Coconut Grove An Indy Resort 4*

Відпочивали у листопаді 2014 у цьому готелі. Купуючи тур, довго вибирала готель, читала відгуки та зупинилася саме на цьому готелі. Пишу чесно, як саме цю інформацію я ніде не бачила, а на місці спливли ці неприємні, як виявилося звичайні для Індії, моменти. Почнемо по порядку- довгий переліт втомив і після прибуття близько 6 ранку в готель нам було заявлено... →, що номери вільні є, але заселення з 12 годин, тому або ми доплачуємо 1500 рупій за раннє вселення, або сидимо на ресепшені до 12 годин. І нам не покладено був сніданок, т до знову таки, заселення з 12 і це звичайна справа для Індії. Заплатили, тому взяли з собою сина 8 років і він сильно був виснажений перельотом. Дали номер....нас 3-е, а ліжок 2 односпалки....На моє запитання а де ж спатиме третій мені сказали що нам такий забронював туроператор. У ваучері було чітко вказано 3 особи. Зв'язалася з турфірмою і гідом по Індії, але на жаль. . . всі вмили руки. Турфірма сказала що все було правильно забронювало і ваучер на поселення є документ про це свідчення. А гід просто мило усміхнулася і сказала що в Індії все інакше і вже від нас залежить як і за скільки ми домовлятимемося. Найсумніше, що з англійською у нас не дуже, а їхня англійська з індійським акцентом. . це щось. Загалом я пішла на ресепшен і абияк (грошей я не платила) ми зрозуміли один одного і о 12 годині нас переселили в номер з великим двоспальним ліжком і односпальним (на що гід по індії сказала що це на ідусів не схоже-дуже боляче швидко вони нас переселили). Номер невеликий, але затишний та чистенький. Прибирання щоденне, брудна і дірява білизна я міняла відразу ж, не витрачаючи нервів. . просто йшла на ресепшен та вказувала на проблеми. 10-15 хвилин і все вирішувалося. Кондиціонер працював чудово, але розташований на протилежній стіні від 2-спальної ліжка, тому включали його коли там не спали, щоб не захворіти. Гаряча вода не працювала, вірніше була кнопка, якою вона повинна була вмикатися, а сама кнопка не працювала - 2 дні я ходила на ресешен після кожного відвідування номера ремонтною бригадою зі спробою усунути поломку і кажучи що води немає. Але на третій день таки, про диво, вода з'явилася і більше проблем не було. Їжа. . . це окрема тема. Сніданки-омлет, яєшниця-готовив індус на запит. Були варені яйця, пакетований сік, аля масло, тости, пластівці, молоко і 2 миски фруктів-кавун, ананас або папая. Якісь сосиски чи ковбаса зовсім не їстівні. квасоля в томаті і що ще, що я пробувала але це їжа не для нас....неїстівна. Але голодними ми не йшли. Вечеря - за 10 днів лише 2 рази було представлено їстівне перше у вигляді курячого супу. В інші дні це було щось незрозуміле, іноді желеподібне і з незрозумілим запахом. Дуже смачні коржики 2-х видів. Хрумкі і гоструваті-син їв із задоволенням, і м'які теж дуже смачні. Морозиво-відмінне+ якийсь дивний дисерт, який я спробувала пробувати, але це знову ж таки не на наш смак їжа. Була рибка-смачна. Рис - який можна було полити чимось. Іноді спагетті з соусом та бантики-їстівно. Після вечері йшли на пляж у шийк Джо і якщо було мало в їдальні, то замовляли у нього рибку, креветки або щось ще. Вдень так само обідали у Джо дуже смачно. Перепробували і супи і рис з морепродуктами, відмінні коржі з сиром та часником. Загалом, все, що потрібно. Що стосується території-дуже зелена та доглянута. Басейн-початок сезону, а на дні вже повно піску і навіть місцями слиз-про пилосос для чищення басейнів схоже співробітники готелю і не чули. Купалися там увечері, бо до хвилі на морі не дозволяли купатися дитині. Пляж чудовий-хрусткий пісочок-це щось. Вода тепла, але в той же час охолоджує за будь-якої температури повітря. Але в Індусів відсутнє поняття-сміття. бруд навколо. Але від цього потрібно просто абстрагуватися і відпочивати. Екскурсії – це окрема тема. Наша сім'я любить активний відпочинок, але вперше, ми зіткнувшись з Індійською бюрократією, поїхавши на екскурсію водоспад-слони-спеції, більше нікуди не поїхали. Вбити весь день, щоб витратити загалом 3 години на черзі (на водоспаді, хоча були в числі перших). І в цілому все зроблено так, що жодного задоволення ми не отримали. Але це якщо буде комусь цікаво-напишу докладніше що і як. В цілому, в готелі зайнятися не було чим. Тобто релакс у вигляді їжі, купання та лежання на шезлонгу..... за 10 днів це все просто набридло....