робили крапельницю, відпускали в готель. Деякі діти одужували за 1 день, ми ж хворіли 5 днів і ще потім удома відновлювалися тиждень.
Анімація лише ввечері (концерт, дитяча дискотека). Для дітей непоганий дитячий клуб.
Сам курорт дуже приємний: багато зелені, дерев, чисто, спокійно.
Якби не інфекція, можна було б поставити відпочинку "5".
згорнути

Відпочивала з 2-річною дочкою у серпні 2007 року. Враження, прямо скажемо, не дуже, хоча я розуміла, що від Болгарії чекати багато чого не варто (обрала її через близькість перельоту та відносну схожість кліматичної зони).
Замовила у туроператора Глобал Тревел тур до готелю "Рубін" за 3 місяці, щоб бути впевненою у своїй броні. Але заявку в Болгарії просто ... →ВТРАТИЛИ. І коли вся група приїхала в готель, всіх розселили, а мене зі втомленою дитиною, що плаче, відсторонили вбік, не відповідаючи на запитання - сказали, чекайте про вас немає даних.
Так тривало цілу годину, дитина плакала, болгари з кам'яними обличчями ходили мино, я додзвонилася до Москви, ті сказали, що з їхнього боку все зроблено - тепер робота сторони, що зустрічає.
Сторона ця сказала, що я занадто зла і агресивна, і саме це засмучує дитину.
Після годинного дзвона нас перевезли до Готелю Дельфін Марина. Жодних документів (а я за ними ходила) про те, що заявка була потерта, мені не видали, а просто надіслали.
У Дельфін Маріні?
Номери досить просторі, але щоденне прибирання полягало лише в розмахуванні пилу та піску від центру номера, ванна та коридор залишалися практично недоторканими, рушники хоч чисті, але всі суцільно вкриті зеленими та коричневими плямами (дитина ними не витирала). Кути у ванній покриті цвіллю. Шампуні та ін. давали лише на особливе прохання. Їжа протягом дня мало підходить для дітей, яких не мучать картоплею-фрі та солодощами. Супи дуже жирні, складові гарячого та салатів явно переміщуються з недоїденого на обід до страв на вечерю. На щастя, з нас ніхто не отруївся – і це, я вважаю, удача. Пляжу реального у готелю немає, хоч і стоїть він прямо на березі, одні бетонні плити та причал для човнів. Найближчий пляж у сусіднього готелю дуже брудний: сміття, недопалки, сухі водні рослини не забираються зовсім.
Ми ходили на пляж готелю Сіріус-Біч, там чистіше, але народу так багато, що лягти неможливо. Покапати в пісочку теж задоволення не принесе – знайдеться десяток бичків та пивних пробок. Рятувальники на пляжі тільки свистять. У шторм ні за ким не лізуть (за чутками, під час нашого перебування потонуло 3 людини). Коли сина подруги вжалила медуза, нога і живіт опухли, дитина плакала, лікар цілодобової служби сказав, що це все скоро пройде, і запропонував покинути медпункт, щоб з купальників не капало йому на підлогу.
Минулого року враження були ще яскравішими.
згорнути