Луцьк та Шацькі озера

Озеро Світязь — найбільше та найглибше озеро України. Його площа 25 квадратних кілометрів, а глибина сягає 58 метрів. Світязь належить до групи Шацьких озер та є популярним місцем для пляжного та екскурсійного відпочинку. 2008 року озеро Світязь було визнано переможцем у номінації «7 природних чудес України».

Луцький замок – один із найстаріших замків України, символ міста Луцька. Вперше замок був побудований в XI столітті Рюріком, тоді він був лише невеликою дерев'яною спорудою. У XIV столітті князь Любарт перебудував його на цеглі, в такому вигляді замок і дійшов до наших днів, лише трохи видозмінюючись і реставруючи.

Шацькі озера – група з понад 30 озер у Любомльському та Шацькому районах Волинської області, у міжріччі Прип'яті та Західного Бугу. Шацькі озера розташовані серед лісових масивів, в яких збудовано велику кількість санаторіїв та таборів відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер у 1983 році створено Шацький природний національний парк площею 32 500 га.

У межах Шацького Національного природного парку зосереджено найбільший потенціал рекреаційних ресурсів. Парк являє собою десятки унікальних найчистіших озер, мальовничу природу, цілющий клімат. Усього ж на Волині налічують – 220 озер, причому 22 з них перебувають у межах Шацького національного природного парку. Умовно їх прозвали Шацьки, оскільки вони розташовані поблизу селища Шацьк. Але у кожного - своя назва: Світязь, Пулемецька, Луки, Люцимер, Остров'янська, Кримна, Пісочна та ін. Найбільша з них - Світязь. А під назвою Святе у парку є цілих 9 озер. До найдавніших поселень належать такі села району, як Світязь, Пульмо, Їжа, Острів.

Найбільші з Шацьких озер — Світязь (27,5 км, друге за розмірами природне водоймище в Україні після озера Ялпуг), Пулемецьке озеро (16,3 км), Луки (6,8 км), Люцимир (4,3 км). км²), Кримне (1,44 км²), Пісочне озеро (1,86 км²).

Шацьке озеро є рівниною в межах Поліської низовини. Центральна його частина характеризується поширенням озерних карстових улоговин, які утворилися в крейдяних відкладах. Озера, що лежать серед болотних ландшафтів, виникли внаслідок нагромадження аллювію та підвищення рівня ґрунтових вод, за умови незначного нахилу території та відсутності постійного стоку.

Береги Шацьких озер низькі, пологі, складені піщано-гальковим та біогенним матеріалом; є заболочені ділянки. Живлення озер відбувається за рахунок опадів та ґрунтових вод, а також за рахунок водообміну каналами, якими з'єднані деякі озера.

Влітку вода в озерах добре прогрівається, взимку озера замерзають. Мінералізація води помірна чи знижена, її величина коливається від 75-125 до 200-250 мг/л. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого в мілководних озерах до смарагдово-зеленого в глибоких. Дно вкрите переважно піщано-листими відкладеннями, торф'яними та сапропелевими мулами.

У Шацьких озерах водяться окунь, плітка, щука, лящ, карась, короб, сом, в'юн, вугор, присутні акліматизовані види (наприклад в озерах Світязь, Пулемецькому та Кримному — канадський сом, у Пісочному — форелеокунь, у Пумицькому - Судак та амурський сазан). У ряді озер живуть раки. Поблизу озер створено рибні господарства, наприклад ставково-рибне господарство з розводником «Ладинка».

Береги Шацьких озер є місцями гніздування водоплавних птахів (диких качок та гусей, лебедів та ін.). Більшість Шацьких озер входить до складу Шацького природного національного парку, також вони є базою наукових досліджень Львівського університету та Луцького педагогічного інституту.