Париж...Моя мрія та сон...

Страговський монастир – монастир у Празі, пам'ятка архітектури Чехії. Розташований у Градчанах, Прага 1. Монастир відноситься до найстаріших монастирів ордена монахів-премонстрантів.

Об'єкти на території монастиря: Музей національної літератури, Страговська художня галерея, Музей мініатюр, Страгівський сад, Пивні ресторани, що пропонують спеціальне пиво «Св. Норберт», Готель Questenberk.

Вацлавська площа – одна з найзнаменитіших і найбільших міських площ у світі, головний центр Нового Місця у Празі. Місце багатьох історичних подій, традиційне місце демонстрацій, свят та громадських зборів. Торговий та діловий центр Праги, де знаходяться великі готелі, магазини та кафе. Площу названо ім'ям св. Вацлава, князя Чеського, небесного покровителя країни.

Золота вуличка - старовинна вулиця Праги, розташована в Празькому Граді, є одним із символів міста. Для зовнішності вулиці характерні карликові двоповерхові будиночки, вбудовані в арки колишньої фортечної стіни.

Вуличка є популярним туристичним місцем, карликові будиночки переобладнані у сувенірні магазини з галереями та експозиціями. Вхід платний, відвідування включено у вартість комплексного квитка Празьким Градом.

Собор Святого Віта - готичний католицький собор у Празькому Граді, місцезнаходження архієпископа Празького. Собор зараховується до перлин європейської готики, є мистецькою та національно-історичною святинею Чехії. У боці собору поховані чеські королі та архієпископи Праги, там же зберігаються коронаційні регалії середньовічної Чехії.

Нинішня будівля собору будувалась у кілька етапів: 1344—1419, 1490—1510, 1556—1593 та 1873—1929 (західна частина). Остаточно будівництво собору було завершено лише на початку ХХ століття. Довжина головного нефа собору 124 метри, висота Великої південної вежі 96,5 метра. На західному боці височіють дві 82-метрові неоготичні кам'яні вежі з 10-метровим круглим вікном у вигляді розети між ними. Три портали кафедрального собору багато прикрашені скульптурами, кам'яними та бронзовими рельєфами.

Карлів міст - міст у Празі через річку Влтава, що з'єднує райони Праги Мала Країна, і Старе Місто. Побудований в епоху Середньовіччя. На мосту розташовано 30 скульптур. Довжина моста 520 м, ширина - 9,5 м. Міст спирається на 16 потужних арок, фанерованих тесаними блоками з пісковика.

На сьогоднішній день є єдиним у своєму роді твором середньовічного мистецтва. Кам'яний міст спочатку називався Празьким, в 1870 отримав назву на честь засновника.

Поруч знаходиться Музей Карлова Моста, який розповідає про історію мосту, а також про будівництво та численні реконструкції цього чудового зразка архітектури. При музеї працюють кафе та музейна крамниця.

Староміська площа - старовинна площа Праги, розташована в історичному центрі міста (Старе Місце). Її площа становить близько 15 тис. кв. м. Площа оточена міськими будинками з фасадами різних архітектурних стилів: готичного, ренесансу, бароко, рококо.

Пам'ятки площі: Староміська ратуша з астрономічним годинником, Церква Святого Микулаша, Пам'ятник Яну Гусу, Тинський храм.

Староміська ратуша в Празі була закладена в 1338 на підставі привілею, дарованої старомістським городянам королем Яном Люксембурзьким. Комплекс складається з кількох будинків, прилеглих до Староміської площі та поступово з'єднаних в одне ціле для потреб магістрату Празького Старого міста.

Празькі куранти, Празький Орлой — середньовічний баштовий годинник, встановлений на південній стіні вежі Староміської ратуші на Староміській площі в Празі. Годинник показує роки, місяці, дні та години, час сходу та заходу Сонця, час сходу та заходу Місяця, а також положення знаків зодіаку. У центрі циферблату розташовується Земля, довкола якої обертається Сонце. Щогодини, коли б'є годинник, відбувається невелика вистава в традиціях середньовічного лялькового театру. Фігурки, які є втіленнями людських вад і таких домінант людського життя, як смерть або відплата за гріхи, починають ворушитися: скелет смикає за мотузку дзвона, ангел піднімає і опускає меч, що карає. У віконцях години лики апостолів змінюють один одного, і у фіналі кричить півень.

