Класична Італія (10 днів, автобус)

Собор Святого Марка - кафедральний собор Венеції (до 1807 року придворна капела при палаці дожів), що є рідкісним прикладом візантійської архітектури в Західній Європі. Розташовується на площі Святого Марка, поруч із Палацом дожів.

Собор, прикрашений численними мозаїками, виконаними у візантійському стилі, є місцем знаходження мощів апостола Марка та безлічі цінних предметів мистецтва, вивезених із Константинополя під час хрестових походів. У 1987 році собор серед інших венеціанських пам'яток увійшов до об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пантеон - «храм всіх богів» у Римі, пам'ятка центрично-купольної архітектури періоду розквіту архітектури Стародавнього Риму, побудований у II столітті н. е. при імператорі Адріані на місці попереднього Пантеона, збудованого за два століття до того Марком Віпсаніем Агріппою. Латинська напис на фронтоні говорить: «М. AGRIPPA L F COS TERTIUM FECIT», що у перекладі звучить як: «Марк Агріппа, син Луція, обраний консулом втретє, спорудив це». Є великим інженерним досягненням античності. Розташовується на площі П'яцца-делла-Ротонда.

Собор Святого Петра - католицький собор, що є найбільшою спорудою Ватикану і до останнього часу вважався найбільшою християнською церквою у світі. Одна із чотирьох патріарших базилік Риму та церемоніальний центр Римської католицької церкви. Над його створенням працювало кілька поколінь великих майстрів: Браманте, Рафаель, Мікеланджело, Берніні.

Башта Ла Честа є другою вежею, що входить до комплексу трьох веж Сан-Марино, розташована на вершині гори Титано, в Апеннінах. Перші згадки про вежу датуються 1253 роком, а 1320 вежа увійшла в комплекс другої оборонної стіни міста. У XVI столітті було збудовано сучасні ворота до вежі. Надалі Ла Честа не раз перебудовувалася, але в цілому зберегла свій первісний середньовічний вигляд. З 1956 року в вежі розташований Музей старовинної зброї, що містить у своїй експозиції зброю, холодну та вогнепальну зброю різного періоду.

Квартал всесвітньої виставки був побудований за наказом Беніто Муссоліні у 1935–42 рр. на південному заході Риму в рамках підготовки до проведення Міжнародної виставки 1942 року, яка так і не відбулася через початок Другої Світової Війни. Італійська назва виставки - Esposizione Universale Roma, його абревіатура і дала назву району. Суворі будівлі кварталу ЕУР, широкі площі та стрункі лави дерев на просторих вулицях були спроектовані та реалізовані великим колективом архітекторів, які працювали під загальними керівництвом Марчелло П'ячентіні. Побудови та будівлі кварталу мають аскетичний вигляд, з монотонними фасадами, які зрідка прикрашені пілястрами, колонами, декількома барельєфами та мозаїчними панно, а де-не-де зовні обставлені скульптурами зі спрощеною фактурою та пластикою. Відновилася забудова району лише 1950 р. з нагоди проведення Римських Олімпійських ігор. Заслуговує на увагу Палац спорту на 16 000 глядачів, велодром на проспекті Спортивних рекордів, церкву Св. Петра та Павла, Палац Конгресів, Палац Адміністрації, а також Палац Цивілізації та Праці, більш відомий як «Квадратний Колізей». Тут є й кілька цікавих музеїв — Стародавнього мистецтва, Народних традицій, Високого Середньовіччя, музей Римської цивілізації, етнографічний музей Пігоріні, планетарій та інші. В наш час район ЕУР є сучасним діловим центром з широкими вулицями. На центральній алеї можна побачити пам'ятник Гульємо Марконі, а спекотного дня відпочити в тіні біля великого штучного озера.

Палаццо Коммунале, або Палаццо д'Аккурсіо – палац, розташований у центрі Болоньї, на площі Пьяцца Маджоре. Протягом кількох століть будівля не раз реставрувалася та добудовувалася. Спочатку це була резиденція відомого юриста Франческо д'Аккорсо, побудована 1290 року. Проте вже 1336 року будинок став резиденцією анціані (старійшин) – вищих магістратів комуни, після чого трансформувався у ратушу, і виконував цю функцію аж до 2008 року. Нині тут знаходяться художній музей та бібліотека. Крім того, Палаццо д'Аккурсіо є однією з головних визначних пам'яток Болоньї.

Середньовічний палац розташований на площі П'яцца Маджоре у Болоньї. Побудований на початку XIII століття будинок спочатку служив резиденцією подесту, як в італійських містах-державах називали глав адміністрацій. В 1259 замість дерев'яної вежі була зведена кам'яна, яка досі підноситься над будівлею палацу. З XVI по XVIII століття палаццо Подеста виконував функції театру, а XX столітті використовувався пожежниками як спортивний зал. Сьогодні це популярна серед туристів визначна пам'ятка, перший поверх якої (т.зв. галерею) займають престижні магазини.

Собор Святого Петра – кафедральний собор Болонської архиєпархії.
Він розташований на вулиці Індіпенденца (via Indipendenza), в самому центрі історичного центру міста, неподалік базиліки Сан-Петроніо (Basilica di San Petronio) та Архігінназіо (Archiginnasio).
Найбільш ранні згадки про храм Святого Петра у Болоньї відносяться до X століття. З того часу будинок кілька разів руйнувався і відбудовувався у різних стилях. Пожежі у 906 та 1141 роках – романський стиль, землетрус у 1222 році – готичний стиль. Остаточна перебудова XVII столітті – стиль бароко.
Нині собор діє.
Собор має три органи. Головним є орган, побудований у період 1925-1929 рр. Він має 50 регістрів. Але цей орган практично не діє і потребує відновлення.
Другий орган має крипта собору, збудований у 1785 р. Третій орган (новий, нині діючий) збудований у 1997-2000 роках. Має 54 регістри.
Собор має унікальну дзвіницю. На ній знаходиться головний дзвін, так званий "ла нонна" ("la nonna"), на якому можна грати "алла Болоньєзе" ("alla bolognese), вагою 33 центнери. Загальна вага разом з трьома іншими дзвонами становить 65 центнерів. Гра на них вимагає команди з одинадцяти музикантів.