навіть у 2-ці поряд через день була жива музика і якісь тематичні вечори, а у нас в 3+....нічого. Ще, дуже напружив аеропорт при прильоті в ГОА - всіх пасажирів направили на медогляд. . . все це було в такій товсті і метушні. 2 години черги, щоб поміряти температуру і отримати штамп у зеленому папірці. По ходу просування нам вручали ще 3 папірці, які потрібно було заповнювати, інакше наступний етап пройти було не можна. Все це дуже дістало. Гід, яка нас зустрічала, на все, що відбувалося, вимовляла чергову фразу - це ж Індія, тут це нормально. При проходженні паспортного контролю при вильоті-індус щось жуя прив'язався до нашого сина....близько 40 хвилин він нам тицяв у паспорт на дату народження сина а потім на саму дитину і повторював одну фразу-типу не відповідає віку. Що там не відповідало ми з чоловіком так зрозуміти і не змогли, але коли підійшла якась дівчина до цього робітничку і тицьнула йому в комп'ютер, той похитав головою, ну як це прийнято у індусів, сказав що все ок і нас пропустили. . . у нас був шок. Таких моментів було багато. Склалося враження, що індуси ходять купками один за одним, інакше вони просто не можуть. Все робиться довго, і взагалі вони нікуди не поспішають. якась логіка у них відсутня. Загалом, відпочинок був нічого, але в довгі 5 років я теж в Індію не поїду. Мабуть, не моя це країна.
згорнути

Добрий день! Гарний готель по відношенню ціна-якість. Готель добре розташований, близько хороший не багатолюдний пляж. Фото в інтернеті повністю відповідають. і це єдиний мінус готелю, ще одна біда всіх готелів Гоа брудні рушники і постільна, якщо таке траплялося відразу просили поміняти. Беріть сніданки. У номері все працювало, по одному пакету чаю та кави, ... → бут. видають при прибиранні кожен день, пляж. рушники видають. HI-FI платно 375 руп. день (1 $ = 61rp), але заплатив в перший день, пароль так до кінця відпочинку і не меняли. При готелі є магазин і масаж. салон. Готель підходить для сімей з дітьми та тихого спокійного відпочинку. рекомендую. Будуть питання, пишіть, із задоволенням, відповім.
згорнути

Відпочивали в Коконат Груф із 31.03. 2011р. до 10.04. 2011р. Літали від Пегаса. За 3 дні до вильоту нам повідомили, що час вильоту переноситься з 22-40 на 20-10, але це навіть краще, хоча про зворотній виліт нічого не сказали. Його також перенесли з 12-00 на 8-00 ранку. Виїзд з готелю о 4-20 ранку. У літаку видали міграційні карти та попросили їх заповнити. ... →Все англійською мовою і якщо її не знаєш, краще на сайті Пегаса роздрукувати зразок її заповнення. Допомогли заповнити добрі люди. Півтора години проштовхалися в аеропорту, проходячи митницю та отримуючи багаж та нарешті ми на вулиці. Швидко знаходимо зустрічаючого та свій автобус. Дорога до готелю зайняла близько години. Світанок нас застав у дорозі та перші враження: куди ми потрапили? Дороги вузькі, тратуарів немає, по узбіччю сміття, туман, пахне смітником, що горить. До готелю привезли передостанніми. На рецепшені російською мовою ні слова, але оформили швидко і відразу поселили в 31 номері на другому поверсі, але це за наявності вільних номерів. (А так заселення після 12-00. Наступного заїзду місця не вистачило. З 3-х пар прийняли 2-ге але після 12-00, а третю пару відправили до іншого готелю. ) У німері велике двоспальне ліжко, два крісла, журнальний столик, диван, спліт система, стельовий вентилятор, Ж/К телевізор на 70 каналів, але росіян жодного, холодильник, заповнений напоями за додаткову плату, чайник, чашки, чай, кава, цукор. Світло в номері вмикається після того, як вставиш бирку від ключа у спеціальне гніздо біля дверей. Ключ із бирки зняли та повісили на одну бірку з ключем від сейфа. Світло було завжди і кондиціонер працював цілий день. На ніч його вимикали та включали