Monika 3*

У Чорногорію ми приїхали вже вчетверте! Відпочивали у жовтні 2007 р. Але так потрапили вперше! ! ! Довго хотіла написати відгук, але якось усе було колись. Ще з Москви
забронювали Віллу Моніка! І попало ж нас! Господарі вілли Анжела та вілли
Моніки – одні! Назвати їх, крім як Ланцюгові собаки - мова просто не
повертається! Невростеники – це ще легко, просто ... →шизофреніки та хулігани!
Битися, вламуються в номер, коли їм заманеться! Слово не заходьте -
служить як відмичка від твоїх дверей! Не важливо голий ти там чи ні, вони
вриваються і починають нишпорити за номером! Те саме вони роблять коли ти
миєшся! Також безпардонно ввалюються у ванну і перевіряють один ти там або
заховав кого! : ) Взагалі хто хоче зіпсувати собі відпочинок - ласкаво просимо на
ці дві вілли! Ми після того як нам нахамили - зателефонували приймаючій стороні
і попросили нас переселити, що в нашої приймаючої не викликало подиву і
наше прохання було відразу ж задоволене! Мабуть не вперше! Синці на руках
досі не пройшли! Загалом відпочинок у Чорногорії прекрасний! Якщо хочете
подробиці, то пишіть – розповімо все як є! : )))
згорнути

У Чорногорію ми приїхали вже вчетверте! Але так потрапили перший! Господарі вілли Анжела та вілли Моніки – одні! Назвати їх, крім як Ланцюгові собаки – мова просто не повертається! Невростеники – це ще легко, просто шизофреніки та хулігани! Битися, вламуються в номер, коли їм заманеться! Слово немає не заходьте - служить як відмичка від твоїх дверей! Не важл... →иво голий ти там чи ні, вони вриваються і починають нишпорити за номером! Те саме вони роблять коли ти миєшся! Також безпардонно ввалюються у ванну і перевіряють один ти там або заховав кого! : ) Взагалі хто хоче зіпсувати собі відпочинок – ласкаво просимо на ці дві вілли! Ми після того як нам нахамили - зателефонували приймаючій стороні і попросили нас переселити, що у нашої приймаючої не викликало подиву і наше прохання було відразу ж задоволене! Мабуть не вперше! Синці на руках досі не пройшли! Загалом відпочинок у Чорногорії прекрасний! Якщо хочете подробиці, то пишіть – розповімо все як є! : )))
згорнути

