Закрити
(Esc)
(Esc)
1 з 6
Монастир Гегард
function icon16location4(props) {
  return /*#__PURE__*/_react["default"].createElement("svg", props, /*#__PURE__*/_react["default"].createElement("path", {
    fill: "#404A51",
    fillRule: "evenodd",
    d: "M6 16c.5-.5 6-6.686 6-10A6 6 0 1 0 0 6c0 3.314 6 10 6 10zm0-9a2 2 0 1 0 0-4 2 2 0 0 0 0 4z"
  }));
}Вірменія, Гарні
Монастирський комплекс Гегарт знаходиться на північному сході Вірменії, за 40 км від Єревану та за 7 км. від Гарні. Він висічений у скелі, вище за ущелиною річки Азат. Включено до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Недалеко розташований Храм Гарні.
Час заснування Гегарда точно не встановлений. Імовірно, на початку IV століття на цьому місці була заснована обитель під назвою Айріванк, тобто «печерний монастир».
У IX і X століттях монастир багаторазово грабували і спустошували загарбники-араби, а 923 року був повністю розграбований і спалений. Було знищено безліч цінних рукописів та прекрасних споруд.
Існуючий комплекс Гегарда можна зарахувати до XII-XIII століть. Першою, приблизно 1177 року було збудовано каплицю св. Григорія Просвітителя. В 1215 був зведений головний храм Катогіці, а через 10 років до нього прибудували притвор з чотирьох колон. У 1240 році в печері, де знаходилося джерело, була висічена перша печерна церква Авазан (у перекладі - «водою»).
У другій половині XIII століття князі Прошян набули монастирського комплексу. За короткий термін під їхнім покровительством були побудовані печерна церква Аствацацин (Богоматері), родова усипальниця сімейства Прошян, жаматун у другому ярусі сина князя Прош — Папака та його дружини Рузукан, зал для зборів та занять, а також численні келії.
Крім релігійних будівель, у монастирі також були навчальні центри, бібліотека, впорядковані житлові та господарські приміщення.
Всі екскурсіїfunction icon16control1(props) {
  return /*#__PURE__*/_react["default"].createElement("svg", props, /*#__PURE__*/_react["default"].createElement("path", {
    fill: "#404A51",
    fillRule: "evenodd",
    d: "M9.37.928L14.153 5.5l-4.781 4.572a1.04 1.04 0 0 1-1.437 0 .95.95 0 0 1-.03-1.344l.03-.03 2.282-2.183h-9.2a1.016 1.016 0 0 1 0-2.03l9.2-.001-2.282-2.182a.95.95 0 0 1-.03-1.344l.03-.03a1.04 1.04 0 0 1 1.437 0z"
  }));
}Час заснування Гегарда точно не встановлений. Імовірно, на початку IV століття на цьому місці була заснована обитель під назвою Айріванк, тобто «печерний монастир».
У IX і X століттях монастир багаторазово грабували і спустошували загарбники-араби, а 923 року був повністю розграбований і спалений. Було знищено безліч цінних рукописів та прекрасних споруд.
Існуючий комплекс Гегарда можна зарахувати до XII-XIII століть. Першою, приблизно 1177 року було збудовано каплицю св. Григорія Просвітителя. В 1215 був зведений головний храм Катогіці, а через 10 років до нього прибудували притвор з чотирьох колон. У 1240 році в печері, де знаходилося джерело, була висічена перша печерна церква Авазан (у перекладі - «водою»).
У другій половині XIII століття князі Прошян набули монастирського комплексу. За короткий термін під їхнім покровительством були побудовані печерна церква Аствацацин (Богоматері), родова усипальниця сімейства Прошян, жаматун у другому ярусі сина князя Прош — Папака та його дружини Рузукан, зал для зборів та занять, а також численні келії.
Крім релігійних будівель, у монастирі також були навчальні центри, бібліотека, впорядковані житлові та господарські приміщення.