Базиліка Сакре-Кер – католицький храм у Парижі, збудований у 1876-1914 роках. за проектом архітектора П.Абаді у римсько-візантійському стилі, розташований на вершині пагорба Монмартр, у найвищій точці (130 м) міста.

З вершини Монмартра, куди ведуть широкі багатоярусні сходи, відкривається панорама Парижа та вид навколо у ясну погоду на 50 км.

Монмартр - назва 130-метрового пагорба на півночі Парижа та давньоримського поселення. У 1860 р. район став частиною міста, давши назву 18-му муніципальному округу.

Пагорб Монмартр - найвища точка Парижа. На вершині пагорба знаходиться базиліка Сакре Кер, одна з найпопулярніших пам'яток французької столиці. Зійти на Монмартр можна знаменитими сходами або за допомогою фунікулера.

Монмартр нарівні з Лувром та Ейфелевою вежею є улюбленою метою туристів. Натовпи туристів беруть в облогу головним чином Сакре-Кер і площу Тертр. Монмартр окупований художниками-портретистами, карикатуристами та графіками.

Лувр — один із найбільших музеїв світу (третій у світі за площею: 160 106 квадратних метрів, з яких на 58 470 розташовуються експозиції). Музей розташований у центрі Парижа, на правому березі Сени, на вулиці Ріволі, в 1 окрузі столиці.

Будівля музею – старовинний королівський палац. Лувр - один із найстаріших музеїв з багатою історією колекціонування художніх та історичних реліквій Франції, починаючи з часів династії Капетингів і до наших днів.

У Луврі все збиралося, цей музей можна назвати універсальним. Його колекції покривають величезні географічні та часові простори: від західної Європи до Ірану через Грецію, Єгипет та Близький Схід; з античності до 1848 року. Європейське мистецтво найновішого періоду часу - з 1848 року і до наших днів - представлене в Музеї Орсе та Центрі Жоржа Помпіду, а азіатське виставляється в музеї Guimet. Мистецтво Африки, Америки та Океанії експонується у музеї набережної Бранлі.

Версаль - палацово-парковий ансамбль у Франції, колишня резиденція французьких королів у місті Версаль, що нині є передмістям Парижа; центр туризму світового значення.

Версаль споруджувався під керівництвом Людовіка XIV з 1661 року і став своєрідною пам'яткою епохи «короля-сонця», художньо-архітектурним виразом ідеї абсолютизму. Ансамбль Версаля, найбільший у Європі, відрізняється унікальною цілісністю задуму та гармонією архітектурних форм та перетвореного ландшафту.

З 1666 до 1789 року, до Великої французької революції, Версаль був офіційною королівською резиденцією. В 1801 отримав статус музею і відкритий для публіки; з 1830 музеєм став весь архітектурний комплекс Версаля; 1837 року в королівському палаці відкрився Музей історії Франції. У 1979 році Версальський палац та парк включені до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Башта Монпарнас — хмарочос, розташований у 15 окрузі столиці Франції Парижа. Поверховість хмарочоса складає 57 поверхів, висота - 210 м. Будівництво хмарочоса велося з 1969 по 1972 роки.

Башта Монпарнас — єдиний хмарочос, розташований усередині міста Парижа, а не в його «передмісті». На верхніх поверхах будівлі відкриті кафе, сувенірний магазин та оглядовий майданчик, звідки відкривається панорамний вид на велику частину міста.

Ейфелева вежа - найвідоміша архітектурна пам'ятка Парижа, всесвітньо відома як символ Франції, названа на честь свого конструктора Густава Ейфеля. Сам Ейфель називав її просто – 300-метровою вежею.

