Oriental 3*

Ласкаво просимо до СРСР!
Єдина перевага - близькість до центру Будапешта. В іншому – відстій!... →
згорнути

Це жах якийсь, а не готель, брудно кругом, ліжко жахливе і рушники теж, страшно навіть користуватися ними, номери - як стайня, годують жахливо, нічого не можна в душу вбити, але треба віддати належне хлібу - дуже смачний - це один єдиний зплюсів! Щоправда, ще є wi-fi. Душова і туалет - теж страшнисько, не знаю, хто йому дав 3 зірки, він і на дві насилу тягне... →, нікому не раджу, бо одна нервування! ТБ стоїть для меблів - не працює. У моїй практиці – це перший такий жахливий готель трійка за кордоном!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ! !
згорнути

Готель виправдовує свої три зірки. Усередині виглядає привабливіше, ніж зовні: оформлений у східному стилі. Номери невеликі, але затишні. Персонал привітний, завжди відгукнеться на будь-яке прохання і відповість на запитання, що цікавлять. Сніданки хороші, але могли б бути й кращими : ). Хотілося б якоїсь випічки чи бісквіту до чаю. У номерах прибираються що... →дня. Територіально готель розташований неподалік площі Героїв. Поруч із готелем автобусна зупинка. Автобус номер 105 доїжджає і до площі Героїв, і йде проспектом Андраші, і до Будайської сторони. Тобто до більшості визначних пам'яток добираєшся без зусиль. Проїзні квитки можна придбати прямо на ресепшені. Для тих, хто приїхав до Будапешту знайомитися з містом і планує проводити в готелі мінімум свого часу, то Орієнталь підходить якраз.
згорнути

Не можу сказати що у захваті. Розташування хороше, хвилин 15 до площі героїв. Не сподобалося, що маленький дуже і нудний, людей не було. люблю коли в готелях життя вирує! Номер непоганий, все є. прибирали кожен день. ось їжа звичайно не порадувала, але наїстися можна було)) вобщем, 3 * і є 3 *... →
згорнути

Подорож сподобалася дуже. В одному з нечисленних мінусів – готель. У номерах не прибирали 4 дні нашого перебування. Номери маленькі, як для 3-х місцевого, де ми жили, то взагалі комірчина! Санвузол - тісний із проблемами зливної частини водопроводу. Сніданки так собі на "3". Дуже погано топили. Було холодно. Коли ми ночували в одному транзитному готелі, назв... →у міста навіть не згадаю, так там умови були набагато кращі. Неодноразово наш гід намагалася з'ясувати щось із приводу опалення, але безуспішно. Обіцяли, але нічого не змінилося. Не хотілося б знову потрапити до цього готелю!
згорнути

ВІДГУК ПРО ПОЇЗД ДО УГОРЩИНИ З ФІРМОЮ «АККОРД-ТУР» (м. Львів) у вересні 2006р.
У мене завжди так - відкладаю все до останнього моменту. Ось і цього разу ніби почав підбирати тур за місяць, а як до остаточного рішення, так довелося вперед паровоза за тиждень все робити. Слава богу, що в наявності було одне місце в автобусі, і я без роздумів одразу ж забронюв... →ав його собі. На поїзді до Львова, там речі в камеру зберігання та розпочалася оглядова екскурсія містом. Львів дуже приємно здивував старовинними будинками, соборами, церквами. Дуже красиве місто, але брудне та проблеми з каналізацією у нього. Мабуть я назвав би Львів культурною столицею України, принаймні мені так здалося. Екскурсовод – симпатична та приємна дівчина, дуже освічена та інтелігентна, проводила цікаву екскурсію та відірватися від її оповідань було неможливо.
Адже ще потрібно було зробити купу фоток, які зайняли десь 400 мегабайт. Після екскурсії була вечеря в «Пузатій хаті», якщо чесно, то не дуже смачно та дорого. Зате залишилося ще трохи часу погуляти містом і о 21-00, коли всі зібралися та зареєструвалися, наш гід по Угорщині – Михайло, роздав усім паспорти та подарункові диски. І ось ми вирушили в дорогу. Відразу скажу, що нам пощастило з Михайлом, дуже чуйна і приємна людина, допомагала у всіх випадках. Взагалі організація поїздки чудова. Все що розписано по хвилинах, по цих самих хвилинах і виконується. Сервіс фірми дуже гідний. Звичайно, є недоліки, але на них я зупинюся трохи пізніше. Тож до кордону Михайло нам розповів усю програму та відповів на всі наші запитання. Потім була санітарна зупинка на півгодини з чаєм та кавою. Усі формальні процедури на кордоні ми пройшли дуже швидко, навіть не довелося виходити з автобуса.
І зараз хочу поділитися першою практичною порадою. Якщо у вас зранку купальні Мішкольц, то на угорській стороні поміняйте на форинти 20 євро або 20 доларів. Більш не треба, курс на митниці не дуже вигідний. Наприклад, я поміняв 20 євро за курсом 265 форинтів за 1 євро, а в Будапешті потім був курс 272 форинти за євро. Отже, всі процедури закінчено, паспорти проштамповані, час на годину тому переведено, і ми вирушаємо до Мішкольца.