стельовий вентилятор. Вікна та двері в номері дерев'яні, щілини в палець, чутність сусідів відмінна, якщо говорять голосно. Санвузол великий: величезна стільниця, пластикова ванна (щоправда обшарпана), вбудований душ, шланг з маленькою сіткою для миття ніг. . . Унітаз змиває доти, доки натискаєте і тримайте важіль вмонтований у стіну. З туалетного приладдя лише два шматочки мила і три маленькі бульбашки з шампунем, гелем та кремом. Гаряча вода вмикається окремим вимикачем у санвузлі. Його можна швидко знайти шляхом увімкнення послідовно всіх вимикачів. Якщо він нічого не включає, то це він і його краще не вимикати. Усі розетки в номері включаються вимикачами. Сейфу в номері немає, хоч у деяких номерах є. Переодяглися і одразу пішли на сніданок. Сніданок в кафе на 2-му поверсі "шведський стіл", вівсяна каша, маленькі сосиски або смажена ковбаса, тушкована квасоля, оладки або млинці, всілякі пластівці з молоком, відварені яйця, на відкритій терасі смажать на ваше запитання. випічки, олія, джеми, соки. Стоїть тостер. З фруктів: нарізані ананаси, кавуни, папайя. Чай та кава розливають офіціанти. Обслуговуючий персонал дуже привітний та уважний. А далі – пляж. Йти до нього з найдальшого номера 5 хвилин. Стежка з готелю, викладена індійською цеглою, закінчується біля "намету" Гриші та Сашка. (До речі вони змінюють долари за гарним курсом. При нас $1=44рупі, а в готелі-$1=41рупі, але ні тут, ні там, ні в аеропорту довідок не дають. ) Далі починається піщана стежка, йти якою важко. Ноги потопають у піску. Краще прийняти ліворуч, там ґрунт твердіший. І ось ми на пляжі. Сипучий пісок перетворюється на хрумкий, як крохмаль. Зліва і справа боку розташовані шийки-місцеві екзотичні кафе, покриті пальмовим листям. Тут харчуються туристи, у яких тільки сніданки. Годують тут смачно, готують швидко, російською розуміють. У нас було "все включено", але ми тут їли акулу та краба. Замовляєте, виносять, показують і через 15 хвилин виносять готову страву з гіркою картоплі фрі, дрібно нарізаний капустяний салат із огірком, пимидором та солодким перцем та місцеві коржі. Все це коштувало нам 700 рупів. Пиво Кінгфішер 0.65 л. -70 рупій, спрайт, пепсі, місцевий лимонад-20 рупій. Біля шийок лежаки під парасольками. Вони муніципальні та за їх утримання власникам шийків платять, але за негласним законом за місце під парасолькою треба купити хоча б по пляшці пива та лимонаду. З моря постійно дме пристойний вітер і майже всі парасольки витріпані до дірок, але це нас не напружувало. Відразу за лежаками починається прибережна смуга. Пісок такий утрамбований, що рятувальний джип, що проїжджає по ньому, не залишає слідів. І ось воно морські вічні хвилі накочують на берег. Штилів тут майже не буває. Висота хвилі була від 0.5 до 1.5м. Вони не передбачувані. Бувало йдуть і йдуть малонькі, а потім раптом звідки не візьми налітає метра півтора і якщо стоїш по коліна, гребенем накриває з "ручками" і збиває з ніг. Якщо зайти глибше по груди, то хвиля йде рівна без гребенів піни і підстрибуючи на неї, "катаєшся" на хвилях. Дуже цікаве заняття. Температура води за 30 градусів. З ранку ще трохи відчуваєш прохолоду від перших бризок, а після обіду-бризки теплою водою. Пляж вільний, народу мало, начебто всі найближчі готелі порожні. Вільну пару лежаків можна знайти у час. Жебраків на пляжі майже не було. Двічі за 10 днів з'являлися хлопчик і дівчинка років п'яти і жінка з дитиною на руках, що викрикує російське слово "дай", але за одного слова "але" відразу відходили. Індуси на пляж приїжджали на екскурсію у білих сорочках при краватках. Ходили прибережним піском і фотографувалися на тлі моря. Запитали дозволу сфотографувати російських дівчат, але отримавши відмову одразу пішли. При виході з готелю не разу не бачили жодного жебрака. Територія Оцінка: 5 Територія готелю дуже доглянута, еелена і квітуча. Перші поверхи потопають у зелені та квітах. Невеликий басейн виконаний у формі вісімки. Одна частина глибиною 1.23 метра, інша - 1.53. Вхід у басейн із дрібної сорони. Поряд з басейном бар, ресторан і ранкове кафе. Випити