У 2006 році на вежі побувало 6719200 осіб, а за всю її історію до 31 грудня 2007-236445812 осіб. Тобто вежа є найвідвідуванішою та найбільш фотографованою пам'яткою світу. Цей символ Парижа замислювався як тимчасова споруда – вежа служила вхідною аркою паризької Всесвітньої виставки 1889 року. Від зносу (через 20 років після виставки) вежу врятували радіоантени, встановлені на самому верху, — це була епоха впровадження радіо.

Єлисейські Поля - одна з головних магістралей у VIII окрузі Парижа. Єлисейські поля простягаються від площі Конкорду (Злагоди) до Тріумфальної арки. Довжина 1915 м, ширина 71 м. Єлисейські поля – одна з найпопулярніших пам'яток Парижа, куди щодня приходять сотні тисяч людей.

Собор Паризької Богоматері — географічне та духовне «серце» Парижа, розташований у східній частині острова Сіті, на місці першої християнської церкви Парижа — базиліки Святого Стефана, збудованої, у свою чергу, на місці гало-римського храму Юпітера.

У соборі проявляється двоїстість стилістичних впливів: з одного боку, присутні відлуння романського стилю Нормандії з властивим йому потужним і щільним єдністю, з другого, — використані новаторські архітектурні досягнення готичного стилю, які надають будівлі легкість і справляють враження простоти вертикальної конструкції. У соборі зберігається одна з великих християнських реліквій — терновий вінець Ісуса Христа.

Schöner Brunnen — фонтан XIV століття, розташований на Головній ринковій площі в Нюрнберзі. Фонтан має форму готичного шпиля заввишки 19 метрів. Шпиль фонтану прикрашений скульптурними фігурами з біблійних, античних та середньовічних сюжетів.

Площа Вогезов розташована в кварталі Маре і вважається найстародавнішою площею Парижа. Площа була побудована та заселена у 1605–1612 роках за розпорядженням короля Генріха IV. До 1799 називалася Королівською, а свою нинішню назву отримала на честь жителів району Вогези, які добровільно стали сплачувати внески на утримання революційної армії. На площі знаходилися будинки багатьох знаменитих французів – кардинала Рішелье, Віктора Гюго, Теофіля Готьє та багатьох інших.

Лорета або Костел Різдва Господнього - костел, що стоїть на Лоретанській площі в празькому районі Градчани. Він був збудований у 1631 році в стилі бароко, за основу була взята Свята Хатина італійського міста Лорето. Починаючи з 15 серпня 1695 року з годинникової вежі Лорети щогодини чути дзвони. Костел знаменитий виконаним у стилі ренесансу головним вівтарем, а також багатою колекцією творів мистецтва.

Знамените паризьке кабаре «Мулен Руж», розташоване біля підніжжя пагорба Монмартр, вперше відчинило свої двері 6 жовтня 1889 року. За задумом творців, червоний колір був обраний не випадково, а символізує приналежність споруди району Червоних ліхтарів. Цей заклад є чимось середнім між нічним клубом і музеєм. Мулен Руж – улюблене місце відпочинку творчої інтелігенції. Тут часто бували Пікассо та Оскар Уайльд, але найбільшої популярності кабаре набуло завдяки Тулуз-Лотреку, який, будучи завсідником Мулен Руж, написав безліч картин танцівниць.

Знаменитий паризький парк Марсове поле площею понад двадцять гектарів спочатку було створено у XVIII столітті королем Людовіком XV для тренувань учнів Військової школи, куди приймалися виключно діти аристократів. Однак історія розпорядилася так, що саме Марсове поле стало колискою Великої французької революції, і саме на цьому місці було принесено присягу першої французької конституції 14 липня 1790 року. Зараз Марсове поле — це улюблене місце відпочинку парижан, тут відбуваються численні музичні та театральні фестивалі.

