Французький настрій в Парижі та Діснейленді!

Діснейленд Париж — комплекс парків розваг компанії «Уолт Дісней» у місті Марн-ля-Валі за 32 км на схід від Парижа. Площа парку складає близько 1943 га. У середньому за рік паризький Діснейленд відвідують 12,5 млн людей.

Відкриття парку відбулось 12 квітня 1992 року. На території Діснейленду знаходяться два тематичні парки Disneyland Park (з 1992) та Walt Disney Studios Park (з 2002 року), розважальний парк Disney Village, поле для гольфу Golf Disneyland, а також готелі та діловий та житловий квартали.

Лувр — один із найбільших музеїв світу (третій у світі за площею: 160 106 квадратних метрів, з яких на 58 470 розташовуються експозиції). Музей розташований у центрі Парижа, на правому березі Сени, на вулиці Ріволі, в 1 окрузі столиці.

Будівля музею – старовинний королівський палац. Лувр - один із найстаріших музеїв з багатою історією колекціонування художніх та історичних реліквій Франції, починаючи з часів династії Капетингів і до наших днів.

У Луврі все збиралося, цей музей можна назвати універсальним. Його колекції покривають величезні географічні та часові простори: від західної Європи до Ірану через Грецію, Єгипет та Близький Схід; з античності до 1848 року. Європейське мистецтво найновішого періоду часу - з 1848 року і до наших днів - представлене в Музеї Орсе та Центрі Жоржа Помпіду, а азіатське виставляється в музеї Guimet. Мистецтво Африки, Америки та Океанії експонується у музеї набережної Бранлі.

Версаль - палацово-парковий ансамбль у Франції, колишня резиденція французьких королів у місті Версаль, що нині є передмістям Парижа; центр туризму світового значення.

Версаль споруджувався під керівництвом Людовіка XIV з 1661 року і став своєрідною пам'яткою епохи «короля-сонця», художньо-архітектурним виразом ідеї абсолютизму. Ансамбль Версаля, найбільший у Європі, відрізняється унікальною цілісністю задуму та гармонією архітектурних форм та перетвореного ландшафту.

З 1666 до 1789 року, до Великої французької революції, Версаль був офіційною королівською резиденцією. В 1801 отримав статус музею і відкритий для публіки; з 1830 музеєм став весь архітектурний комплекс Версаля; 1837 року в королівському палаці відкрився Музей історії Франції. У 1979 році Версальський палац та парк включені до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Башта Монпарнас — хмарочос, розташований у 15 окрузі столиці Франції Парижа. Поверховість хмарочоса складає 57 поверхів, висота - 210 м. Будівництво хмарочоса велося з 1969 по 1972 роки.

Башта Монпарнас — єдиний хмарочос, розташований усередині міста Парижа, а не в його «передмісті». На верхніх поверхах будівлі відкриті кафе, сувенірний магазин та оглядовий майданчик, звідки відкривається панорамний вид на велику частину міста.

Ейфелева вежа - найвідоміша архітектурна пам'ятка Парижа, всесвітньо відома як символ Франції, названа на честь свого конструктора Густава Ейфеля. Сам Ейфель називав її просто – 300-метровою вежею.

У 2006 році на вежі побувало 6719200 осіб, а за всю її історію до 31 грудня 2007-236445812 осіб. Тобто вежа є найвідвідуванішою та найбільш фотографованою пам'яткою світу. Цей символ Парижа замислювався як тимчасова споруда – вежа служила вхідною аркою паризької Всесвітньої виставки 1889 року. Від зносу (через 20 років після виставки) вежу врятували радіоантени, встановлені на самому верху, — це була епоха впровадження радіо.

Єлисейські Поля - одна з головних магістралей у VIII окрузі Парижа. Єлисейські поля простягаються від площі Конкорду (Злагоди) до Тріумфальної арки. Довжина 1915 м, ширина 71 м. Єлисейські поля – одна з найпопулярніших пам'яток Парижа, куди щодня приходять сотні тисяч людей.

Собор Паризької Богоматері — географічне та духовне «серце» Парижа, розташований у східній частині острова Сіті, на місці першої християнської церкви Парижа — базиліки Святого Стефана, збудованої, у свою чергу, на місці гало-римського храму Юпітера.

У соборі проявляється двоїстість стилістичних впливів: з одного боку, присутні відлуння романського стилю Нормандії з властивим йому потужним і щільним єдністю, з другого, — використані новаторські архітектурні досягнення готичного стилю, які надають будівлі легкість і справляють враження простоти вертикальної конструкції. У соборі зберігається одна з великих християнських реліквій — терновий вінець Ісуса Христа.