О 07-30 знову санітарна зупинка, народ вмивається, чай, кава, сніданок та о 09-00 усе вже стоїмо біля купалень Мішкольц. Коштує це задоволення 1440 форинтів за 3:00 (5.5 євро). Слід зазначити, що фірма дуже добре підготувала програму. Після нічного переїзду відразу опинитися в термальних купальнях – це конкретний релакс. Відпочиваєш і душею, і тілом.
Друга практична рада - спустившись в купальню, одночасно йдете в темну кімнату, вода там гарячої і ситуація зроблена своєрідно - нічне зоряне небо і водяне підсвічування створюють шалений інтим. Плюс там ще луна колосальна. З ранку там нікого немає і можна добре відпочити, а вже через годину після відкриття народу набивається багато, все бубнять і створюють тільки хаос. Загалом ці купальні – це класна ідея, що набираєшся нових сил для переїзду в Будапешт. У 15-30 ми вже оселилися в нашому готелі ORIENTAL*** (Fay utca).

Небагато слів про готель – готель після ремонту, пластикові вікна, холодильник, телефон, душ, туалет у номері. Загалом все для готелю цієї категорії. Я був дуже задоволений. До площі Героїв автобусом 10 хвилин. Поруч із готелем китайський ринок. Сніданок нормальний, ніхто не контролював нас, тому зі сніданку народ виносив стільки їжі, що її вистачало на обід як мінімум.
Оселившись у готель та відпочивши трохи, о 17-00 розпочалася оглядова екскурсія з площі Героїв. До нас приєдналася екскурсовод Лариса, її розповіді були дуже цікаві. Але загалом усе було галопом Європами. Тому моя вам чергова практична порада – спокійно завітайте на оглядову екскурсію, щоб бути в курсі де і що знаходиться, і на наступний день ви самі можете все це без метушні подивитися.

Отже, оглядова екскурсія включала пл. Героїв, замок Вайдахуняд, базиліка Св. Іштвана, проїзд на автобусі біля парламенту (там були на той час демонстрації з приводу відставки прем'єра), переїзд через міст Сечені та прогулянка Будою (рибальський бастіон, церква Маттіаша, Палац Габсбургів). Усього 5 годин. Звичайно все бігом і поспіхом, але все одно перші враження дуже сильні. Мені здалося, що Будапешт красивіший за Прагу і Барселону. Особливо у нічних вогнях. Втомлені та задоволені першим днем ​ ​ ми повернулися до готелю без сил.
А завтра з ранку на нас чекала поїздка в Szentendre, потім торговий комплекс Кампона і ще що я вже не пам'ятаю. Але я як людина загартована різними поїздками (Румунія, Болгарія, Туреччина, Польща, Чехія, Франція, Іспанія) вигадала свою програму. Раніше поснідавши, я о 08-00 озброївшись картою, вийшов із готелю. Поряд із готелем красива католицька церква, далі купивши квитки на автобус (1 квиток коштує 185 форинтів або 70 євроцентів) доїхав до вулиці Андраші. Це дуже широка і фішенебельна вулиця, на ній знаходяться посольства та старовинні будинки. Своєрідно відреставрували будівлю колишнього КДБ, дуже оригінальну будівлю балетної школи та оперного театру. Зізнаюся чесно, все це під час оглядової екскурсії подивитися не вдалося. У цей час наша група вирушала до Szentendre (екскурсія за 15 євро). Я вирішив поїхати туди самостійно наступного дня. А зараз я виходив до базиліки Святого Іштвана (це перший король Угорщини).
Вхід у храм безкоштовний, а ось щоб піднятися нагору потрібно заплатити 500 форинтів (1.85 євро). Види там чудові, ось де є розгулятися любителям фото та відеозйомки. Далі виходжу до Дунаю і милуюсь будайською стороною. Іду до парламенту, де відбуваються демонстрації, спілкуюся з населенням, фотографуюсь із прапорами. Дуже все спокійно та яскраво. Треба відзначити, що проблем з англійською в Будапешті немає, швидше за все, у мене були проблеми з англійською. А нічого, на суміші англійської, російської та французької всі проблеми завжди вирішуються. Далі йду на Vigado ter. , там щогодини відходять кораблики з прогулянкою Дунаю (2500 форинтів за годину або 9.3 євро). При вході видають навушники і ви можете слухати екскурсію будь-якою мовою та напій на ваш вибір.

