Rozmarin 3*

Думаю, що Трансільванія - місце, яке просто неможливо не закохатися! Тут є все: чисте гірське повітря, мальовничі краєвиди, архітектурні та історичні пам'ятки, сучасна розвинена інфраструктура та європейський сервіс. Все це дуже сильно контрастує з дпресивними районами на півдні Румунії, які ми проїжджали, прямуючи до Болгарії в рамках туру "Весняний коктейл... →ь. Болгарія+Румунія" (Акорд-тур). Причину такого разючого контрасту пояснила наш гід у Румунії Ірина Чобану. Справа в тому, що чорноморське узбережжя Румунії не витримує конкуренції зі своїми сусідами – Болгарією та Туреччиною. Причиною тому, серед інших, стала велика європейська річка - Дунай, якій заманулося, переважно, впадати в море саме в Румунії. "Дунай каламутить нам море", - вирішив румунський уряд, і махнув рукою на всі досягнення епохи Чаушеску в цій галузі. Довіривши свої приморські здравниці до рук приватного бізнесу держава зосередилася на розвитку гірськолижних та бальнеологічних курортів. І, судячи з кількості німців і американців, що відпочивають тут, не прогадала.
Готель Розмарін (Rozmarin) знаходиться в невеликому затишному містечку Предял. Це найвища точка Південних Карпат, містечко знаходиться на високогірному перевалі (1060м), який служив колись природним кордоном між Валахією і Трансільванією. Незважаючи на те, що курорт вважається гірськолижним, життя тут вирує цілий рік. "Розмарин" знаходиться в тихому прекрасному місці, далеко від центру (хвилин 20 пішки), але навколишня тиша і спокій це компенсують. Цікаво спостерігати, сидячи на другому поверсі ресторану, як під вікнами пропливають хмари. . . Почуваєшся як уві сні. Номери маленькі, але затишні. У номері: фен, холодильник-мінібар, телевізор (російських каналів немає), шафа, два ліжка - загалом, "стандартний набір": ) Гарний різноманітний ситний сніданок, привітний англомовний персонал. По приїзді в готель, більшість нашої групи відправилася "на розвідку" в центр, ми ж, стомлені переїздом, вирішили повечеряти в ресторані при готелі.
Ресторанчик "Розмарина" оформлений у вигляді "мисливського будиночка", все довкола зроблено з дерева та сходи, та меблі. Офіціант, який обслуговував нас, знав кілька слів по-російськи, а у мене під рукою був румунський розмовник, так що ми легко знайшли спільну мову - англійська: Р Всупереч нашим песимістичним очікуванням, ціни в ресторанчику виявилися прийнятними і ми з подругою "відстовбурчилися" аж на 12 євро у ресторані зі "спецобслуговуванням" та живою музикою. У "Розмарині" подають дуже смачне біле вино, ціна якого всього лише 3 лея за келих (це менше одного євро), у "бюджетній" Болгарії в аналогічному ресторані келих вина коштує три лева (близько півтора євро). Мітітеї (Mititei) - національне блюдо, свинячі ковбаски, невеликі, але дуже ситні -2.50 лея за шт. , "Болгарський салат" 300 гр -13 лей, булочка ("кіфле") - 1 лей, ще в меню були різноманітні чорби ( супи) від 4 до 8 лей, але, на жаль, о 8 годині вечора годувати нас супом відмовилися: (У ресторані можна розраховуватися кредитною карткою, що дуже зручно, тому що грошей розміняти в принципі, не було де. На кордоні та на ресепції готелю курс не дуже вигідний 3.90 лея за 1 євро, тоді як у тому ж Брані, куди ми поїхали наступного дня, можна було обміняти валюту по 4.0 -4.05 за 1 євро.
Взагалі в Румунії, хоч і "напруж" з банкоматами, натомість картки приймають практично скрізь і в кафе на заправці, і в магазині, що було дуже зручно, особливо дорогою Болгарію, тому що зупинок для обміну валюти туроператором не було передбачено взагалі. Зголоднілих туристів завозять до "пригодованого" кафе типу "бістро" на околиці якогось забитого селища, де всю їжу нам продають за євро. Звичайно, картку там у мене відмовилися приймати, хоч термінал і був у наявності. Обід з чорби, курячої ніжки та чашки кави коштував мені 8 євро! Це майже вартість вечері в ресторані "Розмарина" на двох із алкоголем Домашній, виготовляється тільки тут) - 33 лея кг, виходить десь 13-15 лей за невелику голівку. Цуйка, яку продають на сувенірному ринку дуже дорога - по 60-40 лей за пляшку. Минулого року, коли подорожували самостійно, таку саму купували в супермаркеті в Галаці по 20 лей: ) Так що я обмежилася покупкою домашньої палинки, змовившись із румунським дідусем на 15 леях за півлітра. До речі, палинка виявилася дуже смачною. Рекомендую любителям міцних напоїв. Але взагалі, я на сувеніри не дуже витрачалася, по-перше грошей після Болгарії залишилося небагато, а по-друге ще торік кілограм магнітів звідси привезла : ) Та й часу для походу по ринку було обмаль - всього півтори години, а ще треба було встигнути перекусити перед довгою дорогою.
Сподобалися "Акордовські" екскурсії Браном і замком Пелеш, вартість екскурсій - 20 євро, може і дорогувато, але я не пошкодувала. У замку Пелеш платне фото - 30 лей, фотографувати тільки без спалаху. Я пожадувала, думала - книжечку куплю, дешевше буде, а фотки там ті самі. Коротше, вийшло, що краще б я зйомку сплатила. Книжечка коштує ті ж 30 лей, фоток в ній дуже мало і якість їхня посередня. З горя купила дорогий магніт з видом замку - 15 лей: )
Румунія - країна загадкова та гостинна. Мрію провести в місцевих горах хоча б половину своєї відпустки: )
Бажаю всім приємних подорожей та яскравих вражень! : )
згорнути