Опера Гарньє вперше відкрилася 5 січня 1875 року. Роботи зі зведення будівлі тривали 15 років - з 1860 по 1875, з численними перервами через війну 1870 і падіння імперського режиму. Названо оперу на честь архітектора Шарля Гарньє, який працював над проектом. Одним із найзнаменитіших місць театру є вестибюль головних сходів, викладений мармуром різних кольорів. Зал вміщує 1900 крісел глядачів і висвітлюється величезною люстрою з кришталю.
2000 року головний фасад опери був повністю відновлений.

Церква Медлен розташована на однойменній площі, недалеко від опери Гарньє. Спочатку споруджувалась за проектом французького архітектора Контана д'Іврі при Людовіку XV. Будівництво церкви розтяглося майже на 85 років через політичну нестабільність Франції наприкінці XVIII – на початку XIX століть. Лише у 1842 році церкву було добудовано та освячено на честь Марії Магдалини. На фронтоні головного фасаду собору розміщено скульптурну групу «Страшний суд» роботи Філіпа Оноре Лемера. Церква Мадлен є третьою найвідвідуванішою церквою і другою за престижністю після Собору Паризької Богоматері.

Будинок Інвалідів, грандіозна споруда XVII століття, став одним із перших у Європі спеціалізованих будинків піклування для армійських ветеранів. Архітектурний ансамбль має розміри 400 на 450 метрів, а висота позолоченого бані становить 107 метрів. Нині тут розташований Музей армії, а в церкві Будинку знаходиться гробниця Наполеона. Але навіть сьогодні Будинок Інвалідів працює за прямим призначенням — приймає ветеранів війни.

Знаменитий паризький парк Марсове поле площею понад двадцять гектарів спочатку було створено у XVIII столітті королем Людовіком XV для тренувань учнів Військової школи, куди приймалися виключно діти аристократів. Однак історія розпорядилася так, що саме Марсове поле стало колискою Великої французької революції, і саме на цьому місці було принесено присягу першої французької конституції 14 липня 1790 року. Зараз Марсове поле — це улюблене місце відпочинку парижан, тут відбуваються численні музичні та театральні фестивалі.

Пергамський музей розташований у центрі Берліна – на Музейному острові. Перша його будівля була збудована у 1897–1898 роках та знесена у 1908 році. Проектуванням нового будинку в 1907 займався Альфред Мессель, а після його смерті - Людвіг Хофман. Будівництво другої будівлі Пергамського музею було закінчено у 1930 році. Нині тут знаходяться зібрання трьох музеїв: Античного зібрання, Музею ісламського мистецтва та Передньоазіатського музею.

Старе місто Праги чи Старе Місце – це історичний центр чеської столиці, розташований правому березі річки Влтави. Перші поселення виникли тут ще у VIII столітті, будинки будувалися навколо ринкової площі. Старе місто стояло на перехресті торгових шляхів, тому в Середньовіччі тут була активно розвинена торгівля. У XV столітті чеські королі перенесли сюди свою резиденцію, що стало поштовхом для будівництва більш культурних будівель і споруд.

Саме у Старому Місті з'явився перший університет у всій Східній Європі. Історичний центр сповнений чудових пам'яток та архітектурних творів, серед яких: Староміська площа, Карлів міст та Порохова башня href="{sight:903}">Суспільний будинок.

Центр Помпіду - відомий культурний центр, одне з найпопулярніших місць у Франції. Центр пропонує дозвілля на будь-який смак: тут знаходяться паризький Музей сучасного мистецтва, бібліотека, концертні та виставкові зали, кінотеатри та театри, художні майстерні. З оглядового майданчика на верхньому поверсі центру відкривається чудовий панорамний краєвид на Париж. Після активного відпочинку тут можна і перекусити: центр пропонує кілька ресторанів та кафе.

Градчанська площа знаходиться прямо біля центральних воріт Празького Граду. Градчани були закладені у XIV ст. та спочатку були районом для поселення палацової челяді. Після пожежі 1541 р. завдяки радикальній перебудові площа набула аристократичного вигляду — тут почали будувати розкішні палаци та особняки для знаті у стилі ренесансу.
Вона і до цього дня з усіх боків оточена чудовими палацами: Тосканським палацом, ансамблем Салмовського та Шварценберзького палаців, Штернберзьким, Архієпископським та Мартиницьким палацами. А в центральному парку площі встановлено чумну колону, яку прозвали «Маріанською».
Окрім цього, тут щодня опівдні відбувається урочиста зміна почесної варти, що охороняє центральний в'їзд до президентської резиденції Празького Граду. З площею межує оглядовий майданчик, звідки відкривається чудова панорама Праги, а 2000 р. ще тут було встановлено пам'ятник Томашу Масарику.