Приголомшлива прогулянка – будівля парламенту, просто завмираєш, таке враження, що це жива істота.
Взагалі від Будапешта йде шалений позитив, начебто ти не закордоном, а у себе вдома – так легко та приємно. Фото клацаю одне за одним, благо цифровик все це дозволяє. Прогулянка Дунаєм дуже сильно окриляє і наповнює цінностями типу «як люди жили, як тонко відчували». Після прогулянки я думав перейти на будайський бік, проте не тут було. Поряд із Vigado ter починався проспект Rakoczi. Добре, що я потрапив сюди, будівлі як іграшкові, дуже багато старовини, погляд не може відірватися. Дедалі глибше я входжу в Rakoczi, все далі від будайської сторони. Скажу одразу, що до Буди я цього дня так і не потрапив. Згорнувши з Rakoczi ліворуч, пройшов красивою вулицею (не пам'ятаю її назву). Зателефонувавши, я домовився про зустріч з одними моїми знайомими. Наші люди, які кілька років тому переїхали до Будапешта жити. До зустрічі було ще 2 години, і я встиг поїхати в готель, прийняти душ, пообідати і навіть відпочити.
Під час зустрічі мені розповіли, звичайно ж найважливіше у таких поїздках – це як провести вечір та ніч із користю для тіла. На карті були позначені всі злачні місця, а саме стрипбари із шоу-програмами. Один із таких я вирішив цього вечора і відвідати. Він був недалеко все від того ж Rakoczi. Однак перед цим я встиг побувати ще біля нічного парламенту. Людей вже було багато, багато прапорів, стрічок, значків, різних транспорантів. Один навіть був російською мовою – типу ТОВАРИЩАМ НЕМАЄ!!!! ! Потусувався з ними я трохи, пофоткав, зняв відео і якось нудно стало вже. Тому я вирішив повернутись на Rakoczi.

Якраз стрип-бар уже був відкритий, я зайшов, але народу було поки що небагато. Програма починалася ще за годину і я міг спокійно випити пива та розглянути обстановку. Невеликий бар, мабуть, для вузької публіки, хоча народ все прибував і прибував. Дівчатка-офіціантки у шкіряних топиках розносили замовлення, народ спілкувався спокійно.
Власне кажучи, початок програми я навіть пропустив, не було жодних оголошень, ніхто не запрошував перейти в інший зал. Тільки за рухом людей я зрозумів, що в сусідньому залі щось почалося. А там справді вже сет погасили, увімкнули фонограму та світломузику. На сцену непомітно вибігла дівчинка в міні спідниці, блузці та краватці і почала кружляти біля жерди, поступово скидаючи весь одяг. Не описуватиму все конкретно, адже кожен із вас міг спостерігати схоже багато разів і в нас. Просто додам, що за нею вийшла ще одна дівчина, а потім на сцені з'явилися відразу голі дівчина і хлопець. Ось тут одразу по залі пішов легкий гул. Мабуть, піпл не чекав такого. Ну і відразу, як би це м'яко сказати, на сцені почалася оргія (оральний, вагінальний, анальний секс). Все це під музику і в ритмі танцю зі стогонами та зітханнями. Незвичайність полягає лише в тому, що в Україні я такого не бачив.
Але знаю, що у Європі дуже поширене. Скажу лише, що оргазм вони зімітували. Все це видовище мені коштувало 1900 форинтів (7 євро), включаючи літр пива. Цього дня я втомився не менше, ніж у попередній, і тому взяв таксі до готелю (10 євро, хоча це дорогувато, можна було б напевно і за 7 доїхати). Зате на мерседесі і швиденько - через півгодини я вже лежав у себе в номері і думав, як проведу наступного дня.

Поснідавши (хочу відзначити один дуже смачний салат – ананас, перемішаний з чорною та білою смородиною, такого темно-фіолетового кольору), я вирішив відвідати Szentendre. Я доїхав до Deak Ferens ter, пересів на метро (червона гілка) і доїхав до станції Bathany, звідки кожні 10 хвилин до Szentendre йде HEV (електричка дуже пристойна, з м'якими сидіннями). Квиток в обидва кінці коштує 994 форинти (3.7 євро). Вчорашня екскурсія коштувала нагадаю 15 євро. Через 45 хвилин я був уже в Szentendre. Невелике містечко, затишне багато сувенірних лавок та церков у православному стилі.
Є музей та магазин марципанів, де я придбав подарунки та сувеніри. Зробив багато фоток та поїхав назад. Взагалі я скажу, що поїздка до Szentendre за 15 євро того не варта. Якщо хочете, можете самі поїхати, а так марципани можна і на ринку в Будапешті купити.