томатного або ананасового соку (іншого не замовляли) місцевого пива Кінгфішер, Портвейну №7, горілки "Романів", "Фені" - місцевий самогон промислового виробництва з кеш'ю горіхів перегонки, ром "Old Monk". Все це дуже високої якості. Все це перепробував у величезних кількостях і на ранок прокидався ніби місяць у рот не брав, а тільки займався спортом. Обідали та вечеряли в ресторані за замовленим меню. Меню російською мовою, але деякі назви ставили в глухий кут. З нього нас виводили наші співвітчизники, які приїхали на кілька днів раніше або старший серед офіціантів Мілфорд. Також навчили, щоб не чекати по 40-50 хвилин замовлення, потрібно, йдучи з пляжу на обід або вечерю, зайти в ресторан і зробити замовлення. Вам призначають час, близько години, ви приходите і вам відразу накривають стіл. Спиртні напотки підносять одразу на перше прохання навіть у більших кількостях, ніж замовили. Замовне меню тривало півтора дні і з 1 квітня на вечерю з'явився "шведський стіл". Знову нове випробування. Відкриваєш кришку і намагаєшся визначити, що це за блюдо, гостре воно чи ні. Знову на допомогу приходили наші співвітчизники, які знають англійську або Мілфорд. Все було б добре, якби не маленьке "але". Вся ця їжа приноситься лише один раз і більше не поповнюється, ні на сніданок, ні на обід, ні на вечерю. Взагалі всього вистачало крім салатів, а вони були дуже цікавими. Помідори-шматочками, огірки, морква і цибуля-кружечками, капуста і салат-велико нарізані. Кожен овоч на своїй страві. Як то кажуть: хто не встиг-то спізнився. Це привчило нас ходити на "харчування" до відкриття. Тепер трохи про екскурсії. В принципі ми приїхали сюди віддухати і купатися в океані, але все ж таки подивитися щось теж хотілося. 2-х денні поїздки відпали відразу вдома. Визначились на дві подорожі. Це суботній нічний ринок Арпор та одноденна поїздка на водоспади та на плантацію спецій. Для поїздок вирішили на пляжі у шиї знайти місцевого таксиста. Це не склало великої праці. Найближчої суботи о 3 годині дня ми вирушили спочатку до столиці штату Панаджі на 2-х годинний шопінг, а потім маємо поїхати на Арпор. Таксиста нашого звали Джиммі. 20-ти річний хлопчина-місцевий шумахер. Дорогою завіз у сувенірно-ювелірну лавку, заздалегідь попередивши, що можна нічого не купувати, а потім у Панаджі до торгового центру "Банзай Базар". Ціни в ньому на всі товари фіксовані, надруковані на етикетці-торг не доречний. Товар можна оплачувати рупіями, доларами та кредитками. Навпроти купили Портвейна, Фені та Рома. Потім він нас повіз до чайно-кавової крамниці, де теж отоварилися. Далі дорога лягла на Арпор. При русі повз пам'ятки, Джиммі зупинився і говорив: "фото". На місце приїхали о пів на сьому. Арпором виявився маленький черкізон, серед якого естрада з лавками, поруч кафешки, а довкола жвава торгівля: "злови дурня". Поблукавши по тих самих місцях півтори години і не дочекавшись, ні хіпі, ні шоу поїхали додому. Для тих, хто відпочиває у Південному Гоа, там робити нічого. Всі дії там розвиваються після опівночі і жоден таксист вас до ранку не чекатиме. Хто відпочиває на Північному Гоа-це поруч. Ціна подорожі $45. Їздили у четвер. Другою поїздкою були водоподи з мавпами та спеції зі слоном. Дуже цікава екскурсія. Домовилися з Джиммі за $ 100, але згодом було запропоновано покататися на слоні за $ 10, але при цьому "все включено". За все він платив сам, навіть їжу мавпам купив і оплатив користування фотоапаратом. Одна порада: на цю екскурсію краще їхати у суботу чи неділю. По дорозі на водоспади знаходиться кар'єр, чи піску, чи глини. У черзі вздовж дороги стоїть дуже багато самоскидів (кілометрів 10 може бути), так що у будній день можна потрапити у пристойний затор. І ще: деякі таксисти везуть туди за 2000 рупій. . За такою ціною всі витрати на квитки та інше можуть лягти на ваші плечі. Готель дуже сподобався. Невеликий, затишний, призначений для тихого, спокійного відпочинку, з відмовою на якийсь час від світу цього. Хто з нами відпочивав-все в захваті. На весь готель було лише дві іноземні пари. Інші росіяни.
згорнути