Шварценберзький палац знаходиться на Градчанській площі. Він легко впізнається за багатими чорно-білими розписами на стінах у техніці сграфіто і скульптурними вазами, розташованими на різних ярусах торця даху. В інтер'єрах Шварценберзького палацу найбільший інтерес викликають зали на третьому поверсі, де можна побачити розписані стелі за мотивами творчості Гомера та гравюр Соліса.
Палац був збудований у середині XVI ст. для графа Яна з Лобковиць, проте пізніше був конфіскований у власників, довго змінював власників, поки 1719 р. його не придбав дворянський рід Шварценбергів. Нові господарі його реконструювали у стилі «бароко». З 1947 р. і до 1991 р. у будівлі Шварценберзького палацу розташовувався Військово-історичний музей, а в 2000 р. він перейшов у володіння Національної галереї. Після проведення капітальної реконструкції, що тривала цілих 4 роки, з 2008 р. і до сьогоднішнього дня палац являє собою музей старовинного живопису та скульптур «Барокко в Чехії» з невеликою експозицією Імператорської збройової палати.

Бранденбурзькі ворота були збудовані в другій половині XVIII ст. за дорученням короля Пруссії Фрідріха Вільгельма II і споруджені вони були Карлом Ланггансом у стилі класицизму з класичним портиком та доричними колонами. Висота монумента — 26 м, довжина — 65 м. Ворота прикрашені колісницею, запряженою четвіркою коней та керованою богинею перемоги Вікторією. Вони були свідком наполеонівських воєн, грандіозних парадів нацистів, подій Другої світової війни. Коли Берлін був розділений Берлінською стіною, Бранденбурзькими воротами проходила лінія поділу і вони стали недоступні місцевим жителям, проте після падіння стіни в 1989 р. ворота стали символом возз'єднання Німеччини. Сьогодні ж Бранденбурзька брама є частиною архітектурного вигляду Паризької площі в центрі Берліна.

Колона Перемоги - це тріумфальний монумент, присвячений перемозі Пруссії у трьох війнах у XIX ст. над Данією, Австрією та Францією. В даний час вона встановлена ​​на площі Велика Зірка, в центрі парку Тіргартен, хоча спочатку вона була споруджена за наказом кайзера Вільгельма I на Королівській площі (нині пл. Республіка). Автор монумента - І. Штрак, а фігури -Ф. Бійці. Колона має висоту 67 метрів, її увінчує позолочена скульптура богині перемоги Вікторії, яку в народі прозвали «Золота Ельза». На рівні близько 50 метрів тут знаходиться оглядовий майданчик, з якого відкривається дивовижна панорама на Берлін і парк. До майданчика ведуть сходи з 285 сходами. Усередині колони також знаходиться скромний історичний музей та сувенірний магазинчик.

Рейхстаг — велична будівля у стилі ренесансу, збудована понад сто років тому, сьогодні є місцем засідання німецького парламенту Бундестагу. Ця споруда багато пережила у ХХ ст. — було майже зруйновано в роки Другої світової війни, потім відновлено, виконувало роль невеликого історичного музею, але все ж таки воно не втратило свого первісного значення і досі є будівлею парламенту Німеччини. У 1995–1999 pp. було проведено реконструкцію Рейхстагу англійським архітектором Н. Фостером, який зберіг історичний вигляд будівлі, модернізував та покращив функціональність приміщень, а також побудував величезний скляний купол із оглядовим майданчиком. В даний час внутрішні приміщення та купол Рейхстагу відкриті для відвідування лише за попереднім записом на сайті Бундестагу. Під час безкоштовної екскурсії по будівлі відвідувачам покажуть приміщення та зали, де проходять засідання та голосування, Стіну пам'яті з написами радянських солдатів, які збереглися (як символ перемоги над фашизмом), архів Бундестагу та скляний купол з оглядовою терасою на Берлін.

Острів Сіте розташований у центрі Парижа, в його історичній частині. Це один із двох островів на річці Сена. Він з'єднаний з островом Сен-Луї та берегами Сени дев'ятьма мостами. Острів Сіте завжди заповнений туристами, адже саме тут знаходяться найзнаменитіші паризькі пам'ятки — собор Паризької Богоматері, замок Консьєржері, та інші.

Історія острова Сіте бере початок ще в античні часи, коли сюди заселилося кельтське плем'я паризій. Потім острів активно розвивався і відбудовувався до XIX століття, поки указом барона Османа була знесена значна частина споруд. Нині на острові залишилося лише близько тридцяти житлових будинків.

Величний заміський будинок, розташований у французькій комуні Со, південному передмісті Парижа. Будівля знаходиться серед парку, створеного знаменитим французьким ландшафтним архітектором Андре Ленотром. Раніше на цьому місці стояв замок, збудований для Жана-Батиста Кольбера, міністра фінансів за короля Людовіка XIV. Нинішній замок, спроектований у стилі Людовіка XIII, сягає часів Другої імперії (XIX століття). При цьому збереглися деякі господарські будівлі Кольбера, а також кістяк саду. Сьогодні у стінах замку розміщується Музей Іль-де-Франс, у зборах якого знаходиться одна із найбільших колекцій художників Паризької школи.