Повернувшись до Будапешта, я відвідав Вестенд сіті – величезний торговий центр, де придбав диски з угорською музикою. Ціна дуже висока, десь 4300 форинтів за диск (16 євро). Потім переїхав до супермаркету Теско, купив трохи продуктів і звичайно спиртного – мартіні 0.5 л коштує 840-890 форинтів (20 гривень), чинзано 0.75 л коштує 1090 форинтів (25 гривень) – ціни просто смішні. Повернувся до готелю, відпочив, пообідав і знову до міста. Вже вечоріло і в Буду знову не потрапив. Якесь зачароване коло. Натомість погуляв Пештом, знову був біля парламенту – демонстрантів явно побільшало – казали, що на вихідні з провінції багато приїхало. Ближче до 22:00 я вирішив відвідати інший бар.
Там нічого особливого не виявив – випивка, дівчатка танцюють, нічого вчорашнього та близько не нагадувало. Додому дістався таксі за 8 євро. У цей день наш гурт їздив на Балатон. Враження у них були різні, але якщо все привести до спільного знаменника – то того не варто (25 євро екскурсія + обід 8 євро). Те саме азовське море, що тільки заросло очеретами. Ще на зворотному шляху у пробці простояли. Приїхали до готелю о 9-й вечора – вже їм нічого не хотілося.

Я дуже задоволений, що одразу відмовився від групових екскурсій. Наступного дня я знав – сьогодні тільки Буда. Хоча зранку і довелося знову затриматись у Пешті. Пройшовся по набережній, де дівчинка-принцеса і вийшов до ланцюгового мосту Іштвана Сечені. Дуже красиві арки, що нагадують Тріумфальну арку в Парижі. На фунікулері піднявся до палацу Габсбургів, гарний вид на Пешт відкривається звідти. Пройшовся до церкви Маттіаша, Рибальським бастіоном.
Взагалі треба зазначити, що погода стояла тепла та безвітряна. Усі ходили у футболках. Сам Будапешт дороге місто, житло, харчування дороге, наприклад, пляшка води 0.5 л коштує 230 форинтів (0.85 євро). Обід у Пешті: перше, друге коштує 7 євро на одного. Увечері того ж дня знову повернувся до рибальського бастіону і просто сидів там і релаксував. Так було прикольно посидіти спокійно, покурити і відпочиваючи насолоджуватися цією простотою та розкішшю. А з парламенту долинали промови демонстрантів, але це швидше доповнювало цю шалену атмосферу радості та щастя. Звичайно ж я не міг цього останнього вечора в Будапешті не прийти до парламенту. Мабуть, тут я був найбільше. Під'їхав автобусом до пл. Героїв і сфоткався там уночі. Підсвічування шалене. Вирішив на таксі не витрачатися і автобусом доїхав до готелю. Спати ліг пізно, збирав усі свої речі.
Вранці поснідавши, ми виселилися з готелю і попрямували до Егера – маленького, затишного та красивого містечка.

Одна претензія до турфірми – треба давати хоча б годину вільного часу в Егері на огляд фортеці. Потім переїзд у долину гарних жінок, дегустація угорських вин та обід. Чесно кажучи після торішніх французьких та іспанських угорські вина не вразили взагалі. Я навіть не привіз додому жодного літра. Обід – 1600 форинтів (6 євро) без вина. Далі шлях до Дебрецена – відвідування аквапарку (1300 форинтів за 2 години або 5 євро). Аквапарк критий, не можна сказати, що суперський, але середній. Перед нічним переїздом в Україну це було чудово. І ось перед поверненням додому остання наша зупинка – це супермаркет Теско – тут ми витрачали свої останні форинти. Від Теско до кордону майже півгодини. Дивно, але черг на митниці не було і ми пройшли обидві митниці, напевно, за годину. А о 07-30 ранку вже були у Львові.
Тепер хочеться все підсумувати:
1. поїздка чудова, організація поїздки турфірмою перевершила мої очікування, Угорщина вартий того, щоб її відвідати.
2. перед поїздкою обов'язково визначтеся з пріоритетами (що ви більше бажаєте Будапешта або самої глибинки), для чого почитайте відгуки в інтернеті та перегляньте фото.
3. якщо будуть питання, напишіть мені на адресу: plaz1@rambler. jw. org uk і я з задоволенням відповім.
згорнути