У Чорногорії побували утричі. Про віллу. . . Це голосно сказано, звісно. Будинок із одним під'їздом. На кожному поверсі по 2 номери. Один належить "Моніці", другий - інший віллі з важкою назвою. Номер дуже гарний! Три балкони (2 маленькі, один величезний), три спальні, вітальня, суміщена з кухонним блоком, один туалет, 2 телевізори. Кондиціонер тільки у віта... →льні. Тож у спеку доведеться важкувато. . . З водою
проблем не було (налякали постійними відключеннями води ті, хто їздив у червні-липні). Благо нас це не торкнулося, а ось місцеве населення до діжок регулярно ходило. У спальнях паркет. У вітальні та на балконах плитка. Акустика будь здоров… Розмови в номері поверхом вище чути було чудово.
У день прильоту вирішили відзначити цю подію. Розташувалися на балконі. Там великий скляний стіл та 6 стільців. Мали необережність упустити пляшку. Скло об кахлі – самі розумієте, ефектно було. І тут я вперше і востаннє побачила чорногорця-неврастеника. Господар тут же почав ломитися у двері, кричати сербською (іншими мовами, як з'ясувалося після допиту, не володіє). Кинувся на меншого чоловіка, на більшу особину не ризикнув. Ледве вгамували. Підозрюю, він вирішив, що ми розбили його стіл. На цьому скандал і скінчився. Коли запитали, до якої години можна шуміти, відповідь була до 10. З огляду на те, що дітки у нас уже дорослі й досить голосні… вчилися вечорами розмовляти пошепки.
Рушники міняють щодня, зі збиранням не заморочуються. Сейфу немає.
Ховайте гроші, куди хочете. У зв'язку із цим зачиняли кімнати на ключ. Як часто міняють білизну – не знаю (один раз нас зловили та перестелили ліжка), дублікатів ключів вони не мають. Електричний чайник був із собою – дуже рекомендую тим, хто має номери з кухнею. Порівняно з 2002 роком відпочиваючих стало втричі більше. На пляжі можна знайти місце. А ще краще взяти катамаран, відплисти подалі і пустувати у воді скільки душі завгодно. Сервіс на тому самому рівні. Про ціни багато хто вже писав. З минулого року не змінились.
Годувалися у своєму улюбленому ресторані-їдальні «Кенгуру». Готують скрізь приблизно однаково, а подалі від берегової лінії виходить дешевшим. Якщо не ліньки готувати – сходіть у «месару». Найсвіжіші напівфабрикати! Можете самі зварити, посмажити, можете почекати - все приготують. За креветками і рибою потрібно рано-вранці бігти на ринок (або ввечері купити у рибалок на набережній). Там же можна купити й олію оливкову, сири, пршут. Асортимент у маркетах цілком на рівні. Цікаві страви готують у ресторані «Моцарт» (біля стіни старого міста столики, сам ресторанчик усередині). В італійському ресторані "Маша" гідні стейки з грибним соусом. Щоправда, заклад не з дешевих.
Про екскурсії...Якщо у вас міцні зади - то можна. Не кожен витримає мотання на автобусі серпантином або на знаменитій «Весні» по воді (а там дерев'яні лавки) протягом усього дня. Різниці між екскурсіями від російських туроператорів та пропозиціями з набережною жодної, крім ціни. Знову ж таки треба мати сильні ноги. Підйом та спуск на Ловчен, Острог чи которську фортецю – для сильних. Особливо це стосується літніх людей. І до тих, хто боїться висоти. Спостерігали сцени… Обов'язково беріть із собою воду. Якщо ліньки нести, то у фортеці (Котор) вам продадуть її за 2 євро 0.3 л. Всі люди, звичайно, різні. Деякі у захваті від Скадарського озера – я пас. Вид зверху – незабутньо. Краса незвичайна. А прогулянка ним – ні про що. Екскурсоводи… Монотонно торохтять про Петра Петровича – заплутатися можна миттєво. Простіше купити довідник (там абсолютно та сама інформація – слово в слово). Я не люблю екскурсії «галопом Європами». За кермо у нас ніхто не ризикнув сідати (кількість аварій у Чорногорії, на мій погляд, різко збільшилася). Зробили простіше. Сфотографувала розклад автобусів на станції – звідти і танцювали. Таким "макаром" ми з'їздили в Котор і на Ловчен. До якого доїхали
за 30 хвилин. Спокійно прогулялися, побачили місцеве весілля (дуже мальовниче). Спокійно пообідали. До Ловчена добиралися важче. Доїхали до м. Цетіньє, там взяли 2 таксі і на них уже добиралися до гори. Поки не привезли 5 автобусів туристів, насолодилися тишею та красою, спустилися до ресторану, покуштували найсмачнішу баранину. Назад на тих же таксі доїхали до Цетіньє (при цьому привітний Перо розповів про пам'ятки і в машині у нього звучав гурт «Кіно»)). Одну годину погуляли самі, а потім нас відвезли до Будви прямо до вілли. Загалом обійшлося нам це задоволення на 10 євро дорожче за путівки з набережною. Воно того варте! ! ! Так само можна дістатися і до Блакитних печер. Тому що про «Весну» у мене не найкращі спогади… попа як сковорідка, гіди п'ють і слухають місцеві задерикуваті пісні про «Свина паштету», періодично вставляють диск із записом оповідань про місцеві пам'ятки російською та сербською. У Будві таксисти більш жадібні - беріть двигуни в інших містах.
Країна чудова, народ привітний! А якщо ви регулярно залишаєте чайові – вас люблять! Наші співвітчизники налагодили випуск газети та журналу «Російська Адріатика». Дуже цікаві та пізнавальні статті. Радіти, зважаючи на все, нам, не дуже багатим туристам залишилося недовго. . . Острів Святий Стефан на 30 років узяла в оренду сінгапурська фірма. Пляж Королеви закрито. Готель «Медітеран» вже працює. Острів Святий Нікола, як і раніше, закритий. Ціни, напевно, зростатимуть.
Загалом і в цілому чудово відпочили. Рекомендую відпочинок у цій країні всім не особливо розпещеним сервісом людям. Хоча такі унікуми траплялися… Одна панна модельної зовнішності після рафтингу мітингувала, пам'ятається… Мовляв, мене всю забризкало, це жах якийсь і все в цьому дусі… Що тут скажеш? )))
згорнути