Будівництво цієї величної споруди висотою 120 метрів почалося ще в середині XVIII століття за Людовіка XV, а закінчено було в 1789 році. Ця архітектурна пам'ятка, виконана в стилі класицизму, розташована в Латинському кварталі. Напис на вході до будівлі говорить: «Великим людям вдячна вітчизна». Пантеон є усипальницею таких видатних людей, як Вольтер, Жан-Жак Руссо, Олександр Дюма (батько), Віктор Гюго, Еміль Золя, Жан Мулен, П'єр та Марія Кюрі та багатьох інших.

Пале-Рояль - розкішна резиденція в самому центрі Парижа, поряд з Лувром. Крім палацу, вона включає площу і парк. Резиденція була спроектована першим королівським архітектором Жаком Лемерсьє та побудована для кардинала Рішільє у 1624 році. Палац спочатку називався Кардинальським, а на Королівський був перейменований лише 1962 року після переїзду до нього Анни Австрійської.

Наприкінці XVIII століття палац зазнав істотних змін. У 1784 році він був частково зруйнований, і на його місці збудували будинок для театру Комеді Франсез, який розташовується там і сьогодні. Тоді ж герцог Орлеанський збудував на площі колонади та лавки, а відвідування саду відкрив для всіх бажаючих. 1871 року палац згорів, але згодом був відбудований заново. Нині у ньому розташовані урядові установи.

Національний театр є головним театром у Чехії, що ставить драматичні спектаклі, опери та балети, і розташований він на набережній річки Влтава. Будівля театру легко відома — його величезний зоряно-блакитний купол увінчує золота корона. Будувався театр на народні пожертвування. Перший театр на його місці був збудований у 1881 р. за проектом архітектора Йозефа Зітека в стилі неоренесансу, але незабаром його будівля була знищена пожежею. У найкоротші терміни — вже 1883 р. — його було відновлено учнем Зитека — Йозефом Шульцем. Головний фасад будівлі прикрашений статуями муз та Аполлона, а з боків — бронзові крилаті статуї Перемоги, яка керує кіньми.
Найвідоміші чеські художники та скульптори прикрасили інтер'єр театру. Головне фойє прикрашає триптих «Золоте століття», а стеля залу для глядачів — «Алегорії мистецтва». В оформленні переважають патріотичні сюжети. Завіса — своєрідний нагадування про історію створення театру, на ньому зображені сцени будівництва будівлі та народний збір коштів.
Філіями Національного театру сьогодні також є Театр Коловрата та Становий театр.
У Національному театрі грають найкращі чеські актори, а прем'єри відвідують найвпливовіші люди країни.

На території Старого Міста знаходиться квартал, у якому з XII ст. селилися та проживали євреї. Цей район прозвали Празьким гетто чи Йозефом. Назва «Йозефів» походить від імені австрійського імператора Йосипа II як своєрідна данина пам'яті тому, що його реформи покращили життя євреїв у Празі.
Наразі квартал Йозефів займає 8,8 га площі. На його території знаходиться те, що залишилося від колишнього єврейського гетто — такі видатні архітектурні пам'ятники, як Єврейська ратуша, безліч синагог (Пінкасова, Іспанська, Старонова, href="{sight:4188}">Єврейський музей та старий цвинтар.
Сучасний Йозефов – це престижний район у центрі Праги, забудований красивими та респектабельними будинками, які тут з'явилися після перебудови кварталу наприкінці XIX – на початку XX ст.

Острів Сіте розташований у центрі Парижа, в його історичній частині. Це один із двох островів на річці Сена. Він з'єднаний з островом Сен-Луї та берегами Сени дев'ятьма мостами. Острів Сіте завжди заповнений туристами, адже саме тут знаходяться найзнаменитіші паризькі пам'ятки — собор Паризької Богоматері, замок Консьєржері, та інші.

Історія острова Сіте бере початок ще в античні часи, коли сюди заселилося кельтське плем'я паризій. Потім острів активно розвивався і відбудовувався до XIX століття, поки указом барона Османа була знесена значна частина споруд. Нині на острові залишилося лише близько тридцяти житлових будинків.